Техніко-економічні особливості будівництва:

1. продукція нерухома, великого розміру, багато детальна, має велику масу, пов’язана з багатьма галузями народного господарства, матеріалоємна.

2. капіталоємка, характеризується довгими строками будівництва, довгі строки експлуатації.

3. виробництво робіт на свіжому повітрі, залежить від кліматичних умов, інколи роботи носять сезонний характер.

4. будівельне виробництво є рухомим. Це створює труднощі з постійними кадрами, вимагає великих транспортних витрат, вимагає затрат на тимчасові будівлі і споруди.

5. особливий характер заготовок будівельної продукції. Традиційно замовник розраховується з підрядником не за готовий об’єкт, а за його частину, закінчений вид робіт чи конструктивний елемент, або помісячно, поквартально і т.д.

2. Організаційні форми капітального будівництва.

В капітальному будівництві існують наступні організаційні форми будівництва: госодарський спосіб, підрядний спосіб, будівництво об’єктів “під ключ”, мішаний.

При господарському способі будівництво об’єктів здійснюється власними силами засновника чи інвестора. Для цього в організаційній структурі замовника створюється будівельно-монтажний підрозділ, який і здійснює будівництво. Даний спосіб застосовують при реконструкціях чи розширенні існуючих підприємств, при будівництві незначних об’єктів, тобто в тих умовах, коли немає можливості організувати рівномірне завантаження будівельних кадрів. Недоліки: мала оснащеність високопродуктивною технікою, невисокий рівень кваліфікації робочих, неритмічність будівельних процесів, низький рівень продуктивності праці. Переваги: скорочення часу на різні погодження, які пов’язані із залученням підрядних організацій, загальна зацікавленість колективу та керівництва у швидкому і якісному проведенні робіт.

При підрядному способі будівельного об’єкту здійснюється постійно-діючими спеціальними будівельними і монтажними організаціями за договором із замовником. Замовник дає підряднику майданчиу для будівництва, видає проектно-кошторисну документацію, забезпечує фінансування, постачає технологічне, енергетичне та інші види обладнання, здійснює технічний нагляд.

При формі будівництво об’єктів “під ключ” функції замовника передаються генеральному підряднику. Перевага: збільшується зацікавленість генпідрядника в економічному витрачанні кошторисного ліміту.

Мішаний спосіб – здійснююється виробнича кооперація підрядної організації та замовника; основні конструкції будівель та споруд виконують підрядним способом, решту робіт – господарським.

3. Характеристика учасників інвестиційного процесу

В системі капітального будівництва в якості основних учасників інвестиційного процесу виступають організації, які відповідно виконаним функціям називаються: інвестор, замовник, забудовник, підрядник і проектувальник. Інвестор – суб’єкт інвестиційної діяльності, який здійснює фінансування будівельного об’єкту за власні чи за позичені засоби. Інвестор визначає сферу капітальних вкладень, розробляє умови контрактів на будівництво об’єкту; приймає рішення відносно організаційних форм будівництва з метою визначення проектувальника, підрядника, постачальника шляхом об’яви торгів чи власних пропозицій, здійснює фінансово-кредитні відносини з учасниками інвестиційного процесу. Інвестор може виступати в ролі замовника, кредитора, покупця будівельної продукції, забудовника.

В якості інвестиції інвестор може використовувати: грошові засоби, банківські депозитні вклади, акції, облігації, векселя; рухоме і нерухоме майно; інтелектуальні цінності; земельні ділянки, інші природні ресурси.

Замовник – юридична та фізична особа, яка прийняла на себе функції організатора і керівника по будівництву об’єкту, починаючи від розробки техніко-економічного обгрунтування і до здачі об’єкта в експлуатацію.

Забудовник – юридична чи фізична особа, яка має права на земельну ділянку під забудову. Замовник на правах оренди використовує цю ділянку.

Підрядник – будівельна фірма, яка здійснює за договором підряду будівництво об’єкта.

Проектувальник – проектна чи науково-дослідна фірма, яка здійснює за договором чи контрактом із замовником розробку проекту об’єкта.