- •1.Предмет цивільного права
- •2.Метод цивільного права
- •3.Система цивільного права
- •4.Цивільне законодавство
- •5.Співвідношення понять «система цивільного права» та «система цивільного законодавства
- •6.Поняття та зміст цивільної правоздатності
- •7.Поняття та види цивільної дієздатності
- •8.Мінімальна дієздатність фізичної особи
- •9.Неповна дієздатність фізичної особи
- •10.Повна дієздатність фізичної особи
- •11.Деліктоздатність фізичної особи
- •12.Порядок обмеження дієздатності фізичної особи
- •13.Порядок визнання фізичної особи недієздатною
- •14.Опіка. Права опікуна
- •15.Піклування. Права піклувальника
- •16.Визнання фізичної особи безвісно відсутньою. Правові наслідки.
- •17.Оголошення фізичної особи померлою. Правові наслідки.
- •18.Особисті немайнові права фізичної особи
- •19.Особисті немайнові права фізичної особи. Що забезпечують її природне існування
- •20.Особисті немайнові права фізичної особи. Що забезпечують її соціальне буття
- •21.Порядок захисту особистих немайнових прав
- •22.Поняття та ознаки юридичної особи
- •23.Спеціальна правоздатність юридичної особи
- •24.Дієздатність юридичної особи
- •25.Види юридичних осіб, їх характеристика
- •26.Державна реєстрація юридичних осіб
- •27.Поняття та види господарських товариств
- •28.Порядок утворення юридичної особи
- •29.Підстави припинення юридичної особи
- •30.Підстави виникнення цивільних прав та обов’язків (ст.11 цк)
- •31.Межі здійснення цивільних прав та обов’язків
- •32.Юридичні факти
- •33.Класифікація юридичних фактів
- •34.Поняття та види правочинів
- •35.Умови дійсності правочинів
- •36.Державна реєстрація правочинів
- •37.Нотаріальне посвідчення правочинів
- •38.Наслідки порушення форми правочину
- •39.Заперечні правочини
- •40.Нікчемні правочини
- •41.Мнимі(фіктивні) та удавані правочини
- •42.Правові наслідки визнання правочину недійсним
- •43.Правові наслідки визнання правочину неукладеним
- •44.Умови здійснення суб’єктивних цивільних прав
- •45.Поняття та види представництва
- •46.Поняття та види довіреності
- •47.Форма довіреності
- •48.Поняття та види строків позовної давності
- •49.Зупинення та переривання перебігу строків позовної давності
- •50.Обєкти цивільних прав
- •51.Класифікація речей.
- •52.Речі які не можуть перебувати у власності громадян, громадських організацій
- •53.Цінні папери як об’єкти цивільного права
- •54.Вексель у цивільному праві
- •56.Поняття, зміст і види права власності
- •57.Первинні та похідні способи набуття права власності
- •58.Право державної власності
- •59.Підстави набуття державою права власності
- •60.Право комунальної власності
- •61.Підстави набуття і умови здійснення права комунальної власності
- •62.Право приватної власності
- •63.Підстави набуття права приватної власності
- •64.Поняття та види спільної власності
- •65.Право привілеєвої купівлі частки у спільному майні.
- •66.Інші речові права
- •67.Емфітевзис у цивільному праві
- •68.Суперфіцій
- •69.Сервітут. Види сервітутів
- •70.Засоби захисту цивільних прав
- •71.Речово-правові засоби захисту цивільних прав
- •72.Віндикаційний позов
- •73.Негаторний позов
- •74.Зобовязально-правові засоби захисту цивільних прав
- •75.Поняття і значення цивільної відповідальності
- •76.Види цивільно-правової відповідальності.
- •77.Умови цивільно-правової відповідальності
- •78.Право інтелектуальної власності
- •79.Субєкти та об’єкти права інтелектуальної власності
- •80.Поняття та джерела авторського права
- •81.Субєкти та об’єкти авторського права
- •82.Строки дії авторського права.
- •83.Поняття суміжних прав
- •84.Строки дії суміжних прав
- •85.Права автора
- •86.Захист авторського права і суміжних прав
- •87.Патентне право
- •88.Субєкти та об’єкти патентного права
- •89.Право інтелектуальної власності на раціоналізаторську пропозицію
- •90.Право інтелектуальної власності на промисловий зразок
- •91.Строки дії права на винаходи
- •93.Поняття промислової власності
- •95.Право інтелектуальної власності на географічне зазначення
- •96.Право інтелектуальної власності на комерційне найменування
- •97.Право на знаки для товарів і послуг
- •98.Поняття та ознаки зобов’язань.
- •99.Сторони у зобов’язанні.
- •100.Умови виконання зобов’язання.
- •101.Загальні положення про забезпечення зобов’язання.
- •102.Неустойка як засіб забезпечення зобов’язання.
- •103.Порука як засіб забезпечення зобов’язання.
- •104.Гарантія як засіб забезпечення зобов’язання.
- •105.Завдаток як засіб забезпечення зобов’язання.
- •106.Застава як засіб забезпечення зобов’язання.
- •107.Притримання як засіб забезпечення зобов’язання.
- •108.Підстави припинення зобов’язання.
- •109.Правові наслідки порушення зобов’язання.
- •110.Відповідальність за порушення зобов’язань.
- •111.Поняття та умови цивільно-правового договору.
- •112.Укладення, зміна і розірвання договору.
- •113.Загальні положення про купівлю-продаж.
- •114.Види договору купівлі-продажу.
- •115.Поняття та умови договору поставки.
- •118.Поняття та умови договору дарування.
- •119.Поняття та умови договору ренти.
- •120.Поняття та умови договору довічного утримання.
- •121.Загальні положення про найм (оренду).
- •122.Прокат як вид договору найму (оренди).
- •123.Загальні умови найму (оренди) земельної ділянки.
- •124.Загальні умови найму (оренди) транспортного засобу.
- •125.Поняття та умови договору лізингу.
- •126.Загальні умови найму (оренди) житла.
- •127.Поняття та істотні умови договору позички.
- •128.Загальні положення про підряд.
- •129.Поняття та умови договору побутового підряду.
- •130.Поняття та умови договору будівельного підряду.
- •131.Загальні положення про послуги.
- •132.Поняття та умови договорів про надання послуг з перевезення пасажирів.
- •133.Поняття та умови договорів про надання послуг з перевезення вантажів.
- •37.Поняття та умови договорів про транспортне експедирування.
- •38.Поняття та істотні умови договорів зберігання.
- •39.Спеціальні види зберігання.
- •40.Поняття та умови договору страхування.
- •41.Поняття та істотні умови договору доручення.
- •42.Поняття та істотні умови договору комісії.
- •43.Поняття та істотні умови договорів про управління майном.
- •44.Загальні положення про позику.
- •45.Істотні умови договору позики.
- •47.Істотні умови договору про надання кредиту.
- •48.Умови виконання кредитного договору.
- •49.Поняття та істотні умови договору про банківський вклад.
- •50.Поняття та істотні умови договору про відкриття банківського рахунку.
- •51.Поняття факторингу.
- •52.Істотні умови договору факторингу.
- •53.Загальні положення про розрахунки.
- •54.Види договорів про розрахунки.
- •55.Загальні умови про розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності.
- •56.Поняття та істотні умови договору комерційної концесії.
- •57.Загальні положення про спільну діяльність.
- •58.Договір простого товариства.
- •59.Загальні положення про публічну обіцянку винагороди.
- •60.Публічна обіцянка винагороди без оголошення конкурсу.
- •61.Публічна обіцянка нагороди за результатами конкурсу.
- •62.Загальні умови вчинення дій в майнових інтересах іншої особи без її доручення.
- •63.Загальні положення про зобов’язання, що випливають із рятування здоров’я та життя фізичної та юридичної особи.
- •64.Загальні положення про зобов’язання, що випливають із створення загрози життю, здоров’ю, майну юридичної особи.
- •65.Загальні положення про відшкодування шкоди.
- •66.Відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю.
- •67.Відшкодування шкоди, завданої внаслідок недоліків товарів, робіт (послуг).
113.Загальні положення про купівлю-продаж.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Істотнимиумовамицього договору є майно (визначення товару) і ціна.
Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.
Предметом договору купівлі-продажу можуть бути майнові права.
Договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
Юридична характеристика договору купівлі-продажу:
1.Цей договір є оплатним, Консенсуальним, Двостороннім.
114.Види договору купівлі-продажу.
1.Договора купівлі-продажу в оптовій та роздрібній торгівлі.
2.Договори які укладаються на біржах і аукціонах.
3.договори купівлі-продажу що укладаються у внутрішньому і зовнішньоекономічному обігу;.
4.Договори купівлі-продажу рухомого і нерухомого майна.
5.Договори купівлі-продажу об’єктів приватизації.
6.договори купівлі-продажу на умовах комісії, консигнації та поставки;
7.контрактація сільськогосподарської продукції;
8.постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу;
9.форвардні та ф'ючерсні угоди купівлі-продажу.
115.Поняття та умови договору поставки.
За договором поставки - продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Договір поставки є консенсуальним, двостороннім і оплатним.
Сторонами договору поставки є постачальник і покупець, які займаються підприємницькою діяльністю.
Предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками.
Строк є істотною умовою договору поставки. Договір поставки може бути укладений на 1 рік, на строк більше 1 року (довгостроковий договір) або на інший строк, визначений угодою сторін. Якщо в договорі строк його дії не визначений, він вважається укладеним на 1 рік.
Договір поставки укладається у письмовій формі. Він, вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди з усіх істотних умов, що дає підстави віднести його до консенсуальних договорів.
Умовою відповідальності за невиконання або неналежне виконання договірного зобов'язання, у тому числі у вигляді відшкодування збитків, є вина боржника. Таким чином, у разі заподіяння збитків боржник може бути звільненим від цієї відповідальності, якщо він доведе відсутність своєї вини у порушенні зобов'язання.
116.Поняття та умови договору контрактації сільськогосподарської продукції.
За договором контрактації сільськогосподарської продукції – виробник сільськогосподарської продукції зобов'язується виробити визначену договором сільськогосподарську продукцію і передати її у власність заготівельникові (контрактанту) або визначеному ним одержувачеві, а заготівельник зобов'язується прийняти цю продукцію та оплатити її за встановленими цінами відповідно до умов договору.
Договір контрактації є консенсуальним, двостороннім, оплатним.
Сторонами договору є: 1) виробник сільськогосподарської продукції, який виготовляє її власними силами і 2) заготівельник (контрактант). Виробником сільськогосподарської продукції не обов'язково має бути суб'єкт підприємницької діяльності. Тоді як заготівельником, як прийнято вважати, може виступати в договорі контрактації лише суб'єкт підприємницької діяльності.
Предметом договору є продукція одержувана внаслідок СГ виробництва; продукцією є речі визначені родовими ознаками.
Договір вважається укладеним з моменту досягненя домовленості зі всіх істотних умов.
Істотною умовою є кількість продукції яку контрактант приймає безпосередньо у виробника.
Зміна ціни після укладення договору дозволяється лише у випадках і на умовах встановлених договором або законом.
Ціна на СГ продукцію що поставляється не може змінюватися угодою сторін, якщо договір укладено на підставі державного контракту, яким передбачена ціна.
Істотними для цього договору є строки здавання-приймання продукції.
Строки виконання договору встановлюються з урахуванням особливостей виробництва і способу одержання певного виду СГ продукції з урахуваням місцевих умов заготівель.
Для договору є характерним те що він передбачає обов’язок контрактанта надавати виробнику певну допомогу в організації виробництва і здачі продукції.
117.Поняття та умови договору міни.
За договором міни (бартеру) - кожна із сторін зобов'язується передати другій стороні у власність один товар в обмін на інший товар.
Кожна із сторін договору міни є продавцем того товару, який він передає в обмін, і покупцем товару, який він одержує взамін.
Договір міни є консенсуальним, оплатним і двостороннім.
Двосторонність договору міни полягає в тому, що кожна зі сторін цього правовідношення має не лише права, а й обов'язки.
Договором може бути встановлена доплата за товар більшої вартості, що обмінюється на товар меншої вартості.
Право власності на обмінювані товари переходить до сторін одночасно після виконання зобов'язань щодо передання майна обома сторонами, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договором може бути встановлений обмін майна на роботи (послуги).
Предмет договору міни є єдиною його істотною умовою.
Предметом договору міни можуть бути не тільки будь-які речі, не вилучені з цивільного обороту, але також і майнові права.
