Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ЦИВІЛЬНЕ - екзамен.docx
Скачиваний:
20
Добавлен:
28.10.2018
Размер:
174.67 Кб
Скачать

75.Поняття і значення цивільної відповідальності

Цивільно-правовою відповідальністю - є одна із форм юридичної відповідальності, суттю якої є застосування встановленого цивільним законодавством заходу примусового впливу (санкції) до порушника цивільних прав та обов'язків.

Причому цей вплив полягає у покладенні на порушника насамперед невигідних наслідків здебільшого майнового характеру – відшкодування збитків, сплату неустойки (штрафу, пені), відшкодування шкоди.

Цивільно-правова відповідальність – це застосування уповноваженим державою органом до порушника цивільних прав передбачених договором або актом цивільного законодавства додаткового негативного наслідку майнового або особистого (ст. 277 ЦК – спростування недостовірної інформації) характеру.

76.Види цивільно-правової відповідальності.

1. За підставою виникнення:

1.договірна (відповідальність за невиконання або неналежне виконання договірного зобов’язання);

2.недоговірна (відповідальність за заподіяння шкоди).

2.Залежно від розподілу прав та обов’язків між суб’єктами зобов’язання з множинністю осіб:

1. часткова (при частковій відповідальності кожна із зобов’язаних осіб відшкодовує збитки і сплачує неустойку пропорційно до розміру своє частки спільного боргу );

2. солідарна (при солідарній відповідальності кредитор може вимагати відшкодування збитків і сплати неустойки як від усіх боржників разом, так і з кожного з них окремо, причому як повністю так і частині боргу);

3. субсидіарна (при субсидіарній відповідальності у разі відмови основного боржника задовольнити вимогу кредитора або відсутності його відповіді на таку вимогу, кредитор може пред’явити вимогу в повному обсязі до особи, яка несе субсидіарну (додаткову) відповідальність – ст. 619 ЦК).

3. За обсягом:

1.повна (ч.1 ст. 1166 ЦК– особа, яка задала шкоду відшкодовує її в повному обсязі);

2.обмежена (ч.2 ст. 924– перевізник несе відповідальність у розмірі фактично шкоди);

3.кратна

77.Умови цивільно-правової відповідальності

1.Наявність майнової шкоди.

2.Протиправність дії, якою заподіяно шкоду. (дія чи бездіяльність)

3.Причинний зв'язок між протиправною дією і шкодою.

Причинний зв'язок — об'єктивно існуючий зв'язок між поведінкою боржника і наслідком, який настав.

4.Вина особи, яка заподіяла шкоду.

Вина — це певне психічне ставлення особи до своєї неправомірної поведінки та її наслідків.

Цивільна відповідальність настає при наявності всіх 4 умов одночасно.

Підставами звільнення від цивільно-пр. відповідальності є випадок і непереборна сила.

Випадок - це те, чого заздалегідь не можна передбачити і відвернути настання.

Непереборна сила — це подія, (наприклад, явища стихійного характеру).

78.Право інтелектуальної власності

Право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об'єкт права інтелектуальної власності, визначений ЦКУ та іншим законом. (ст.418)

Право інтелектуальної власності становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності та (або) майнові права інтелектуальної власності, зміст яких щодо певних об'єктів права інтелектуальної власності визначається цим Кодексом та іншим законом.

Право інтелектуальної власності є непорушним. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, передбачених законом.

Особистими немайновими правами інтелектуальної власності є:

1) право на визнання людини творцем об'єкта права інтелектуальної власності;

2) право перешкоджати будь-якому посяганню на право інтелектуальної власності, здатному завдати шкоди честі чи репутації творця об'єкта права інтелектуальної власності.

Майновими правами інтелектуальної власності є:

1) право на використання об'єкта права інтелектуальної власності;

2) виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності;

3)виключне право перешкоджати неправомірному використанню об'єкта права інтелектуальної власності, в тому числі забороняти таке використання;