- •1. Поняття «менеджнт» і необхідність упр-ня організ-ми.
- •2. Співвідношення категорій «управління», «менеджмент», «адміністрування», «керування».
- •3. Організація, цілі її діяльності та критерії успіху.
- •4. Поділ праці в організації та необхідність управління
- •5. Характер-ка різних поглядів на сутність менеджменту.
- •6. Менеджмент як наука і мистецтво. Функції мен-ту, цикл мен-ту.
- •7. Менеджмент як вид професійної діяльності.
- •8. Ознаки діяльності менеджера.
- •9. Ролі менеджера в організації.
- •10. Якості менеджера.
- •11. Співвідношення якостей, необх мен-ру на різн рівнях упр
- •12.Еволюція управлінської думки.
- •13.Передумови виникнення науки управління.
- •14. Класична теорія менеджменту: школа наукового управління; адміністративна школа управління.
- •15. Неокласич теор мен-ту: школа поведінки і шк люд стосункв
- •16. Кількісний підхід: школа науки управління.
- •17. Інтегровані підходи до управління.
- •18. Сучасні напрямки розвитку науки управління.
- •19. Основи теорії прийняття рішень.
- •20. Фактори, що впливають на процес прийнятя рішень.
- •23.Процес прийняття рішень. Інтуїтивна та раціональна технології прийняття рішень.
- •21. Місце прийняття рішень в процесі управління.
- •22.Моделі теорії прийняття рішень.
- •24. Етапи раціональної технології прийняття рішень.
- •25. Людський та організаційний фактори у процесі прийняті рішення. Індивіду-не та групове пр-тя рішень.
- •26. Методи творчого пошуку альтернативних варіантів.
- •27. Методи обґрунтування управлінських рішень.
- •28.Класифікація методів обґрунтування управл-ких рішень.
- •31. Сутність та цілі використання платіжної матриці.
- •29. Можливості та сфери застосування аналітичних, статистичних, теоретико-ігрових методів та методів математик-го програмування.
- •30. Інструменти обґрунтування управлінських рішень. Інструменти обґрунтування управлінських рішень
- •35. Експертні методи прийняття рішень.
- •36.Сутність планування як функції управління.
- •32. Побудова "дерева рішень" та вибір оптимального варіанту.
- •40.Етапи процесу план-ня: визначення цілей; розробка стратегії; надання стратегії конкретної форми.
- •41.Типи планів в організації.
- •38.Місце планування з-поміж функцій управління
- •33. Обґрунтування рішень в умовах невизначеності.
- •37. Поняття "планування".
- •42.Цілі управлінського планування.
- •43.Поняття "мета" в упр-ні та класція цілей організації.
- •44. Вимоги до слушно сформульованих цілей.
- •45. Традиційний процес постановки цілей.
- •46. Концепція управління за цілями (концепція мво).
- •47. Переваги та недоліки управління за цілями.
- •49. Рівні стратегії: загальнокорпоративна стратегія; стратегія бізнесу; функціональна стратегія. Піраміда стратегій.
- •48. Стратегічне планування. Поняття "стратегія".
- •50. Процес формулювання стратегії.
- •51. Визначення місії фірми.
- •52. Зовнішній аналіз: сприятливі можливості та загрози.
- •53.Внутрішній аналіз: сильні і слабк сторни орган-ції swot-ан.
- •54.Аналіз стратегічних альтернатив та вибір стратегії. Методи вибору загальнокорпоративної стратегії.
- •55. Вибір стратегії бізнесу (типові стратегії м.Портера). Функціональні стратегії. Надання стратегії конкретної форми.
- •56. Тактичні та оперативні плани. Програми. Політика. Стандартні операційні процедури. Правила.
- •57. 58. Сутність функції організації.
- •59.Поняття "організаційна діяльність". Складові організаційної діяльності.
- •60.Організаційна структура як результат організаційної діяльності: ступінь складності; ступінь формалізації, ступінь централізації.
- •61.Основи теорії організації.
- •62.Класична теорія організації: принципи організації а.Файоля; модель бюрократичної організації мВебера.
- •63.Характеристики "ідеальної бюрократії"'.
- •64.Сильні та слабкі сторони бюрократичної моделі органції.
- •65.Поведінковий підхід в теорії організації: орг теорія Лайкерта.
- •66.Переваги та недоліки поведінкового підходу в теорії організ
- •67.Ситуаційний підхід в теорії організації.
- •68. Результати досліджень взаємозв’язків технологія-структура Вудворд і пероу.
- •69. Вплив розмірів організації на її структуру.
- •70. Механістична та органічна структура Барнса і Стакера
- •71. Форми організаційних рішень за Мінцбергом
- •72. Проектування робіт в організації: аналіз виробничих ситуацій, проектування робіт
- •73. Модель характеристик роботи Хекмана.
- •76. Делегування повноважень. Елементи процесу делегування. Типи повноважень: лінійні; штабні; функціональні.
- •77. Фактори, що впливають на частоту та кільк посад зв’язків.
- •79. Механізми координації.
- •81. Нетрадиційні засоби координації.
- •82. Типи організаційних структур управління.
- •83. Лінійна, функціональна, лінійно-функціональна, девізіональна, матрична організаційні структури.
- •84. Методи вибору типу організаційної структури.
- •87. Етапи процесу організаційних змін (86 тоже сам)
- •85.Управління організаційними змінами.
- •86. Модель процесу організаційних змін к.Левіна.
- •89. Організація як соціальна система
- •88. Поняття і сутність мотивації.
- •90. Значення людського фактору в управлінні.
- •91. Поняття мотивація
- •92. Взаємозв’язок потреб, спонукань, цілей і дій робітника в модел процесу мотивації.
- •94. Теорія erg к.Альдерфера. Теорія потреб д.МакКлеланда.
- •95 Теорія “мотиваційної гігієни” ф.Герцберга.
- •98 Теорія “очікувань” Врума. Теорія справедливості Адамса.
- •96 Процесні теорії мотивації.
- •97 Сутність процесного підходу до мотивації.
- •99 Модель Портера-Лоулера.
- •100 Поняття і сутність лідерування.
- •101 Поняття “повноваження”, “вплив” та “влада”.
- •102 Форми влади та впливу, їх переваги та недоліки.
- •103 Поняття “лідерування”.
- •104 Класифікація підходів до вивчення процесів лідерування в організації.
- •106 Поведінковий підхід до лідерування.
- •107 Поняття “стиль керування” та “континуум стилів керування”.
- •Автокр - демок континуум стилів керу Танненб-Шмідта.
- •Ліберальний стиль керування.
- •Континуум стилів керування р.Лайкерта.
- •Двомірне трактування стилів кер вченими шт Огайо.
- •Осн та додаткові стилі керування за Блейком та Моутон.
- •Ситуаційний підхід до лідерування.
- •Ситуаційна модель керування ф.Фідлера.
- •Теорія життєвого циклу п.Херсі та к.Бланшара.
- •Поняття “контроль” та його місце в системі управління організацією.
- •Модель процесу контролю.
- •Етапи процесу контролю.
- •Вимірювання реальних процесів, що здійснюються в організації (основні методи вимірювання, їх переваги і недоліки; об’єкти управлінського контролю).
- •Види управлінського контролю: упереджувальний; поточний; заключний. Харак ефективної системи контролю.
- •Дисфункціональний ефект системи контролю.
- •Інструменти управлінського контролю.
- •Цілі складання бюджетів.
- •Типологія бюджетів. Процедура скл бюджетів (бюджетув
- •Переваги та недоліки бюджетного контролю.
- •Зовнішній та внутрішній аудит.
- •Механізм складання графіку Гантта.
- •Сутнісна характеристика сітьового графіку.
- •Метод оцінки та перегляду планів (метод pert).
- •Метод критичного шляху (cpn)
- •Загальна характеристика систем управління запасами та методів статистичного контролю якості.
- •Підходи до оцінки діяльності виконавців в організації.
- •Складові прямого управл контролю поведінки робітників.
- •Процес комунікації. Поняття “комунікація” та її роль в системі управління. Модель процесу комунікації.
- •138. Основні етапи процесу комунікації.
- •Міжособові та орг ком. Основні методи міжособових ком: усна;пис;неверб.Переваги і недол кожного з методів міжос ком.
- •Поняття «організаційні комунікації». Формальні і неформальні комунікації в організації.
- •Міжрівневі, горизонтальні та діагональні ком. Ком мережі.
- •Базові типи комунікаційних мереж і критерії ефективності їх застосування. Мережа неформальних комунікацій.
- •Управління комунікаційними процесами.
- •Перешкоди на шляху до ефективної комунікації. Методи подолання перешкод до ефективної комунікації.
- •Стратегії підвищення ефективності комунікацій.
- •105 Підхід до лідерування з позиції особ якостей керівника.
- •39. Основні елементи системи планування
56. Тактичні та оперативні плани. Програми. Політика. Стандартні операційні процедури. Правила.
Стратегічне планування має сенс лише тоді, коли воно реалізується. На заключному етапі стратегічного планування організація втілює сформульовану стратегію у повсякденну діяльність шляхом розробки системи:
тактичних планів
одноразовах планів
планів, що повторюються.
Тактичні плани – короткострокові плани, які у сукупності забезпечують реалізацію стратегічних планів.
Одноразові плани:
а) програми – це плани, які охоплюють достатньо велику кількість дій, які не повторюються у майбутньому (програма впровадження нової продукції, розробки нової технології, створення нових виробничих потужностей);
б) проекти – це плани, які за своєю сутністю схожі на програми, але відрізняються від них за своєю широтою та складністю. Звичайно, проекти є часткою (складовою частиною) більш широкої програми;
в) бюджети – це плани, у яких здійснюється розподіл ресурсів поміж окремими видами діяльності та підрозділами організації.
Плани, що повторюються:
а) політика – це загальне керівництво для дій та прийняття рішень, це своєрідний “кодекс законів організації”, який визначає, у якому напрямку слід діяти. Політика пояснює, яким чином мають досягатися цілі, вона встановлює дороговкази, на які слід орієнтувати дії організації. Політика дозволяє уникнути короткозорих рішень, які випливають з вимог данного моменту;
б) стандартні операційні процедури (СОП) показують, які конкретні дії має здійснити виконавець за певних обставин. Вони докладно розписують, як слід виконувати певний вид діяльності. Головне в них – хронологічна послідовність дій, які вимагаються. СОП є скоріше орієнтирами для дій, ніж для мислення. На практиці СОП – це випробовані способи дій у тій або іншій ситуації, які часто повторюються;
в) правила – це найбільш вузька форма планів, що повторюються. Вони являють собою опис змісту дій, які вимагаються від виконавця. Сутність будь-якого правила полягає у тому, що воно вказує: слід чи не слід виконувати певні дії.
СОП та правила дуже схожі. Вони слугують замінниками прийняття рішень. Але СОП, звичайно, описують послідовність дій, тоді як правила – сконцентровані на самих діях. Правила та СОП за своєю природою розраховані на придушення мислення. Отже, менеджер використовує їх тоді, коли він не хоче аби співробітники в організації діяли самостійно.
57. 58. Сутність функції організації.
В процесі вивчення цієї теми важливо, насамперед, усвідомити сутність трьох ключових категорій: "організація", "організаційний процес (діяльність)", "організаційна структура". Всі вони тісно пов’язані між собою, але не є синонімами.
Організація – це функція управління, в межах якої здійснюється розподіл робіт поміж окремими робітниками та їх групами та узгодження їх діяльності. Реалізація функції організації здійснюється у процесі організаційної діяльності.
Організаційна діяльність – це процес, за допомогою якого керівник усуває невизначеність, безладдя, плутанину та конфлікти поміж людьми щодо роботи або повноважень і створює середовище придатне для їх спільної діяльності.
Основними складовими організаційного процесу (організаційної діяльності) є (докладніше вони розглядаються у третьому питанні лекції):
а) розподіл праці - розподіл загальної роботи в організації на окремі складові частини, достатні для виконання окремим робітником відповідно до його кваліфікації та здібностей;
б) групування робіт та видів діяльності у певні блоки (групи, відділи, сектори, цехи, виробництва тощо) - департаменталізація;
в) підпорядкування кожної такої групи керівникові, який отримує необхідні повноваження (делегування повноважень);
г) визначення кількості робітників, безпосередньо підлеглих даному менеджерові (встановлення діапазону контролю);
д) забезпечення вертикальної та горизонтальної координації робіт та видів діяльності (створення механізмів координації).
Організаційний процес – це достатньо складний вид діяльності. Його складність полягає у необхідності вибору рішення з безлічі можливих альтернатив, кожна з яких не поступається решті з точки зору раціональності прийняття організаційного рішення. Це наочно підтверджує рис.1., на якому представлено континууми можливих рішень в межах організаційної діяльності. (Континуум – це безперервна сукупність, наприклад, в математиці – це сукупність всіх точок прямої, яка еквівалентна сукуності всіх дійсних чисел). Кінцевим результатом організаційної діяльності є вибір певної позиції на всіх континуумах складових організаційної діяльності. Такий вибір у підсумку і формує організаційну структуру.
Рис.4.1. Континууми можливих рішень в процесі організаційної діяльності
Організаційна структура в теорії управління визначається як абстрактна категорія, що характеризується трьома організаційними параметрами: 1) ступенем складності; 2) ступенем формалізації; 3) ступенем централізації.
Роль!!! Сучасна теорія розглядає організацію як відкриту систему, яка знаходиться у постійній взаємодії зі своїм зовнішнім середовищем, до якого вона має пристосуватися. Сучасна теорія організації спрямована на вивчення механізмів адаптації організації до свого середовища.