97.Право на знаки для товарів і послуг

Знаки для товарів і послуг — це зареєстровані у встановленому порядку позначення, за якими товари і послуги одних осіб відрізняються від однорідних товарів і послуг інших осіб.

Закон передбачає такі види знаків для товарів і послуг:

Словесні (слова й абревіатури); зображувальні (композиція ліній; фігур); об'ємні (флакони, пляшки…); комбіновані (сполучення зображувальних, словесних і об'ємних елементів).

Варто розрізняти суб'єктів права на подання заявки на знак для товарів і послуг і суб'єктів права на знак для товарів і послуг. Суб'єктом права на подання заявки на знак для товарів і послуг може бути будь-яка особа. Це передусім громадянин України, громадяни іноземних держав та особи без громадянства. Це будь-які юридичні особи…

Знак для товарів і послуг може бути використаний будь-яким способом, що не суперечить чинному законодавству. Це може бути застосування на товарах і при наданні послуг, на упаковці товарів, у рекламі, друкованих виданнях, на вивісках, під час демонстрації експонатів на виставках, ярмарках, що проводяться в Україні.

Використання знака для товарів і послуг має здійснюватися таким чином, аби це не заподіювало шкоди іншим особам. Власник свідоцтва повинен добросовісно користуватися виключним правом, що випливає із свідоцтва.

Особа, яка бажає одержати свідоцтво, подає до патентного відомства України заявку на видачу свідоцтва на знак для товарів і послуг. Заявка може бути подана особисто заявником або через представника у справах інтелектуальної власності або іншу довірену особу.

Свідоцтво про реєстрацію знака надає його володільцю право власності на знак. Строк його чинності 10 років від дати подання заявки. Чинність свідоцтва за клопотанням його власника може бути подовжена щоразу на 10 років.

Кількість разів подовження чинності свідоцтва не обмежена, тобто свідоцтво на знак для товарів і послуг може діяти необмежений строк, але для підтримання його в силі необхідно кожні 10 років подовжувати його чинність, безумовно, за умови сплати встановленого збору.

98.Поняття та ознаки зобов’язань.

Зобов'язанням - є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Ознаки зобов’язань:

1.Зобовязання опосередковують переміщення матеріальних благ конкретній особі.

2.Уповноваженій особі кореспондується певний зобов’язальний суб’єкт відомий на момент виникнення зобов’язання.

3.До суб’єктивного право-зобовязання належить можливість уповноваженої особи вимагати певної поведінки у зобов’язаної особи – це право вимоги.

4.Головний зміст обов’язку боржника у зобов’язані становить перевага у здійсненні активних дій зміст яких конкретизується в законі або договорі.

5.Субєктивні права в зобов’язані залежать від його виникнення а також від типу і виду зобов’язання.

Елементами зобов’язально права:

1.Субєкт – фіз. і юр. особи.

2.Обєкт – певна поведінка зобов’язаної особи, в першу чергу вступають активні дії боржника.

3.Зміст – суб’єктивні права і суб’єктивні обов’язки.

Заміна кредитора у зобов’язанні – Цессія.

Заміна боржника у зобов’язані – Переведення боргу.

Зобовязання бувають:

1.договірні – виникають на підставі домовленості його учасників.

3.не договірні – виникають внаслідок інших юр. фактів.