Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Shpory_na_telefon.doc
Скачиваний:
136
Добавлен:
02.09.2018
Размер:
140.8 Кб
Скачать

15. Система музично-ритмічного виховання Еміля Жак-Далькроза.

Методична система Еміля Жак-Далькроза (1865-1950)[[1]] в основі музичного навчання передбачає триєдність музики, слова і руху як засобу формування особистості. В основі його системи був метод евритміки (зв’язок музики з рухом), що давало змогу виконати основне завдання – навчити дітей рухатися у характері музики, відображуючи її темпові, динамічні та метро-ритмічні особливості. Іншими складовими системи Жак-Далькроза є сольфеджіо та імпровізація, які реалізовувалися на більш високому (професійному) рівні музичного навчання.

16. Педагогічна концепція і методична система музичного виховання Карла Орфа.

Методична система Карла Орфа (1895-1952) – викладена у відомому методичному посібнику „Шульверк” („Schulwerk”). Назва походить від двох німецьких слів – „[шулен]” – навчати та „[веркен]” – діяти. В основі його системи принцип елементарного музикування з використанням різних відів музично-сценічної діяльності Сконструйований ним спеціальний інструментарій, що використовувався на уроках музики став основним методичним засобом реалізації його музично-педагогічної системи.

17. Музично-виховна система Золтана Кодая.

відомий як композитор, фольклорист, педагог та громадський діяч. Він закликав ліквідувати музичну неграмотність широких народних мас, прагнув навчити всіх людей розуміти та любити музику. він вважав за необхідне використовувати ресурси школи й аматорських колективів, особливо хорових. 1.тільки практика музикування можуть стати основою музичного виховання, здатною привести до справжнього відчуття та розуміння музики; 2.єдиним "інструментом" для музикування, що доступний кожному, є людський голос; 3.тільки колективний спів, тобто хор, сприятиме загальному музикуванню, спільному музичному хвилюванню та відчуттю людської спільності: 4.ніщо інше, крім співу, не може розвинути відносний звуковисотний слух, який є фундаментом музикальності. Для виховання висококультурної людини, на думку З.Кодая, необхідні три складові виховання: традиція, смак, духовна цілісність.

Методична система Золтана Кодая (1882-1967) полягає у застосуванні хорового співу як головного виду діяльності в музичному вихованні. „Метод Кодая” передбачає виховання в учнів почуття ладу, ладового мислення за допомогою різних вправ розвитку звуковисотного слуху. Для цього в його системі широко пропонується використання відносної (ладової) сольмізації.

18. Методична система музичного навчання Бориса Тричкова.

Методична система болгарського композитора, музиканта та педагога Бориса Трічкова (1881-1944) - "Східці", в основі якої лежить концепція "свідомого нотного співу": іншими словами у дітей за допомогою цієї системи формувались музична координація між слухом і голосом, розвиток тонального чуття, почуття ритму, любові до музики та бажання співати.

Метод «Столбіца» Бориса Тричкова – Болгарія. Система елементарних вправ, музично педагогічних ігор у розвитку різних видів музичного слуху та співочого голосу учнів. Свідомий нотний стан.

Особливістю болгарської національної методики музичної освіти і виховання є те, що для болгарських дітей необхідні дві основи – мелодичне тональне відчуття, що базується на народній пісні з її ладово-інтонаційними особливостями, і тональне відчуття західноєвропейської гами, яка повинна стати “технічною” основою навчання свідомого нотного співу.

Трічков називає свій метод “Столбіца” (“драбина”) виходячи з положення, що кожен підхід, кожна форма роботи є новим, наступним моментом, новою сходинкою методу. В основі лежить принцип систематичності й послідовності, єдності аналізу і синтезу. Ці принципові положення Трічкова залишаються актуальними і сьогодні.

Поняття “Столбіца” має три значення: 1) гама, 2) наочність – зображення, 3) метод.

Великого значення Трічков надає музично-педагогічним іграм, як “Гра в учителя” (учень показує на сходинках ті самі вправи, які показував учитель), “Гра в піаніно” (“жива гама”), коли кожному учневі дається назва певного тону з гами.

Свідоме оволодіння гамою – це по суті аналітичний процес, у якому система елементарних вправ спрямована від цілісного уявлення про гаму до сприйняття окремого тону. З метою поглиблення участі “свідомості” і вироблення зв’язку між слуховим уявленням про тон та його назвою і позначенням Трічков уводить усний і письмовий диктант.

Елементи двоголосого співу рекомендується впроваджувати одночасно зі співом гами за допомогою сходинок (показ різних сходинок-звуків двома указками).

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]