Місце дисципліни у навчальному процесі

Одним із завдань навчання за курсом психофізіології є вивчення основних психофізіологічних властивостей людини, системогенезу розвитку функціональних станів організму з метою здійснення психофізіологічного відбору і психофізіологічної реабілітації людини. Курс “Психофізіологія” тісно пов’язаний з такими фундаментальними і галузевими дисциплінами як психологія, фізіологія, патопсихологія.

Форми навчання: написання письмових контрольних робіт з метою перевірки та закріплення знань, обговорення рефератів.

Методи навчання: лекції з аналізом основних понять і категорій дисципліни; семінарські заняття у різних формах.

Засоби навчання: опрацювання рекомендованої літератури: підручників, навчальних посібників, монографій; робота з різними техніками психофізіологічних досліджень, вирішення та обговорення практичних завдань на семінарських заняттях.

Засвоївши зміст основних тем курсу студенти повинні знати:

• теоретичні основи психофізіології;

• сучасний стан психофізіологічної служби;

• методи діагностики функціональних станів;

• організацію і проведення психофізіологічного відбору та психофізіологічної реабілітації.

Студенти повинні вміти:

• провести аналіз психофізіологічного стану людини;

• визначати його психофізіологічні особливості;

• зробити професіограму трудової діяльності людини;

• проаналізувати і зробити висновки по результатам психофізіологічного дослідження;

• скласти і науково обґрунтувати рекомендації за результатами психофізіологічного відбору;

• зібрати і проаналізувати первинний матеріал для створення рефератів за обраною темою.

Критерії оцінювання знань студентів

Форма семестрового контролю – екзамен.

Особливостями та сутністю системи контролю та оцінювання знань є здатність самостійного мислення, володіння основними психофізіологічними методами та техніками, вміння самостійно проводити професійний відбір, підбір необхідних засобів реабілітації.

В основу оцінки знань студента на семестровому заліку з курсу "Психофізіологія" покладені такі якісні характеристики:

• Широта й глибина знань в обсязі навчальної програми;

• Творче опанування теоретичного змісту курсу;

• Обґрунтованість і аргументованість відповідей, точність визначень;

• Самостійність і конструктивізм мислення;

• вирішення конкретних ситуацій, що приводять до стану функціонального напруження організму.

Рівень знань студентів оцінюється за чотирьох бальною системою: “відмінно”, “добре”, “задовільно”, “незадовільно”.

"Відмінно" виставляється за умов, якщо студент демонструє вільне володіння питаннями програми, безпомилково виконує практичні завдання. Студент повинен правильно відповісти на два теоретичних запитання та розв'язати задачу. За своєю формою відмінна відповідь повинна бути логічною, матеріал викладатися чітко, впевнено.

"Добре" виставляється тоді, коли студент дає повні правильні відповіді на два питання, при цьому допускає неповне висвітлення одного з питань, або при дачі правильних, але недостатньо повних відповідей на два питання, розв'язання задачі обов'язкове.

"Задовільно" виставляється за відповідь на одне питання, або недостатнє висвітлення двох теоретичних питаннь та допущених помилках при розв'язанні практичного завдання.

"Незадовільно" виставляється у тих випадках, коли студент демонструє некомпетентність у більшості питань програми, слабо володіє лексикою дисципліни.