71

Міністерство освіти, науки, молоді та спорту України

Київський національний університет ім. Т. Шевченка

Інститут філології

Бакалаврська робота

на тему:

Стилістичні особливості перекладу українською мовою французької жіночої літератури

(на матеріалі роману С. де Бовуар «Друга стать»)

КИЇВ 2013

Зміст

Вступ……………………………………………………………..…..….......3

Розділ 1. Теоретичні засади художнього перекладу…………………..8

1.1. Місце художнього перекладу в процесі міжмовної комунікації….. 8

1.1.1. Поняття перекладу в історичному контексті……………………………9

1.1.2. Типологія видів перекладу…………………………………………….13

1.1.3. Художній переклад в системі міжкультурного спілкування………….17

1.2. Проблематика сучасних класифікацій моделей перекладу

в контексті становлення теорії перекладу……………………………….21

1.2.1. Денотативна модель перекладу……………………………………….23

1.2.2. Семантична модель перекладу…………………………………………25

1.2.3. Комунікативна модель перекладу…………………………………….27

1.2.4. Трансформаційна модель перекладу………………………………….28

Висновки до першого розділу……………………………………………30

Розділ 2. Проблематика гендерного дискурсу у французькій

жіночій літературі та перекладі………………………………………..31

2.1. Відтворення концепту «гендер»…………………………………….31

2.1. Роман «Друга стать» як філософське осмислення «жіночого питання» в контексті життя і творчості Сімони де Бовуар…………………..36

Висновки до другого розділу…………………………………………....40

Розділ 3. Стилістичні особливості перекладу роману C. де Бовуар «Друга стать» українською мовою………………………………………..…41

3.1. Ідіостиль феміністичного роману і його відтворення в

перекладі…………………………………………………………………..41

3.2. Загальна порівняльна характеристика роману та перекладу…..45

3.3. Граматично-синтаксичні трансформації в перекладі роману….46

3.3.1. Суб’єктні трансформації в перекладі роману…………………….46

3.3.2. Структурні трансформації…………………………………………51

3.4. Лексико-стилістичні особливості роману «Друга стать»………..53

3.4.1. Компоненти наукового стилю та переклад термінології………….55

3.4.2. Відтворення елементів художньої експресивності……………….56

Висновки до третього розділу…………………………………………..59

Висновки…………………………………………………………………..61

Résumé……………………………………………………………………..64

Список використаних джерел……………………………………………68

Вступ

Художня література, на відміну від більшості інших видів мистецтва, що сприймаються безпосередньо і зрозумілі для представників всіх національностей, має долати значні труднощі на шляху до іномовних читачів. Саме тому складно переоцінити важливість художнього перекладу, адже саме художній переклад вважається одним з найбільш очевидних проявів взаємодії як між літературами, так і між культурами в цілому. Незважаючи на те, що велика кількість людей володіє двома або більше мовами, білінгвізм та полілінгвізм не можна вважати всеохопним явищем. В сучасному глобалізованому суспільстві перекладна література стає потужним інструментом освоєння світу та розширення колективної пам'яті людства.

Як відзначає О. Чередниченко, саме переклад працює на збереження культурного розмаїття як багатства людської цивілізації. На думку дослідника «переклад можна порівняти зі своєрідним фільтром, який пропускає все корисне і потрібне для розвитку цільової мови і культури і затримує те, що може зашкодити їхній самобутності» [48, 171].

Історія художнього перекладу налічує більше двох тисяч років. Формування теоретичних засад художнього перекладу стало, в свою чергу, головною передумовою для виділення окремої галузі лінгвістики, що займається перекладом у всій множині його аспектів. З самого початку формування перекладознавства як науки художньому перекладу приділялася особлива увага. Проблематику художнього перекладу досліджували, зокрема, В. Виноградов, Д. Дюришин, В. Коптілов, Р. Зорівчак, О. Чередниченко, М. Рильський.

Г. Чернієнко підкреслює виняткове місце перекладу серед інших словесних діяльностей, адже він підпорядкований високій меті відтворити надбання літератури, поезії та риторики [49, с. 27].З іншого боку, розуміння сутності художнього перекладу неможливе без усвідомлення всієї багатогранності літератури, що проявляється у жанровій різноманітності та множині лінгвостилістичних аспектів художніх творів. Саме тому художній переклад має тісні зв’язки як із галузями мовознавства , так і з іншими гуманітарними (психологія, соціологія, історія) та навіть природничими науками.

Актуальність даного дослідження визначається загальною тенденцією сучасних лінгвістичних та перекладознавчих досліджень до вивчення проблем перекладу літературних творів різних жанрів, а також потребою детального багатоаспектного аналізу стилістичних особливостей художнього твору з урахуванням позамовних, зокрема, гендерних чинників.

Гендерна лінгвістика – досить молодий, проте перспективний напрямок наукових досліджень, що займається проблемами визначення ролі чоловіка та жінки в лінгвістиці, а також розбіжностей у чоловічому та жіночому мовленні. Цей міждисциплінарний напрямок, що вийшов головним чином з біологічного контексту, наразі поєднує в собі елементи таких наук, як філософія, соціологія, психологія та історія. Невід’ємною частиною гендерної лінгвістики можна вважати гендерне перекладознавство.

В перекладознавчому контексті проблема «гендеру» може постати в двох аспектах. З одного боку, значний інтерес становить вивчення лінгвостилістичних особливостей перекладу власне жіночої літератури як особливого явища в літературному процесі. З іншого – за наявності перекладів одного й того самого твору, здійснених перекладачем-чоловіком і перекладачем-жінкою, перспективним стає детальне дослідження особливостей перекладацьких стратегій та тактик, що застосовуються до одного тексту перекладачами різних статей.

Теоретичною базою роботи стали праці із загальних питань теорії перекладу В. Виноградова, Д. Дюришина, В. Комісарова, В. Коптілова, В. Щетинкина, Я. Рецкера, О. Чередниченка, А. Швейцера, а також праці зі стилістики французької мови З. Хованської, М. Морен та І. Смущинської.

Метою дослідження є з’ясування сутності та механізмів відтворення стилістичних особливостей, комплексний аналіз перекладацьких рішень та відтворення авторського стилю роману, а також виявлення способів подолання способів подолання можливих труднощів при перекладі з французької на українську мову за допомогою синтаксичних і лексичних трансформацій.

Для досягнення цієї мети поставлено такі завдання:

- дослідити загальні теоретичні засади художнього перекладу та проаналізувати існуючі моделі перекладу з точки зору їх відповідності загальній меті художнього перекладу;

- визначити основні аспекти відтворення авторського стилю в романі «Друга стать»;

- обґрунтувати використання граматично-синтаксичних і, зокрема, суб’єктних трансформацій в перекладі роману українською мовою;

- визначити і проаналізувати лексико-стилістичні особливості перекладу роману «Друга стать»;

- дослідити особливості відтворення українською мовою гендерного аспекту французької жіночої літератури.

Об'єктом дослідження є засоби відтворення змісту у перекладі роману С. де Бовуар «Друга стать» українською мовою.

Предметом дослідження є синтаксичні та лінгво-стилістичні трансформації як спосіб відображення гендерного чинника.

Мета і завдання дослідження зумовили використання таких методів дослідження, як: зіставний аналіз тексту оригіналу та перекладу, індуктивний метод, що полягає в систематизації накопиченого мовного матеріалу та кількісний метод, що використовувався як допоміжний.

Матеріалом дослідження є роман французької письменниці та філософа Сімони де Бовуар « Друга стать» та його український переклад, здійснений Н. Воробйовою, П. Воробйовим та Я. Собко. Усього опрацьовано 1852 сторінки художнього матеріалу, з них французького тексту – 1071 сторінка, українського – 781 сторінка.

Наукова новизна дослідження полягає у тому, що в ньому вперше шляхом комплексного перекладознавчого і літературознавчого аналізу було встановлено відповідності ідейно-художніх систем оригіналу та перекладу роману «Друга стать», а також конкретні аспекти відтворення гендерної складової в перекладі.

Структура дослідження. Бакалаврська робота складається з трьох розділів, вступу, висновку, резюме французькою мовою та списку використаних джерел.

У вступі обґрунтовано вибір теми, її актуальність, визначено об’єкт і предмет дослідження, окреслено мету, завдання та методику, висвітлено новизну та практичне значення роботи.

У першому розділі визначаються основні засади теорії перекладу та наводиться аналіз основних моделей перекладу в контексті проблематики художнього перекладу.

У другому розділі наводиться дослідження концепту «гендер» та гендерного дискурсу у французькій жіночій літературі.

Третій розділ присвячено порівняльному аналізу оригіналу та перекладу роману «Друга стать», проаналізовано відповідність перекладу оригіналу.

У висновках підводяться узагальнені підсумки дослідження, визначаються досягнення.

Теоретичне значення дослідження полягає в узагальненні теоретичних матеріалів, що стосуються проблематики відтворення художньої прози. Висновки дослідження доповнюють уявлення про процес перекладу та шляхи досягення якнайбільшої відповідності текстів оригіналу та перекладу.

Практичне значення даної роботи полягає у використанні результатів дослідження у курсах з теорії та практики перекладу та порівняльної стилістики.

Апробація результатів дослідження. Матеріали наукового дослідження було використано для доповіді на Всеукраїнській науковій конференції за участю молодих учених «Мова, свідомість, художня творчість, інтернет у дзеркалі сучасних філологічних студій» (11 квітня 2013р.) Тема доповіді - Суб’єктні трансформації як вияв міжмовної асиметрії в перекладі роману Сімони де Бовуар «Друга стать».