3.1.Особливості грунтового покриву досліджуваних ділянок

Перших дві ділянки – це ділянки між селами Струмівка і Гаразджа в районі перехрестя між трасою Луцьк-Рівне-Київ і дорогою, що повертає з траси в бік села Гаразджа. Тут ми робили два грунтові розрізи. Перший грунтовий розріз ми робили у лісі (див. додаток 5) праворуч траси Луцьк-Рівне-Київ, ліс на цій ділянці представлений переважно грабом звичайним (Caprinus betulus), кленом гостролистий (Acer platanoides), трапляється вільха клейка (Alnus glutinosa), сосна звичайна (Pinus sylvestris), де-не-де наявний підлісок, серед трав’янистих рослин трапляється безщитник жіночий(Athyrium filis-femina (L.) Roth.), копитняк європейський (Asarum europeum L.), фіалка ранкова(Viola matutina Klok.), поверхня ґрунту встелена опалим листям. Ґрунтовий розріз, який являє собою прямокутну яму, одна стінка якої обов’язково має бути вертикальна, щоб можна було дослідити генетичні горизонти ґрунтового покриву, зазвичай ґрунтовий профіль роблять так щоб сонце освітлювало вертикальну стінку, інша стінка має бути ступінчаста, ми робили за допомогою лопати. Після того як викопали ґрунтовий розріз ми визначили, що верхній горизонт даного ґрунту гумусово-елювіальний (НЕ), сірий, горіхувато-грудкуватої структури, наступний горизонт – підзолистий(Е(h)), білястий, пухкий, наступний – ілювіальний перехідний (Іе), далі наступний – ілювіальний(І) і нижній горизонт – материнська порода (Рk), представлена переважно оглеєним піском, тобто це профіль світло-сірого опідзоленого ґрунту на піщаних відкладах (див. рис. 1). Далі ми досліджували ґрунт на карбонатність за допомогою розчину (10%) хлоридної кислоти (HCl). При взаємодії кислоти з карбонат-іонами виділяється вуглекислий газ, тобто реакція:

СО₃^2- + 2Н⁺ = Н₂О + СО²↑.

Налили трішки кислоти на верхні горизонти ґрунту – газ не виділявся, що свідчить про відсутність карбонат-іонів, налили у нижній – почав виділятися газ, значить що карбонат-іони зосереджені у нижніх горизонтах ґрунту. З цієї ділянки ми взяли мазки ґрунту (див. додаток 18).

НЕ

Е(h)

Ie

I

Pk

–лісова підстилка потужністю 2-3см

• гумусово-елювіальний;

• підзолистий;

• ілювійований перехідний;

• ілювіальний;

• материнська порода;

Рис. 2.Будова профілю світло-сірого опідзоленого грунту

Друга ділянка ліворуч траси Луцьк-Рівне-Київ являє собою лук, переважно з трав’ною рослинністю, серед якої найбільш часто трапляється хвощ польовий (Equisetum arvense L.) – індикатор на кислі грунти, конюшина лучна (Trifolium pranense L. ), осот польовий (Cirsium arvense(L.)Skop.), осока гостра (Carex acuta L.). Далі ми викопали ґрунтовий розріз (див. додаток 5), дослідили його, і з’ясували, що даний розріз містить чотири генетичних горизонти. Верхній генетичний горизонт – сильно-задернований (Нd), пронизаний коріннями рослин, темно-сірий, супіщаний, наступний генетичний горизонт – гумусовий (Н(е)), менш щільний, темно сірий, світліший верхнього, пронизаний корінням рослин, рихлий, наступний – перехідний (Н(р)), зустрічається SiO₂, менш глинистий, більш схожий до піщаного, нижній – материнська порода (Р(h)d), дуже мокра, піщана, місцями лесувата. Скипання при додаванні кислоти відсутнє, що свідчить про безкарбонатну природу цього ґрунту. Судячи по профілю цього ґрунту можна сказати, що це – луговий ґрунт на піщаних відкладах. Ми взяли зразки грунту з цієї ділянки (див. додаток 17)

• Hd

  H(e)

  H(p)

  P(h)d

  сильно- задернований, потужністю 10-12см;

• гумусовий,потужністю 18-20см;

• перехідний,потужністю 10-12см;

• материнська порода, потужністю 38-40см;

Рис. 3. Будова профілю лугового грунту на піщаних відкладах

Наступна ділянка - ділянка заплави річки між вулицями Гнідавською і Ковельською м.Луцька. Дана ділянка являє собою лук, переважно з трав’янистою рослинністю. Серед рослин найчастіше трапляється осот польовий (Cirsium arvense(L.)Skop.), осока гостра (Carex acuta L.), рогіз вузьколистий (Typha angustifolia L.), пирій повзучий (Elytrigia repens L.), тонконіг лучний (Poa pratensis L.). Зробивши ґрунтовий розріз ми дослідили, що є такі генетичні горизонти: верхній горизонт – дернина (Но(t)), пронизаний корінням, потужністю 0-6см, наступний горизонт – гумусовий (HGI), потужністю 20см, теплий, наступний – торфовий (Т₁), коричневий, потужністю 30см., нижній – материнська порода (PGI), піщана, оглеєна .Судячи з ґрунтового профілю (див. рис. 3) можна зробити висновок, що це – лучно-болотний-карбонатний ґрунт. Гранулометричний склад суглинковий, закипання з поверхні до 40 см, в перехідному не скипає, що свідчить про карбонатність верхніх горизонтів, включення - мушлі сизуватого кольору. Тут ми брали зразки і мазки ґрунту (див. додаток 16).

• Но(t)

  HGI

  Т1

  PGI

  дернина, потужністю 0-6 см;

• гумусовий, потужністю 20см;

• торфовий, потужністю 30см;

• материнська порода;

Рис. 4.Будова профілю лучно-болотного грунту