74. Прийоми обрізування в плодівництві. Типи укорочування та прорідження.

При обрізуванні крон плодоносних дерев застосовують уко­рочування і проріджування.

Укорочування може бути слабким, помірним і сильним. При слабкому укорочуванні однорічних гілок зрізують 1 /4—1 /5 їх дов­жини, при помірному — 1/3, а при сильному вирізують верхню половину і більше (рис. 36). Зокрема, при укорочуванні на заміщен­ня залишають лише пеньки з двома-трьома бруньками, а решту однорічного приросту вирізують. Сильне укорочування однорічних гілок застосовують з метою викликати пробудження усіх бруньок, у тому числі й сплячих, для формування нових обростаючих і пло­доносних гілок, активізації росту новоутворених пагонів на зали­шеній після обрізування частині. Ця нижня частина сильно уко­рочених однорічних гілок, навіть слабких, має краще виповнену провідну систему (трахеїди і ситоподібні трубки), тому поліпшу­ється постачання води і елементів живлення до новоутворених на ній галужень, активізується дія стимуляторів росту, що сприяє проростанню бруньок і посиленню ростових процесів. Сильне укорочування довгих однорічних приростів роблять в насаджен­нях порід і сортів з послабленим гілкуванням при формуванні но­вих обростаючих гілочок, а також для активізації ростових про­цесів у дерев з слабким ростом пагонів та в інших випадках. Дія слабкого і помірного укорочування однорічних гілок на ростові і формоутворювальні процеси менш відчутна. Таке укорочування здебільшого застосовують при обрізуванні провідників, форму­ванні обростаючих гілочок у сортів з помірним і сильним галужен­ням, підмерзанням верхівок та їх пошкодженням борошнистою росою тощо.

Укорочування багаторічних гілок також може бути слабким, помірним і сильним. При слабкому укорочуванні гілку зрізують на 2—4-річний від кінця приріст, при помірному — на 5—7-річний, при сильному — на 8—10-річний, а іноді і старшого віку приріст. Укорочування багаторічних гілок проводять з метою активізації росту і регулювання плодоношення, забезпечення підпорядкуван­ня гілок вищих порядків нижчим, зміни напряму росту гілок, при відновленні крон, пошкоджених морозами. При регулюванні рос­тових і формоутворювальних процесів багаторічні гілки укорочу­ють на молоді плодоносні та інші бічні молоді розгалуження, а при зміні напряму росту роблять переведення (укорочування переве­денням) на бічну гілку, що росте в потрібному напрямі. Укорочу­вання багаторічних гілок певною мірою забезпечує проріджуван­ня крони і поліпшує її освітлення.

Проріджування — видалення гілок на кільце, наносить пло­доносним деревам менш відчутні подразнення, ніж укорочування. Саме тому плодові дерева менше реагують на проріджування — лише біля ран можуть утворюватись жирові пагони. Але видален­ня зайвих, малопродуктивних старих гілок та пошкоджених хво­робами і шкідниками поліпшує світловий і повітряний режими крони, сприяє оздоровленню насадження, оптимізації живлення і водозабезпечення залишених в кроні стеблових утворень, підви­щенню ефективності обприскування пестицидами, продуктивності праці на збиранні врожаю. Проріджування верхньої і внутрішньої частин крони в загущених інтенсивних широкорядних і пальмет- них садах створює більш сприятливі умови для утворення нових обростаючих і плодоносних гілочок.

Залежно від кількості і маси видалених гілок проріджуван­ня також можна поділити на слабке, помірне і сильне. При слаб­кому проріджуванні маса вирізаних гілок не перевищує 3—5 % від загальної маси гілок крони, при помірному — б—10 %, при силь­ному — 11—15 %. При щорічному обрізуванні проріджування зде­більшого слабке, а при періодичному воно здебільшого буває силь­ним, внаслідок утворення сильних зайвих гілок у верхній і внут­рішніх частинах крони.