2. Програмування мовою vba

2.1. Вступ

VBA (Visual Basic for Application) - стандартна мова програмування в додатках MS Office. Слово "стандартна" означає, що незалежно від того, у якому додатку іде робота, досить вивчити стандартний набір команд і методик, щоб успішно їх застосовувати.

VBA включає велику кількість програмних конструкцій і забезпечує будь-який тип доступу до будь-якої функції додатка. Тут є потужний інструмент налагодження і можливість створення системи Help, що дозволяє створювати додатки Office на високому професійному рівні.

Хоча потрібні додатки можна створювати і не вдаючись у тонкості програмування, проте більшість розроблювачів так чи інакше вдаються до написання невеликих програм і тому знання ними принципів програмування мовою VBA просто необхідне.

Робоче середовище VBA часто називають інтегрованим середовищем розробки, тому що воно сполучає в собі різноманітні функції: проектування, редагування, компіляцію і налагодження додатка.

У даних методичних вказівках розглядаються основні елементи мови VBA і деякі можливості цієї мови для програмування завдань, пов'язаних з об'єктами Excel.

2.2. Робота у вікні модуля. Структура програми

Основним елементом програмування на VBA є процедура - блок операторів програми в модулі. Модуль - це набір оголошень і процедур мовою VBA, зібраних в одну програмну одиницю. Його можна створювати у вікнах будь-яких додатків MS Office. В Microsoft Access створення модуля ведеться в наступній послідовності:

Пуск  Программы  MS Access  Новая база данных

У вікні, що відкриється, вибрати диск, папку, задати ім'я нової бази даних і нажати на кнопку «Создать».

Після цього у вікні відкритої бази даних створюється модуль за допомогою команд:

Модули  Создать

Access створює новий модуль, подібний показаному на рис. 2.1. Починаючи з порожнього рядка, у вікні модуля пишеться програма.

Після написання модуля його потрібно зберегти командами: Файл  Сохранить как, у текстовому полі задати ім'я і ОК.

Щоб створити нову процедуру у вже наявному модулі, потрібно відкрити його в режимі "Конструктор", помістити курсор у порожній рядок вікна модуля і виконати команди: Вставка (Insert) Процедура (Procedure), у вікні, що відкрилося, вибрати тип процедури, область визначення, записати ім'я і ОК.

Для виконання процедури потрібно помістити курсор миші в будь-яке місце даної процедури і виконати команди

Запуск(Run)  перейти/продолжить (RunSub/UserForm)

Рис.2.1 - Вікно нового модуля

Якщо модуль містить велику кількість процедур, то для пошуку потрібної потрібно розкрити список у вікні (Описания), виділити назва необхідної процедури й здійснити її запуск.

Налагодження програм. Для контролю проміжних результатів програму можна виконати в покроковому режимі. Для цього курсор установлюють у межах тексту програми, яку потрібно протестувати, і натискають клавішу F8. Після кожного натискання клавіші F8 налагоджувач переходить до чергового рядка тексту. Після тестування довідатися поточні значення змінних допоможуть спливаючі підказки. Для цього курсор миші варто помістити на ім'ї змінної і на екрані відобразиться її значення.

Структура програми. Правила написання програм. Якщо програма складається тільки з однієї процедури, то в найпростішому випадку її структура наступна:

Sub ім'я()

Оператори

End Sub

(Докладніше процедури будемо розглядати далі).

Кожний оператор програми записують в окремому рядку і для введення рядка натискають клавішу Enter. Допускається запис декількох операторів в одному рядку (при цьому один оператор від іншого відділяється двома крапками), однак це не рекомендується, тому що програму важче налагоджувати.

Якщо рядок програми занадто довгий, то використовують один з наступних варіантів:

• продовжують писати на тому ж рядку, допускаючи, щоб частина програми

перебувала за межами екрану;

• вводять символи продовження рядка - пробіл і знак підкреслення.

Усередині програм можна поміщати коментарі. При цьому кожний рядок коментаря починається зі знака апострофа.