3.4. Лексико-стилістичні особливості роману «Друга стать» та його перекладу українською мовою

Як вже зазначалося у розділі 3.1 даного дослідження, роману «Друга стать» притаманна багатоплановість, що обумовлює взаємопроникнення елементів різних функціональних стилів. Наявність такого явища спричиняє необхідність детального лексико-стилістичного аналізу вихідного тексту та тексту перекладу з метою виявлення головних стилістичних особливостей перекладу роману та повного розуміння перекладацької стратегії.

Як відомо, розуміння тексту перекладачем – це виявлення діалектичного взаємозв´язку змісту і форми художнього твору, аналіз його ідейно-художньої своєрідності, який здійснюється через стилістичний аналіз тексту. Під стилістичним аналізом тексту розуміємо головним чином виявлення конструктивних елементів тексту та взаємозв'язків між ними. В процесі перекладу стилістичний аналіз вихідного тексту стає першим етапом роботи перекладача над конкретним твором і необхідною умовою його розуміння. Важливість такого аналізу тексту підкреслюють провідні дослідники-мовознавці. Зокрема, Я. Рецкер запевняє, що «аналіз тексту, який необхідно перекласти, дозволяє заздалегідь визначити характер змісту, ідейне скерування і стилістичні особливості матеріалу, щоб мати критерій для вибору мовних засобів у процесі перекладу» [37, c.8].

Отже, відштовхуючись від критичної інтерпретації художнього твору, перекладач має можливість осягнення всієї багатогранності обраного для опрацювання матеріалу. В.Коптілов виділяє дві схеми структурно-зіставного аналізу художнього твору. Перший передбачає можливість окремо аналізувати оригінал і переклад з подальшим зіставленням загальних результатів такого аналізу. Другий – зіставляти наслідки аналізу першого твору з перекладом рівень за рівнем, «щоразу встановлюючи моменти близькості чи віддаленості перекладу від оригіналу» [26, c.48].

Враховуючи специфіку вивчення проблеми адекватності перекладу, варто зауважити, що дослідження методом зіставлення оригіналу та перекладу і констатацією різноманітних стратегій та тактик перекладу та перекладацьких трансформацій може бути здійснене лише на основі всебічного аналізу суспільних, естетичних і перекладознавчих моментів рецепції [35, c.329].

3.4.1. Компоненти наукового стилю та способи перекладу наукової термінології

Філософське спрямування роману «Друга стать», відсутність властивої для суто художньої літератури фабули та сюжету, замінених чіткою структурою та використанням наукової термінології, дозволяє аналізувати переклад з позицій наукового стилю.

Термін – слово або словосполучення, яке точно і однозначно визначає чітко окреслене спеціальне поняття будь-якої галузі науки, техніки, мистецтва, суспільного життя тощо і його співвідношення з іншими поняттями в межах спеціальної сфери [36, c.48]. Деякі дослідники вважають, що спеціальні терміни через свій суто логічний характер позбавлені будь-якого стилістичного значення. Дійсно, науковий або технічний термін, використаний у спеціальному тексті, не має здатності створити стилістичний ефект. Проте дуже важливо відзначити те, що термін характеризується обмеженою сферою використання, що визначає його стилістичну приналежність в залежності від контексту, в якому цей термін найчастіше використовується [33, c.132].

Une fois constitués, les appareils génitaux sont dans les deux sexes symétriques; les hormones de l'un et de l'autre appartien­nent à la même famille chimique, celle des stérols, et dérivent tous en dernière analyse de la cholestrine; ce sont eux qui commandent les différenciations secondaires du soma [1; c.62-63]. – Коли складається система статевих органів, виявляється, що в обох статей вона аналогічна; гормони і одної, й другої статі відносяться до однієї й тієї ж хімічної групи, а саме до стеролів, і, згідно з останніми обстеженнями, всі вони утворюються з холестерину. Саме вони й формують вторинні ознаки соми [6, c.46].

Як бачимо на прикладі, необхідність докладного аналізу обраного питання з точки зору біології вимагає використання відповідної вузькоспеціальної термінології. Переклад термінів здійснюється за допомогою їхніх еквівалентів, утворених різними способами. Наприклад, терміни «гормони», «стероли», «холестерин», «сома» вважаються транслітерованими запозиченнями, в той час як «статеві органи» – часткова калька, виражена українськими лексичними засобами. Перед перекладачем постає необхідність відтворити науковий текст таким чином, щоб зміст був зрозумілим для якомога ширшого кола читачів. В цьому випадку перекладач використав прийом експлікації запозичення «сома» у виносці.

Великої уваги заслуговує відтворення загальної термінології, що може бути віднесена до різних сфер наукової діяльності. Для надання необхідного стилістичного ефекту така лексика відтворюється методом транскрипції або транслітерації, а іноді взагалі не перекладається, як, наприклад, латинізми, ключові поняття філософії.

L'existence est une à travers la séparation des existants : elle se manifeste dans des organismes analogues; il y aura donc des constantes dans la liaison de l'ontologique et du sexuel [1, c.89].– Екзистенція одинична через поділ екзистантів: вона проявляється в аналогічних організмах; отже, зв'язок онтологічного і сексуального матиме свої постійні стосунки [6, c.62].

У вищезгаданому прикладі термін «екзистенція» постає у ролі замінника філософського терміну «буття» і слугує для того, щоб піднести поняття до книжного рівня. В той же час, транслітерований неологізм «екзистант», що замінює поняття «жива істота», «організм», слугує головним чином для уникнення тавтології.