- •1.Предмет цивільного права
- •2.Метод цивільного права
- •3.Система цивільного права
- •4.Цивільне законодавство
- •5.Співвідношення понять «система цивільного права» та «система цивільного законодавства
- •6.Поняття та зміст цивільної правоздатності
- •7.Поняття та види цивільної дієздатності
- •8.Мінімальна дієздатність фізичної особи
- •9.Неповна дієздатність фізичної особи
- •10.Повна дієздатність фізичної особи
- •11.Деліктоздатність фізичної особи
- •12.Порядок обмеження дієздатності фізичної особи
- •13.Порядок визнання фізичної особи недієздатною
- •14.Опіка. Права опікуна
- •15.Піклування. Права піклувальника
- •16.Визнання фізичної особи безвісно відсутньою. Правові наслідки.
- •17.Оголошення фізичної особи померлою. Правові наслідки.
- •18.Особисті немайнові права фізичної особи
- •19.Особисті немайнові права фізичної особи. Що забезпечують її природне існування
- •20.Особисті немайнові права фізичної особи. Що забезпечують її соціальне буття
- •21.Порядок захисту особистих немайнових прав
- •22.Поняття та ознаки юридичної особи
- •23.Спеціальна правоздатність юридичної особи
- •24.Дієздатність юридичної особи
- •25.Види юридичних осіб, їх характеристика
- •26.Державна реєстрація юридичних осіб
- •27.Поняття та види господарських товариств
- •28.Порядок утворення юридичної особи
- •29.Підстави припинення юридичної особи
- •30.Підстави виникнення цивільних прав та обов’язків (ст.11 цк)
- •31.Межі здійснення цивільних прав та обов’язків
- •32.Юридичні факти
- •33.Класифікація юридичних фактів
- •34.Поняття та види правочинів
- •35.Умови дійсності правочинів
- •36.Державна реєстрація правочинів
- •37.Нотаріальне посвідчення правочинів
- •38.Наслідки порушення форми правочину
- •39.Заперечні правочини
- •40.Нікчемні правочини
- •41.Мнимі(фіктивні) та удавані правочини
- •42.Правові наслідки визнання правочину недійсним
- •43.Правові наслідки визнання правочину неукладеним
- •44.Умови здійснення суб’єктивних цивільних прав
- •45.Поняття та види представництва
- •46.Поняття та види довіреності
- •47.Форма довіреності
- •48.Поняття та види строків позовної давності
- •49.Зупинення та переривання перебігу строків позовної давності
- •50.Обєкти цивільних прав
- •51.Класифікація речей.
- •52.Речі які не можуть перебувати у власності громадян, громадських організацій
- •53.Цінні папери як об’єкти цивільного права
- •54.Вексель у цивільному праві
- •56.Поняття, зміст і види права власності
- •57.Первинні та похідні способи набуття права власності
- •58.Право державної власності
- •59.Підстави набуття державою права власності
- •60.Право комунальної власності
- •61.Підстави набуття і умови здійснення права комунальної власності
- •62.Право приватної власності
- •63.Підстави набуття права приватної власності
- •64.Поняття та види спільної власності
- •65.Право привілеєвої купівлі частки у спільному майні.
- •66.Інші речові права
- •67.Емфітевзис у цивільному праві
- •68.Суперфіцій
- •69.Сервітут. Види сервітутів
- •70.Засоби захисту цивільних прав
- •71.Речово-правові засоби захисту цивільних прав
- •72.Віндикаційний позов
- •73.Негаторний позов
- •74.Зобовязально-правові засоби захисту цивільних прав
- •75.Поняття і значення цивільної відповідальності
- •76.Види цивільно-правової відповідальності.
- •77.Умови цивільно-правової відповідальності
- •78.Право інтелектуальної власності
- •79.Субєкти та об’єкти права інтелектуальної власності
- •80.Поняття та джерела авторського права
- •81.Субєкти та об’єкти авторського права
- •82.Строки дії авторського права.
- •83.Поняття суміжних прав
- •84.Строки дії суміжних прав
- •85.Права автора
- •86.Захист авторського права і суміжних прав
- •87.Патентне право
- •88.Субєкти та об’єкти патентного права
- •89.Право інтелектуальної власності на раціоналізаторську пропозицію
- •90.Право інтелектуальної власності на промисловий зразок
- •91.Строки дії права на винаходи
- •93.Поняття промислової власності
- •95.Право інтелектуальної власності на географічне зазначення
- •96.Право інтелектуальної власності на комерційне найменування
- •97.Право на знаки для товарів і послуг
- •98.Поняття та ознаки зобов’язань.
- •99.Сторони у зобов’язанні.
- •100.Умови виконання зобов’язання.
- •101.Загальні положення про забезпечення зобов’язання.
- •102.Неустойка як засіб забезпечення зобов’язання.
- •103.Порука як засіб забезпечення зобов’язання.
- •104.Гарантія як засіб забезпечення зобов’язання.
- •105.Завдаток як засіб забезпечення зобов’язання.
- •106.Застава як засіб забезпечення зобов’язання.
- •107.Притримання як засіб забезпечення зобов’язання.
- •108.Підстави припинення зобов’язання.
- •109.Правові наслідки порушення зобов’язання.
- •110.Відповідальність за порушення зобов’язань.
- •111.Поняття та умови цивільно-правового договору.
- •112.Укладення, зміна і розірвання договору.
- •113.Загальні положення про купівлю-продаж.
- •114.Види договору купівлі-продажу.
- •115.Поняття та умови договору поставки.
- •118.Поняття та умови договору дарування.
- •119.Поняття та умови договору ренти.
- •120.Поняття та умови договору довічного утримання.
- •121.Загальні положення про найм (оренду).
- •122.Прокат як вид договору найму (оренди).
- •123.Загальні умови найму (оренди) земельної ділянки.
- •124.Загальні умови найму (оренди) транспортного засобу.
- •125.Поняття та умови договору лізингу.
- •126.Загальні умови найму (оренди) житла.
- •127.Поняття та істотні умови договору позички.
- •128.Загальні положення про підряд.
- •129.Поняття та умови договору побутового підряду.
- •130.Поняття та умови договору будівельного підряду.
- •131.Загальні положення про послуги.
- •132.Поняття та умови договорів про надання послуг з перевезення пасажирів.
- •133.Поняття та умови договорів про надання послуг з перевезення вантажів.
- •37.Поняття та умови договорів про транспортне експедирування.
- •38.Поняття та істотні умови договорів зберігання.
- •39.Спеціальні види зберігання.
- •40.Поняття та умови договору страхування.
- •41.Поняття та істотні умови договору доручення.
- •42.Поняття та істотні умови договору комісії.
- •43.Поняття та істотні умови договорів про управління майном.
- •44.Загальні положення про позику.
- •45.Істотні умови договору позики.
- •47.Істотні умови договору про надання кредиту.
- •48.Умови виконання кредитного договору.
- •49.Поняття та істотні умови договору про банківський вклад.
- •50.Поняття та істотні умови договору про відкриття банківського рахунку.
- •51.Поняття факторингу.
- •52.Істотні умови договору факторингу.
- •53.Загальні положення про розрахунки.
- •54.Види договорів про розрахунки.
- •55.Загальні умови про розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності.
- •56.Поняття та істотні умови договору комерційної концесії.
- •57.Загальні положення про спільну діяльність.
- •58.Договір простого товариства.
- •59.Загальні положення про публічну обіцянку винагороди.
- •60.Публічна обіцянка винагороди без оголошення конкурсу.
- •61.Публічна обіцянка нагороди за результатами конкурсу.
- •62.Загальні умови вчинення дій в майнових інтересах іншої особи без її доручення.
- •63.Загальні положення про зобов’язання, що випливають із рятування здоров’я та життя фізичної та юридичної особи.
- •64.Загальні положення про зобов’язання, що випливають із створення загрози життю, здоров’ю, майну юридичної особи.
- •65.Загальні положення про відшкодування шкоди.
- •66.Відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю.
- •67.Відшкодування шкоди, завданої внаслідок недоліків товарів, робіт (послуг).
41.Поняття та істотні умови договору доручення.
За договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії.
Юридичні ознаки договору: двосторонній, консенсуальний та відплатний.
Сторонами договору є повірений — особа, яка зобов'язується виконати юридичні дії, та довіритель — особа, яка доручає повіреному виконати ці дії.
Істотною умовою договору є умова про предмет. Предметом договору доручення є юридичні дії повіреного (укладення правочинів).
У договорі може бути визначено строк, протягом якого повірений має право діяти від імені довірителя, а також територія, у межах якої є чинним виключне право повіреного. У такому разі строк доручення та територія є істотними умовами.
Форма договору: застосовуються загальні положення про форму правочину.
42.Поняття та істотні умови договору комісії.
За договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.
Юридичні ознаки договору: двосторонній, консенсуальний та відплатиий.
Сторонами договору є комітент і комісіонер. Комітент — це особа, яка дає комісійне доручення, а комісіонер — особа, яка приймає комісійне доручення.
Істотними умовами договору є умови про предмет та ціну.
Предметом договору комісії є правочин, який комісіонер укладає з третіми особами за рахунок комітента з приводу продажу чи купівлі майна.
Форма укладення договору — письмова.
Залежно від виду договору комісійне доручення може бути оформлено різними документами, зокрема, квитанцією, нарядом тощо.
Договір комісії припиняється у разі:
1) відмови комітента від виконання договору.Причому, якщо договір укладено без визначення строку, комітент повинен повідомити комісіонера про відмову від договору не пізніше ніж за 30 днів.
2) відмови комісіонера від договору, якщо строк не встановлено договором. При цьому, комісіонер повинен повідомити комітента про відмову від договору не пізніше ніж за 30 днів.
3) смерті фізичної особи або ліквідації юридичної особи-комісіонера.
Комісіонер, який відмовився від договору комісії, повинен вжити заходів, необхідних для збереження майна комітента. Комітент повинен розпорядитися своїм майном, яке є у комісіонера, протягом 15 днів від дня отримання повідомлення про відмову комісіонера від договору.
43.Поняття та істотні умови договорів про управління майном.
За договором управління майном одна сторона (установник управління) передає другій стороні (управителеві) на певний строк майно в управління, а друга сторона зобов'язується за плату здійснювати від свого імені управління цим майном в інтересах установника управління або вказаної ним особи (вигодонабувача).
Юридичні ознаки договору: двосторонній, реальний та відплатний.
Сторонами договору є установник управління та управитель, а у випадках, передбачених договором, — вигодонабувач.
Установником управління є власник майна, а в передбачених законом випадках:
1) орган опіки та піклування, якщо власником майна є фізична особа, місце перебування якої невідоме або її визнано безвісно відсутньою;
2) опікун або орган опіки та піклування, якщо власником майна є малолітня особа або фізична особа, яку визнано недієздатною;
3) неповнолітня особа за дозволом батьків (усиновлювачів) або піклувальника, якщо власником майна є ця неповнолітня особа;
4) піклувальник, якщо власником майна є особа, цивільну дієздатність якої обмежено.
Управителем може бути суб'єкт підприємницької діяльності. Управителем не може бути: а) орган державної влади, орган влади АРК, орган місцевого самоврядування, якщо інше не встановлено законом; б) вигодонабувач.
Істотними умовами договору є перелік майна, що передається в управління, та розмір і форма плати за управління майном.
Предметом договору можуть бути: а) підприємство як єдиний майновий комплекс; б) нерухома річ; в) цінні папери; г) майнові права; ґ) інше майно. При цьому, майно, передане в управління, має бути відокремлено від іншого майна установника управління та від майна управителя.
Договір управління майном є строковим договором, строк чинності якого встановлюється в договорі. Якщо сторони не визначили строку договору управління майном, він вважається укладеним на 5 років.
Форма договору: письмова, а договір управління нерухомим майном підлягає нотаріальному посвідченню і державній реєстрації.
Моментом укладення договору управління майном вважається вручення установником майна управителеві.
Договір управління майном припиняється у разі:
1) загибелі майна, переданого в управління;
2) припинення договору за заявою однієї із сторін у зв'язку із закінченням його строку;
3)смерті фізичної особи - вигодонабувача або ліквідації юридичної особи - вигодонабувача, якщо інше не встановлено договором;
4) відмови вигодонабувача від одержання вигоди за договором;
