4. Методи визначення кошторисної вартості.

До 1 січня 1991 р. система цін і кошторисного нормування в будівництві було основане на основі фіксованих оптових цінах, тарифах. Вона відповідала вимогам директивного планування, не вимагала уточнення кошторисної документації внаслідок зміни цін, реформування. Такі принципи визначення кошторисної вартості приводили до перекручення істинних показників роботи. Зараз для ринкової економіки така система – не дієва.

Основні задачі ринкової системи ціноутворення і кошторисного нормування в будівництві наступні:

1. формування вільних (договірних) цін на будівельну продукцію;

2. забезпечення певного набору кошторисних нормативів;

3. визначення вартості будівництва на різних єтапах інвестиційного циклу.

Визначення вартості будівництва здійснюється:

1. В складі техніко-економічного обгрунтування (ТЕО) на передпроектній стадії розробки проекту.

Результатом продажу є розрахункова вартість, яка визначає попередню суму грошових засобів, що необхідні для здійснення будівництва нових, реконструкції, розширення та технологічного переобладнання існуючих будинків, споруд.

Для визначення ціни будівництва в складі передпроектних доробок рекомендується використовувати укрупнені показники базової вартості, чи дані об’єктів-аналогів.

2. В складі проектно-кошторисної документації.

На цьому етапі визначається кошторисна вартість будівництва. Кошторисна вартість будівництва –це сума грошових засобів, небхідних для його здійснення відповідно проектним матеріалом. Визначається проектною організацією по дорученню замовника (інвестора).

Для визначення кошторисної вартості будівництва підприємства, споруди складається наступна документація:

а) в складі проекту: зведений кошторисний розрахунок вартості будівництва і зведення витрат (при необхідності); об’єктні і локальні кошторисні розрахунки; зведені розрахунки на окремі види витрат;

б) в складі робочої документації: об’єктні і локальні кошториси.

Основою для визначення кошторисної вартості будівництва є:

• проект і робоча документація (креслення, відомості об’ємів БМР); специфікації та відомості на обладнання; основні рішення організації, пояснювальна записка до проектних матеріалів.

• Діюча кошторисно-нормативна база.

Кошторисна вартість є основою для визначення капітальних вкладень, фінансування будівництва, формування вільних (договірних) цін на будівельну продукцію.

В умовах ринкових відносин оцінка вартості будівельної продукції здійснюється інвестором (замовником) і підрядником на рівноправній основі в процесі заключення договору-підряду на виконання комплексу робіт з будівництва чи капітального ремонту.

Для прийняття рішень про інвестування та для оцінки вартості будівництва в процесі підготовки пропозиції по зведеним (договірним) цінам на будівельну продукцію складаються:

а) при розробці передпроектної чи проектно-кошторисної документації на замовлення інвестора – інвесторські кошториси.

б) при підготовці до заключення договору підряду на капітальне будівництво підрядником або по його замовленню проектної організації на основі об’явленої інвестором тендерної документації – розрахунки (кошториси, калькуляції витрат).

При складанні кошторисів інвестором та підрядником можуть застосовуватись різні методи, які залежать від умов контракту чи загальної економічної ситуації.

Ресурсний метод – це калькулювання в поточних цінах та тарифах ресурсів (елементів затрат), необхідних для реалізації проектного рішення.

Ресурсний метод визначення вартості будівництва представляє собою складання кошторисів, при якому по видам робіт показуються в натуральних вимірниках витрати матеріалів, конструкцій, затрати часу експлуатації машин, затрати праці робочих, а ціни та тарифи на вказані ресурси застосовуються поточні (на момент складання кошторису). Цей метод дозволяє визначити вартість на будь-який момент часу.

Ресурсно-індексний метод – це поєднання ресурсного методу із системою індексів цін ні ресурси, що використовуються в будвництві.

Базисно-індексний метод – це використання системи поточних та прогнозних індексів по відношенню до вартості, яка визначена в базисному рівні чи в поточному рівні попередніх періодів.

Приведення до рівня поточних цін виконується шляхом перемноження базисної вартості по строкам кошторису і кожному із елементів технологічної структури капітальних вкладень на відповідний індекс по галузям чи виду робіт з наступним сумуванням результатів кошторисного документу.

Базисно-компенсаційний метод – це сумування вартості, яка розрахована в базисному рівні кошторисних цін, і визначається розрахунками додаткових затрат, що пов’язані із ростом цін та тарифів на вживані в будівництві ресурси (матеріальні, технічні, енергетичні, трудові, обладнання), з наступним уточненням цих розрахунків в процесі будівництва в залежності від реальних змін цін та тарифів.

При цьому методі вартість визначають в два етапа:

• На першому етапі визначають базисну вартість;

• На другому етапі, при оплаті робіт, здійснюють розрахунок додаткових витрат, що визвані реальними змінами цін.

Кінцева вартість при цьому методі складається з її базисного рівня на початок будівництва і всіх фактичних додаткових витрат. В умовах ринкових відносин ресурсні та ресурсно-індексні методи мають пріоритети.

При ринкових умовах ресурсні та ресурсно-індексні методи мають пріоритетну вагу.

Метод розрахунку за цінами на одиницю робочого часу – застосовується для визначення вартості ремонтних, пуско-налагоджувальних та інших незначних робіт.

Метод застосування банків даних про вартість раніше побудованих об’єктів – використовується вартість аналогічних запроектованих об’єктів.