Висновки

В результаті проведених практичних занять із навчальної загально-екологічної практики ми сформування, закріпили та набули вмінь щодо визначення екологічного стану території на підставі комплексного аналізу особливостей та закономірностей стану компонентів довкілля. Практика була побудована таким чином, щоб висвітлити дію головних природних та антропогенних факторів на формування екологічного стану території польових досліджень. Ми характеризували з екологічної точки зору окремі ділянки поблизу міста Луцька з різними рельєфними, гідрологічними та мікрокліматичними умовами.

Для проведення практичних занять ми вибирали для досліджень окремі, заздалегідь вибрані ділянки поблизу міста Луцька та в самому Луцьку. На цих ділянках ми в першу чергу вивчали особливості розташування, схожість і відмінність між рослинним покривок ділянок з різними геологічними, рельєфними, мікрокліматичними умовами, визначали гідрологічні характеристики водойм, у різних місцях робили ґрунтові розрізи, визначали тип ґрунту, процес ґрунтоутворення, спостерігали різні морфоскульптури, та процеси, які сприяють їх утворенню, рівень антропогенного навантаження на ці ділянки.

Ми описували геологічні, гідрологічні та геоморфологічні особливості досліджуваних ділянок. За час практичних занять ми спостерігали різні форми морфоскульптур, серед яких ми спостерігали відслонення, переважно антропогенного походження, які ми спостерігали поблизу озера у селі Гаразджа, біля р. Жидувка, а також поблизу річки Стир, біля залізничного моста, ми описували їх: визначали ширину та довжину, материнську породу, фактори які посприяли їх утворенню, а також вивчали вплив їх на природні системи відповідних досліджуваних ділянок.

На березі р. Стир, поблизу річки Жидувки та біля села Гаразджа ми спостерігали відслонення і описували їх, визначали фактори та сили природи, що посприяли їх утворенню.

Визначали гідрологічні характеристики водойм, брали проби вод з різних водойм та лабораторно досліджували їх властивості. Для аналізу ми брали проби вод з русел річок, стариці, витоків річок, криниць, ставків, каналів, визначали їх фізичні (колір, запах, каламутність), хімічні (кислотність, відносну твердість), біологічні ( наявність мікроорганізмів). За допомогою різних приладів визначали гідрологічні характеристики водойм, а саме швидкість течії річки, ширину і глибину русла, зарисовували план річища р.Сапалаївка і поперечний переріз русла цієї річки.

Також ми описували особливості ґрунтового покриву окремих відмінних за природно-кліматичними умовами ділянок. Для дослідження ми обрали три ділянки: перша ділянка – ділянка в лісі поблизу села Гаразджа, друга – на лука поблизу витоків р. Сапалаївка, третя – між руслом і старицею р. Стир. На цих ділянках ми за допомогою лопати, рулетки робили ґрунтові розрізи, вивчали особливості залягання ґрунтових горизонтів, складали будову ґрунтових профілів, визначали тип ґрунтів та відповідний процес ґрунтоутворення. Брали зразки проб ґрунту , які потім використовували для оформлення даного звіту.

За час проведеної практики ми використовували прилади – самописці, а саме барограф, який ми використовували для визначення добових і тижневих коливань повітря, гігрограф – який використовували для визначення перепадів вологості атмосферного повітря, термограф – прилад для визначення коливань температури повітря. Також ми використовували термометри спиртові і ртутні, за допомогою яких ми вимірювали температуру повітря, поверхні ґрунту, водного середовища. Попередньо ми вивчали принцип роботи з даними приладами, а також правила поводження з ними.

Ну і звичайно ми описували різноманітність рослинності на досліджуваних ділянках. Ми для цього робили , в деяких місцях, а саме на луку і в лісі поблизу села Гаразджа, ботанічні майданчики і визначали розповсюдженість окремих видів рослин на досліджуваній ділянці, вивчали фенофазу рослин і їх висоту, дані записували в таблиці. На інших ділянках ми також описували склад і різноманітність рослинності. Наприклад ми визначили, що рослинність поблизу каналів р. Сапалаївка є біднішою ніж рослинність поблизу самої річки. Ми не роблячи ґрунтового розрізу поблизу витоків р. Сапалаївка визначили, що ґрунти тут кислі, так як на цій ділянці дуже поширений хвощ польовий, який є індикатором на кислі ґрунти.

Під час практичних занять нам доводилось спостерігати яскраві приклади антропогенної діяльності, а саме береги річки Жидувка захаращені городами, що може призвести до забруднення ділянки різноманітними хімікатами, якими обробляють такі городи. Також багато відслонень антропогенного походження, що має свій негативний вплив на досліджувані ділянки. Береги водойм використовуються під забудову, наприклад поблизу ставка біля с. Струмівка, що знаходиться на р. Сапалаївка. Рослинність каналу р. Сапалаївки бідніша за рослинність самої річки, це тому що канали мають антропогенне походження. Також практично на усіх досліджуваних ділянках спостерігаємо засміченість сміттям, що також негативно впливає на природні системи.

Для отримання і обробки даних ми використовували різноманітні прилади, посібники, методики, інструменти, засоби для збереження і обробки, отриманих в результаті практичних занять, даних.

Наприклад для опису рослинності ми використовували визначники рослин. А коли робили і описували ґрунтові розріз ми використовували лопату, рулетку олівець, блокнот і методику проведення подібних занять. Для визначення гідрометричних показників водойм ми використовували секундомір для визначення швидкості течії річки, рулетку для вимірів ширини і глибини русла річки, а також лінійку, олівець для зарисовки поперечного перерізу русла річки та плану річища. Також ми під час проведення практичних занять фотографували деякі об’єкти досліджуваних ділянок, цими знімками ми доповнили цей звіт.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Андриенко Т.Л., Шеляг-Сосонко Ю.Р. Растительный мир Украинского Полесья в аспекте его охраны. – К.: Наукова думка, 1983. – 215 с.

Анучин Н.П. Лесная таксация. – М.: Лесная промышленность, 1982. – 552 с.

Арманд Д.Л. Наука о ландшафте. – М.: Мысль, 1975. – 287 с.

2. Атлас Волинської області. Комітет геодезії і картографії СРСР. – М.: 1991. – 42 с.

Бродович Т.М., Бродович М.М. Деревья и кустарники запада УССР. – Л.: Вища школа, 1979. – 251 с.

Буре Г.С. Роль в Україні Конвенції про охорону дикої флори, фауни та природних середовищ існування в Європі (Бернська конвенція) // Збереження і моніторинг біологічного та ландшафтного різноманіття в Україні. – К.: Нац. еколог. центр України, 2000. – С. 15-18.

3. Волошин І.М., Лепкий М.І. Еколого-географічні проблеми урбосистем Волинської області. – Л.: ЛНУ, 2004. – 239 с.

4. Географія рослин з основами ботаніки / Під. ред. С.С. Морозюк. – К.: Вища школа, 1991. – 255 с.

5. Горев Л.Н., Дорогунцов С.И., Хвесик М.А. Естественно-экономические основы оптимизации экосред. – К.: Либідь, 1994. – Кн. 2. – 240 с.

6. Гродзинський М.Д. Основи ландшафтної екології. – К.: Либідь, 1993. – 235 с.

7. Ґрунти Волинської області / За ред. М.Й. Шевчука. – Луцьк: Вежа, 1999. – 160 с.

Даценко И.И. Воздушная среда и здоровье. – Л.: Вища школа, 1984. – 102 с.

8. Дендрофлора України. Дикорослі та культивовані дерева і кущі. Голонасінні: Довідник / За ред. М.А. Кохно, С.І. Кузнецова – К.: Вища школа, 2001. – 206 с.

9. Дiдух Я.П., Шеляг-Сосонко Ю.Р. Геоботанічне районування України та суміжних територій // Укр. ботанічний журнал – 2003. – 60, №1. – С. 6-17.

10. Екофлора України / Дідух Я.П., Бурда Р.І., Зиман С.М. та ін. – К.: Фітосоціоцентр, 2004. – Том 1. – 480 с.

11. Екофлора України / Дідух Я.П., Плюта П.Г., Протопопова В.В., Єрмоленко В.М. та ін. – К.: Фітосоціоцентр, 2004. – Том 2. – 284 с.

12. Екофлора України / Федорончук М.М., Дідух Я.П. та ін. – К.: Фітосоціоцентр, 2002. – Том 3. – 496 с.

13. Єлин Е. Я., Оляницька Л. Г., Івченко С. І. Шкільний визначник рослин. – К.: Радянська школа, 1988. – 368 с.

14. Калінін М.І. Лісові культури. – К.: НМК, 1991. – 149 с.

15. Картава О.Ф., Мольчак Я.О. Еколого-географічні дослідження ерозії ґрунтів в умовах інтенсивних антропогенних навантажень // Україна та глобальні процеси. – Луцьк-Київ: Вежа, 2000. – Том 2. – С. 86-90.

16. Клеопов Ю.Д. Анализ флоры широколиственных лесов Европейской части СССР. – К.: Наукова думка, 1980. – 351 с.

17. Конвенція про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (Вашингтон, 1973). – К.: Вид-во Мінекобезпеки України, 1999. – 84 с.

18. Красило М.П. Організація роботи з географічного краєзнавства і туризму. – К., 1988. – 287 с.

19. Кучерявий В.П. Екологія. – Л.: Світ, 2001. – 499 с.

20. Кучерявий В.П. Урбоекологія. – Л.: Світ, 2001. – 439 с.

21. Мельник В.И. Редкие виды флоры равнинных лесов Украины. – К.: Фитосоциоцентр, 2000. – 212 с.

22. Морозюк С.С. Определитель высших растений Украины. – К.: Наукова думка, 1987.– 318 с.

23. Нечитайло В.А., Липа О.Л. Систематика вищих рослин. – К.: Вища школа, 1993. – 317 с.

24. . – 292 с.

25. Природа Волинської області / За ред. К. І. Геренчука. – Л. – 1975. – 147 с.

26. Природа Украинской ССР. Ландшафты и физико-географическое районирование / За ред. A.M. Маринич. – К.: Наукова думка, 1985. – 222 с.

27. Природно-заповідний фонд Волинської області / упоряд. М.В. Химин та ін. – Луцьк: Ініціал, 1999. – 48 с.

28. Рідкісні і зникаючі рослини Українського Полісся / За ред. В.Т. Харчишин, В.Г. Собко, В.І. Мельник, С.П. Сіренький, Г.А. Лисак та ін. – К.: Фітосоціоцентр, 2003. – 248 с.

Додатки