- •1. Поняття «менеджнт» і необхідність упр-ня організ-ми.
- •2. Співвідношення категорій «управління», «менеджмент», «адміністрування», «керування».
- •3. Організація, цілі її діяльності та критерії успіху.
- •4. Поділ праці в організації та необхідність управління
- •5. Характер-ка різних поглядів на сутність менеджменту.
- •6. Менеджмент як наука і мистецтво. Функції мен-ту, цикл мен-ту.
- •7. Менеджмент як вид професійної діяльності.
- •8. Ознаки діяльності менеджера.
- •9. Ролі менеджера в організації.
- •10. Якості менеджера.
- •11. Співвідношення якостей, необх мен-ру на різн рівнях упр
- •12.Еволюція управлінської думки.
- •13.Передумови виникнення науки управління.
- •14. Класична теорія менеджменту: школа наукового управління; адміністративна школа управління.
- •15. Неокласич теор мен-ту: школа поведінки і шк люд стосункв
- •16. Кількісний підхід: школа науки управління.
- •17. Інтегровані підходи до управління.
- •18. Сучасні напрямки розвитку науки управління.
- •19. Основи теорії прийняття рішень.
- •20. Фактори, що впливають на процес прийнятя рішень.
- •23.Процес прийняття рішень. Інтуїтивна та раціональна технології прийняття рішень.
- •21. Місце прийняття рішень в процесі управління.
- •22.Моделі теорії прийняття рішень.
- •24. Етапи раціональної технології прийняття рішень.
- •25. Людський та організаційний фактори у процесі прийняті рішення. Індивіду-не та групове пр-тя рішень.
- •26. Методи творчого пошуку альтернативних варіантів.
- •27. Методи обґрунтування управлінських рішень.
- •28.Класифікація методів обґрунтування управл-ких рішень.
- •31. Сутність та цілі використання платіжної матриці.
- •29. Можливості та сфери застосування аналітичних, статистичних, теоретико-ігрових методів та методів математик-го програмування.
- •30. Інструменти обґрунтування управлінських рішень. Інструменти обґрунтування управлінських рішень
- •35. Експертні методи прийняття рішень.
- •36.Сутність планування як функції управління.
- •32. Побудова "дерева рішень" та вибір оптимального варіанту.
- •40.Етапи процесу план-ня: визначення цілей; розробка стратегії; надання стратегії конкретної форми.
- •41.Типи планів в організації.
- •38.Місце планування з-поміж функцій управління
- •33. Обґрунтування рішень в умовах невизначеності.
- •37. Поняття "планування".
- •42.Цілі управлінського планування.
- •43.Поняття "мета" в упр-ні та класція цілей організації.
- •44. Вимоги до слушно сформульованих цілей.
- •45. Традиційний процес постановки цілей.
- •46. Концепція управління за цілями (концепція мво).
- •47. Переваги та недоліки управління за цілями.
- •49. Рівні стратегії: загальнокорпоративна стратегія; стратегія бізнесу; функціональна стратегія. Піраміда стратегій.
- •48. Стратегічне планування. Поняття "стратегія".
- •50. Процес формулювання стратегії.
- •51. Визначення місії фірми.
- •52. Зовнішній аналіз: сприятливі можливості та загрози.
- •53.Внутрішній аналіз: сильні і слабк сторни орган-ції swot-ан.
- •54.Аналіз стратегічних альтернатив та вибір стратегії. Методи вибору загальнокорпоративної стратегії.
- •55. Вибір стратегії бізнесу (типові стратегії м.Портера). Функціональні стратегії. Надання стратегії конкретної форми.
- •56. Тактичні та оперативні плани. Програми. Політика. Стандартні операційні процедури. Правила.
- •57. 58. Сутність функції організації.
- •59.Поняття "організаційна діяльність". Складові організаційної діяльності.
- •60.Організаційна структура як результат організаційної діяльності: ступінь складності; ступінь формалізації, ступінь централізації.
- •61.Основи теорії організації.
- •62.Класична теорія організації: принципи організації а.Файоля; модель бюрократичної організації мВебера.
- •63.Характеристики "ідеальної бюрократії"'.
- •64.Сильні та слабкі сторони бюрократичної моделі органції.
- •65.Поведінковий підхід в теорії організації: орг теорія Лайкерта.
- •66.Переваги та недоліки поведінкового підходу в теорії організ
- •67.Ситуаційний підхід в теорії організації.
- •68. Результати досліджень взаємозв’язків технологія-структура Вудворд і пероу.
- •69. Вплив розмірів організації на її структуру.
- •70. Механістична та органічна структура Барнса і Стакера
- •71. Форми організаційних рішень за Мінцбергом
- •72. Проектування робіт в організації: аналіз виробничих ситуацій, проектування робіт
- •73. Модель характеристик роботи Хекмана.
- •76. Делегування повноважень. Елементи процесу делегування. Типи повноважень: лінійні; штабні; функціональні.
- •77. Фактори, що впливають на частоту та кільк посад зв’язків.
- •79. Механізми координації.
- •81. Нетрадиційні засоби координації.
- •82. Типи організаційних структур управління.
- •83. Лінійна, функціональна, лінійно-функціональна, девізіональна, матрична організаційні структури.
- •84. Методи вибору типу організаційної структури.
- •87. Етапи процесу організаційних змін (86 тоже сам)
- •85.Управління організаційними змінами.
- •86. Модель процесу організаційних змін к.Левіна.
- •89. Організація як соціальна система
- •88. Поняття і сутність мотивації.
- •90. Значення людського фактору в управлінні.
- •91. Поняття мотивація
- •92. Взаємозв’язок потреб, спонукань, цілей і дій робітника в модел процесу мотивації.
- •94. Теорія erg к.Альдерфера. Теорія потреб д.МакКлеланда.
- •95 Теорія “мотиваційної гігієни” ф.Герцберга.
- •98 Теорія “очікувань” Врума. Теорія справедливості Адамса.
- •96 Процесні теорії мотивації.
- •97 Сутність процесного підходу до мотивації.
- •99 Модель Портера-Лоулера.
- •100 Поняття і сутність лідерування.
- •101 Поняття “повноваження”, “вплив” та “влада”.
- •102 Форми влади та впливу, їх переваги та недоліки.
- •103 Поняття “лідерування”.
- •104 Класифікація підходів до вивчення процесів лідерування в організації.
- •106 Поведінковий підхід до лідерування.
- •107 Поняття “стиль керування” та “континуум стилів керування”.
- •Автокр - демок континуум стилів керу Танненб-Шмідта.
- •Ліберальний стиль керування.
- •Континуум стилів керування р.Лайкерта.
- •Двомірне трактування стилів кер вченими шт Огайо.
- •Осн та додаткові стилі керування за Блейком та Моутон.
- •Ситуаційний підхід до лідерування.
- •Ситуаційна модель керування ф.Фідлера.
- •Теорія життєвого циклу п.Херсі та к.Бланшара.
- •Поняття “контроль” та його місце в системі управління організацією.
- •Модель процесу контролю.
- •Етапи процесу контролю.
- •Вимірювання реальних процесів, що здійснюються в організації (основні методи вимірювання, їх переваги і недоліки; об’єкти управлінського контролю).
- •Види управлінського контролю: упереджувальний; поточний; заключний. Харак ефективної системи контролю.
- •Дисфункціональний ефект системи контролю.
- •Інструменти управлінського контролю.
- •Цілі складання бюджетів.
- •Типологія бюджетів. Процедура скл бюджетів (бюджетув
- •Переваги та недоліки бюджетного контролю.
- •Зовнішній та внутрішній аудит.
- •Механізм складання графіку Гантта.
- •Сутнісна характеристика сітьового графіку.
- •Метод оцінки та перегляду планів (метод pert).
- •Метод критичного шляху (cpn)
- •Загальна характеристика систем управління запасами та методів статистичного контролю якості.
- •Підходи до оцінки діяльності виконавців в організації.
- •Складові прямого управл контролю поведінки робітників.
- •Процес комунікації. Поняття “комунікація” та її роль в системі управління. Модель процесу комунікації.
- •138. Основні етапи процесу комунікації.
- •Міжособові та орг ком. Основні методи міжособових ком: усна;пис;неверб.Переваги і недол кожного з методів міжос ком.
- •Поняття «організаційні комунікації». Формальні і неформальні комунікації в організації.
- •Міжрівневі, горизонтальні та діагональні ком. Ком мережі.
- •Базові типи комунікаційних мереж і критерії ефективності їх застосування. Мережа неформальних комунікацій.
- •Управління комунікаційними процесами.
- •Перешкоди на шляху до ефективної комунікації. Методи подолання перешкод до ефективної комунікації.
- •Стратегії підвищення ефективності комунікацій.
- •105 Підхід до лідерування з позиції особ якостей керівника.
- •39. Основні елементи системи планування
-
Метод оцінки та перегляду планів (метод pert).
Найбільше визнання в сітьовому плануванні та управлінні отримали метод критичного шляху та метод PERT. Певні розбіжності між ними фактично нівелювались протягом періоду, що минув з моменту їхньої розробки (кінець 50-х рр.) Метод критичного шляху був запропонований фірмами «Дюпон» та «Ремінгтон Ренд Юнівак» для застосування під час виконання великих проектів модернізації заводів фірми «Дюпон». Метод оцінки та перегляду планів (метод PERT) був створений корпорацією «Локхід», консалтинговою фірмою «Буз, Аллен енд Гамільтон» для ВМС США і був уперше застосований під час розробки ракетної системи «Поларіс».
Метод оцінки та перегляду планів. Відповідно до зазначеної методики проекти розглядаються як мережі окремих подій та робіт, причому робота в таких мережах (сітях) являє собою будь-який елемент проекту, на виконання якого необхідний час, і який може затримати початок виконання наступних робіт. Слід зауважити, що до роботи може не завжди включатися процес виконання якоїсь конкретної діяльності, тобто робота може бути «фіктивною» (штучно створеною для відображення логічних зв’язків).
Отже, метод оцінки та перегляду планів – це метод складання виробничого графіку, при якому виробничий процес розбивається на окремі операції з наступним аналізом їх послідовності і ролі кожної в загальному процесі. Операції можуть здійснюватись як одночасно, так і послідовно. Далі визначається час, необхідний для виконання кожної операції. На основі цього складається таблиця наступного вигляду:
Операція |
Час (год., хв.) |
Попередня операція |
А Б В Г |
|
А А Б . . . |
Найдовший шлях називають критичним шляхом, оскільки саме він визначає тривалість усього виробничого процесу. Знання критичного шляху необхідно для того, аби сконцентрувати зусилля на його удосконаленні, оскільки він показує найбільш важливі етапи процесу.
-
Метод критичного шляху (cpn)
Метод критичного шляху (СРМ). Метод, який на основі виробничого графіку дозволяє встановити критичну послідовність операцій, що обмежують швидкість здійснення будь-якого процесу. Як правило, це самий тривалий етап в процесі. Удосконалення критичного шляху дозволяє скоротити процес в цілому.
Рис.7.6. Визначення критичного шляху
Згідно зображеного на рис.7.6. виробничого графіка, критичний шлях складає 15 тижнів (1+4+2+6+1+1).
Таким чином, і в методі ПЕРТ, і в методі критичного шляху проекти розглядаються як мережі окремих подій та робіт. Основна розбіжність двох методів полягає в різному підході до оцінки тривалості операцій. Метод критичного шляху виходить з того, що тривалість операцій можна оцінити з достатньо високою мірою точності та визначеності, тоді як метод ПЕРТ базується на використанні ймовірнісного підходу до визначення тривалості операцій і аналізує вплив невизначеності на тривалість робіт за проектом у цілому.