70. Розміщення плодових порід у кварталах. Основні сорти та їх запилювачі.

Сорти плодових культур здебільшого ентомофільні (запи­люються за допомогою комах) і лише окремі (горіх грецький, об­ліпиха та ін.) є анемофільними.

Для забезпечення перехресного запилення і запліднення кві­ток в кварталах (ділянках) висаджують 2—3 районованих цінних сорти однієї породи, які добре взаємозапилюються. Сорти-взаємозапилювачі повинні відповідати таким вимогам: 1) мати щорічне одночасне цвітіння та однаковий строк достигання плодів; 2) утво­рювати багато пилку, здатного до проростання; 3) одночасно всту­пати у плодоношення при однаковій тривалості експлуатації на­садження; 4) мати приблизно однакову імунність до хвороб і шкід­ників та подібну реакцію на заходи захисту, удобрення, зрошення тощо. Враховуючи ці вимоги, у кварталі розміщують сорти одно­го строку достигання однієї породи, чергуючи їх смугами до 50 м, що залежно від відстані між рядами складаються з 6— 10 рядів кожного сорту зерняткових і кісточкових порід (при ши­рині міжрядь 5 м — 10 рядів, 6 м — 8 рядів, 8 м — 6 рядів). Три- плоїдні та диплоїдні інтерстерильні сорти яблуні висаджують сму­гами до ЗО м завширшки (4—6 рядів). Деякі диплоїдні сорти яблуні з високим коефіцієнтом зав'язування плодів при самозапиленні (Джонатан, Рубінове Дуки, Ренет Симиренка, Бойкен, Айдаред) можна висаджувати сортосмугами до 80 м завширшки кожного (10—16 рядів), а кількість сортів на ділянці можна зменшити до двох.

72. Особливості зрошення садів на Півдні України. Види зрошення.

Вибір способу поливу залежить від умов водокористування, макро- і мікрорельєфу, механічного складу і водопроникності грунту, гідрологічних особливостей площі, віку і конструкції на­садження, систем утримання грунту, рівня механізації, організа- ційно-економічних особливостей господарства. Оптимальними є такі способи і техніка поливу, які забезпечують мінімальні витра­ти зрошувальної води і виключають її втрати на фільтрацію, не­продуктивне випаровування і поверхневий скид, можливість ре­гулювання вологості активного шару грунту, сприятливий водний, поживний, тепловий, повітряний і сольовий режими; створюють сприятливі умови зволоження тієї частини грунту, з якої найбільш інтенсивно використовується волога і де здебільшого розміщена основна маса ростових і всисних коренів; підтримують грунт в належному меліоративному стані, що виключає засолення і забо­лочення; підвищують родючість грунту; забезпечують належні умови для механізації усіх робіт у насадженні, максимальну мож­ливість механізації і автоматизації процесу поливу та підвищен­ня продуктивності праці.Відомі такі способи поливу: поверхневий, дощування (над- кронне, підкронне, синхронно-імпульсне, аерозольне, комбінова­не), краплинне і підґрунтове зрошення.

73.Мета обрізування. Біологічні особливості породи та їх реакція на обрізування.

Обрізування крон плодоносних дерев — це сукупність хірур­гічних прийомів, спрямованих на зменшення довжини гілок або їх видалення. Обрізування є одним з найбільш швидкодіючих захо­дів, які наносять рослині значні подразнення. Реакція на ці по­дразнення в кінцевому результаті проявляється у зміні активності росту і плодоношення. У сучасних інтенсивних плодоносних садах із досить щільним розміщенням дерев обрізування є дуже важливим фактором ство­рення високого врожаю при умові тісного поєднання з належним удобренням, утриманням грунту, водозабезпеченням та іншими агрозаходами. Обрізуванням забезпечується виконання таких біо­логічно-господарських завдань, які не можуть бути вирішені зас­тосуванням інших технологічних прийомів.

Основні завдання обрізування крон плодоносних дерев в інтенсивних садах:

1. забезпечити збереження форм і конструкцій крон, створених протягом періоду формування;

2. утримувати крони в установлених обсягах протягом усього періоду експлуатації;

3. поліпшувати світловий режим і активність фотосинтезу в усіх частинах крони;

4. регулювати активність ростових і формоутворювальних про­цесів;

5. забезпечувати оптимальну ритмічність плодоношення і ви­соку якість плодів, сприяти підвищенню урожайності;

6. створювати сприятливі умови для проведення робіт з догля­ду за садом та збирання врожаю.

Обрізуванням надземній системі плодоносних рослин нано­ситься багато ран і значні подразнення, порушуються корелятивні зв'язки між органами і частинами та структура організму в ціло­му. Відповідною реакцією рослини на обрізування може бути акти­візація ростових і формоутворюючих процесів, посилення ритміч­ності плодоношення, підвищення врожайності або ж навпаки — пригнічення усіх функцій і життєдіяльності рослини взагалі, навіть її відмирання. Характер реакції на таке подразнення нане­сенням ран залежить від того, якою мірою прийоми і види обрізуван­ня враховують біологічні особливості плодових культур, їх фізіо­логічний стан, забезпеченість необхідними зовнішніми екологічни­ми факторами. Установлено, що при укорочуванні гілок рослинам наносяться більші подразнення, ніж при вирізуванні такого ж їх розміру на кільце.

При обрізуванні крон плодоносних дерев враховують такі біологічні особливості порід і сортів:

1. регенераційну здатність;

2. циклічність утворення і відмирання органів і частин крони;

3. полярність;

4. морфологічний паралелізм;

5. скоростиглість, збудженість бруньок, пагоноутворювальну і пагоновідновлювальну здатність;

6. корелятивні зв'язки між органами і частинами дерева;

7. активність і тривалість процесів росту протягом вегетації та у різні вікові періоди;

8. активність галуження;

9. реакцію на подразнення обрізуванням;

10) особливості плодоношення.