14.Природні туристсько-рекреаційні ресурси Українських Карпат .

Надзвичайно багаті і різноманітні. Ландшафтні представлені різноманітними формами рельєфу: від рівнин, бугристого (Передкарпаття) до гірських ландшафтів. S гір – 24 тис. кв. км.

Клімат помірно-континентальний, досить теплий на рівнинах і Передгір’ях з достатньою вологістю, іноді – з надмірною.

Висотна поясність.

Регіон добре забезпечений водними ресурсами (Дністер, Буг, Західний Буг), багато гірських озер (найбільше – Синєвир). Великі запаси підземних вод, особливо багато мінеральних вод в Закарпатті і Прикарпатті. Унікальні лісові ресурси (50% лісозаготівель в Карпатах, безпланові вирубки лісу порушують екологію Карпат). Ліси поділяються на заповідні і експлуатаційні. Переважають бук, граб. Багаті на екологічно чисті ягоди і гриби.

Мінеральні ресурси: є понад 800 джерел і свердловин лікувальних мінеральних вод всіх відомих типів. Їх запаси достатні для щорічного оздоровлення 7 млн. чоловік, але рівень використання – 15%. Є запаси лікувальних грязей (торфяні –Немирів, Великий Любінь, Моршин, Шкло (Львівська обл.), Черче (Івано-Франківська обл.)),великі поклади озокериту (гірський віск, мінерал групи нафтових бітумів білого, жовтого, бурого кольору).Найбільше – Бориславське родовище (Львівська обл.). Озокерит не втрачає лікувальних властивостей при термічній обробці.

Родовища унікальних лікувальних мінеральних вод і розсолів (Трускавець, Східниця, Моршин, Свалява, Шаян). Вуглекислі води – найбільш розповсюджена група лікувальних вод. Сульфідні води (Львівська, Івано-Франківська області: Великий Любінь, Немирів, Шкло, Роздол, Черче, Брусниця). Мінеральні води без специфічних компонентів: Іршавський, Мукачівський район, Межигірря, Моршин, Трускавець, Вижниця).

Залізисті, бромисті, йодисті, миш’яковисті води, запаси яких практично не використані.

15.Визначні історико-культурні центри Карпатського регіону.

Львів: Площа Ринок, каплиці, собор Святого Юра;

Самбір, Олеський замок;

Закарпаття: Ужгород - замок,музеї; Невицький замок; Мукачево - замок Паланок, Хуст – замок,.

Чернівецька область: Хотинська фортеця.

Івано-Франківська область: Коломия, Косів, Вижниця, Ворохта, Яремча.

16.Регіональні пріоритети та перспективи розвитку туризму Карпатського регіону.

У період переходу до ринкової економіки міжнародний туризм є одним із перспективних напрямків зовнішньоекономічної діяльності країни і її регіонів. Для економіки України з її найбільш розвиненими туристсько-рекреаційними центрами: Чорноморським узбережжям, Слов’яногір’ям, Азовським узбережжям і, зокрема, Карпатами, їх унікальними мальовничими містами, які поєднують прикмети старовини і сучасності, значення міжнародного туризму полягає в тому, що, по-перше, це сфера швидкого обігу капіталу, при відносно невеликих капіталовкладеннях; по-друге, це ефективний засіб модернізації інфраструктури і, по-третє, можливість створення нових робочих місць як у державній, так і в регіональній економіці.

17.Поділля:краєзнавчо-туристична характеристика .

На півночі в межах південної частини Поліської низовини, займає 20% території. Входять Волинська, Житомирська, Київська, Чернігівська, Рівненська, Сумська. Виділяється Словечансько-Обручський кряж на північній Житомирщині (316 м). На північному сході – відроги Середньоруської височини, невисокі.

Однак, рельєф переважно рівнинний – низинний. В північній частині значну площу займають території, що зазнали впливу льодовика, який просунувся майже до центру країни. Льодовикові відклади впливають на сучасні форми рельєфу. Найбільш типовими є піщані зандровані поля з моренними відкладинами, валунами. Найбільшим протяжним підвищенням льодовикового походження є Волинська Гряда.

Полісся надмірно зволожене, густа гідрографічна сітка. Полісся – найбільший нагромаджувач прісної води.

Полісся поділяється на правобережне та лівобережне (східне і західне). Західне називається Прип»ятськом, східне – Наддеснянським (Чернігівське). Полісся є складовою міждержавної Поліської низовини (Україна, Білорусія, Росія, Польща). Розміщена Південна його частина, зосереджена в басейнах Дніпра, Прип’яті, течії, верхів’я Західного Бугу.

Поліська низовина слабо нахилена до Прип’яті і Дніпра, сильно заболочена, залісена, багато чистих джерел.

В широтному напрямку розділена на:

• Волинське ( Волинська, Рівненська) Полісся;

• Київське Полісся;

• Житомирське Полісся;

• Чернігівське Полісся;

• Новгородсіверське Полісся.

Клімат помірно-континентальний, який відрізняється від клімату лісостепової зони, але зміни відбуваються плавно. Відмінності клімату спостерігаються між східною і західною зоною завдяки висоті над рівнем моря, яка значно нижча ніж абсолютна висота прилеглих височин. Різниця сягає 100 – 150 м. Феномен полягає в потеплінні клімату. Характеризується найнижчими величинами сонячного сяяння (1600 – 1800 год/рік). Це має вплив на показники сумарності сонячної радіації (найнижчі в Україні). Це територія випадання найбільшої кількості опадів в теплий період, але взимку – досить великий ( 50 – 60 см) сніжний покрив. В Поліссі переважають влітку і весною західні і північно-західні ветри (волого і тепло).

Завдяки м’яким кліматичним умовам зони лісів, без різких щодобових, щотижневих, сезонних температурних перепадів, достатній зволоженості повітря влітку і забезпеченість сніговим покривом Полісся є сприятливими для здійснення різних видів туристичної діяльності..

Водні ресурси.

Найбільший нагромаджувач прісної води. Має добре розвинену річкову мережу. Належить до басейну Чорного моря, захід – Балтійське море (Західний Буг). Ріки центральної частини течуть з півдня на північ і впадають у найбільшу притоку Дніпра – Прип’ять, яка витікає з північно-західної частини Волинської області. Полісся – регіон, де багато чистоводних озер. Виділяють 2 озерні райони: Щацьке поозер:я (на півночі) – понад 30 озер (Світязь); північ і південний схід – близько 100 озер карстового і прируслового походження. Найбільше – Пулемецьке, Луки, Пісочне та інші. Озера і прилеглі території мають велику рекреаційну цінність - своєрідний склад води, мальовничі краєвиди, зручні підходи, ліси з ягодами і грибами, багаті рибою.

Полісся дуже заболочене. Належить до найбільш заболочених місць. Болота займають 6,3%, багаті на торф (торф’яні лікувальні грязі). Характерною ознакою Полісся є те, що воно представляє зону змішаних лісів, що відрізняються від степової зони.

Лісові ресурси є основним видом туристичних ресурсів Полісся

Сучасна залісеність – понад 30%. Переважають шпилькові і широколисті ліси.