лінійна алгебра та аналітична геометрія
.pdf18. Поверхні 2-го порядку |
171 |
1. Однопорожнинний гіперболоїд не проходить через початок канонічної системи координат, бо координати точки O(0;0;0) не справджують рівняння (18.4).
2. Однопорожнинний гіперболоїд перетинає вісь Ox у вершинах — точках A1,2( a;0;0), а вісь Oy — у точках B1,2(0; b;0). Вісь Oz однопо-
рожнинний гіперболоїд не перетинає. Відрізки A1A2 та B1B2 називають
дійсними осями однопорожнинного гіперболоїда. Числа a,b,c називають півосями однопорожнинного гіперболоїда.
3. Рівняння поверхні містить змінні x,y,z у парних степенях, тому однопорожнинний гіперболоїд симетричний щодо всіх координатних площин, координатних осей і початку координат.
4. З рівняння однопорожнинного гіперболоїда випливає, що
x2 y2 1. a2 b2
5. Обертанням гіперболи
y2 z2 1 a2 c2
навколо осі Oz (рис. 18.19) одержимо однопорожнинний гіперболоїд обертання
x2 y2 z2 1, a2 a2 c2
b
а з нього — стисканням уздовж осі Oy з коефіцієнтом a — однопорожнин-
ний гіперболоїд загального вигляду (рис. 18.20).
z
z
y |
x |
y |
Рис. 18.19 |
Рис. 18.20 |
6. Вивчімо форму поверхні однопорожнинного гіперболоїда методом перерізів. Якщо перетнути поверхню площиною z h, паралельною площині Oxy, то проекція перерізу на площину Oxy має рівняння
x2 |
|
y2 |
1 |
h2 |
. |
|
a2 |
b2 |
c2 |
||||
|
|
|
За будь-якого значення h це рівняння еліпса (рис. 18.21) з півосями:
18. Поверхні 2-го порядку |
173 |
1.Двопорожнинний гіперболоїд не проходить через початок канонічної системи координат.
2.Двопорожнинний гіперболоїд перетинає вісь Oz у двох точках — вер-
шинах — C1,2(0;0; c). Осі Ox та Oy не перетинають поверхню. Відрізок C1C2 називають дійсною віссю. Числа a,b та c називають півосями двопоро-
жнинного гіперболоїда.
3.Двопорожнинний гіперболоїд симетричний щодо всіх координатних площин, координатних осей і початку координат.
4.Двопорожнинний гіперболоїд міститься всередині асимптотичного
конуса
x2 y2 z2 0,a,b,c 0 a2 b2 c2
іза межами смуги z c.
5.Обертанням гіперболи
z2 y2 1 c2 a2
навколо осі Oz (рис. 18.23) одержимо двопорожнинний гіперболоїд обертання
x2 y2 z2 1, a2 a2 c2
b
а з нього — стисканням уздовж осі Oy з коефіцієнтом a — двопорожнин-
ний гіперболоїд загального вигляду (рис. 18.24).
z
z
O y
O y
|
x |
Рис. 18.23 |
Рис. 18.24 |
|
18. Поверхні 2-го порядку |
175 |
Гіперболічний параболоїд
Гіперболічним параболоїдом називають множину всіх точок простору, координати яких у деякій ПДСК справджують канонічне рівняння
x2 |
|
y2 |
2z,a,b 0. |
|
(18.7) |
|
a2 |
b2 |
|||||
|
|
|
|
Систему координат, у якій гіперболічний параболоїд має рівняння
(18.7), називають канонічною системою.
1.Гіперболічний параболоїд проходить через початок канонічної системи координат.
2.Гіперболічний параболоїд перетинає осі канонічної системи координат у єдиній точці — на початку координат.
3.Гіперболічний параболоїд симетричний щодо площин Oxz та Oyz і
не симетричний щодо площини Oxy. Звідси поверхня симетрична щодо осі
Oz і не симетрична щодо осей Ox та Oy і початку координат. |
|
|
|||||||||||||||
4. Перерізанням |
поверхні площинами |
|
|
z h |
одержимо |
гіперболи |
|||||||||||
(рис. 18.27, І) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
x2 |
|
|
|
|
y2 |
1,h 0, |
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
2 |
|
2 |
|
|
|
|||||||
|
|
(a 2h) |
(b |
|
2h) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
спряжені до них гіперболи (рис. 18.27, ІІІ) |
|
|
|
|
|
|
y |
III |
II |
||||||||
x2 |
|
y2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
I |
(a 2h)2 |
(b 2h)2 1,h 0, |
|
|
|
|
x |
|||||||||||
та пару перетинних прямих — асимптот гіпербол |
|
|
|||||||||||||||
|
|
|
|||||||||||||||
(рис. 18.27, ІІ) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
y b x,h 0. |
|
|
|
|
|
|
|
|
Рис. 18.27 |
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
a |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Перерізанням |
поверхні |
|
площинами |
|
|
y h |
одержимо |
параболи |
|||||||||
(рис. 18.28) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
h |
2 |
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
x |
|
|
2a |
|
z |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
. |
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2b |
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
Перерізанням |
поверхні |
|
площинами |
|
|
x h |
одержимо |
параболи |
|||||||||
(рис. 18.29). |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
h |
2 |
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
y 2b |
z |
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
. |
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2a |
2 |
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Гіперболічний параболоїд зображено на рис. 18.30.
19. Визначні криві та поверхні |
177 |
2. Циклоїда (рис. 19.2) — крива, яку в деякій |
y |
|
|
|
|
ПДСК задають параметричні рівняння: |
2a |
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
a(t sin t), |
O |
a |
2 a |
|
x |
x |
||||
|
|
|
|
|
|
|
a(1 cost),t . |
|
Рис. 19.2 |
|
|
y |
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Циклоїда — траєкторія руху точки кола, що котиться нерухомою прямою без ковзання.
Циклоїду утворює нескінченна кількість арок, кожна з яких відповідає одному обороту кола. Отже, першій арці від початку координат відповідає змінювання параметра t від 0 до 2 ; другій — від 2 до 4 тощо.
3. Декартів листок (рис. 19.3) — крива, яку в |
y |
деякій ПДСК задає рівняння |
|
x 3 y3 3axy 0,a 0; |
O |
x |
параметричні рівняння у ПДСК: |
|
|
|
3at |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
, |
x y a 0 |
x |
1 t3 |
|||
|
|
Рис. 19.3 |
||
|
3at2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
,t \ { 1}. |
|
y |
|
3 |
|
|
|
1 t |
|
|
|
|
|
|
|
4. Кучер Аньєзі (рис. 19.4) — крива , яку в деякій ПДСК задає рівняння
a3
y x2 a2 .
5. Петльова парабола (рис. 19.5) — крива, яку в деякій ПДСК задає рівняння
ay2 x(x a)2.
6. Розгортка кола (рис. 19.6) — крива, яку в деякій ПДСК задають параметричні рівняння:
x a(cost t sint),
y a(sint t cost),t [0; ).
y |
|
y |
|
y |
|
a |
|
|
|
|
M |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
B |
|
O |
x |
O |
a |
x |
a x |
|
|
O |
|||
Рис. 19.4 |
|
|
|
|
|
Рис. 19.5 |
Рис. 19.6 |
|
19. Визначні криві та поверхні |
179 |
Архімедова спіраль — траєкторія руху точки, що рівномірно рухається прямою, яка рівномірно обертається навколо фіксованої точки.
5.Гіперболічна спіраль (рис. 19.13) — крива, яку в деякій полярній системі координат задає рівняння
a .
6.Логарифмічні спіралі, права і ліва (рис. 19.14 і 19.15) — криві, які в деякій полярній системі координат задають рівняння
a ,a 1 (для правої);
a , 0 a 1 (для лівої).
|
|
|
|
|
|
0 a 1 |
|
a |
|
|
p |
|
|
|
p |
|
|
|
p |
|
O |
|
|
a 1 |
|
||
|
p |
|
|
|
|
|
Рис. 19.12 |
Рис. 19.13 |
|
Рис. 19.14 |
Рис. 19.15 |
||
|
|
|
|
|
||
7. Рози (рис. 19.16) — сукупність кривих, які в деякій полярній систе- |
||||||
мі координат задають рівняннями: |
|
|
|
|
|
|
|
a sinn або |
a cosn ,a 0. |
|
|
||
Рози містяться всередині кола радіусом a; коли n ціле, то мають n |
||||||
пелюсток. |
|
|
|
|
|
|
a |
|
|
|
|
|
|
a 2 |
O |
a |
|
O |
a |
|
|
|
|||||
O |
p |
|
p |
|
|
p |
|
|
|
|
|
||
a sin |
|
|
|
a sin 3 |
||
|
a sin 2 |
|
||||
O a 2 a |
p |
O |
a |
|
O |
a |
a cos |
|
|
p |
|
|
p |
|
|
|
|
|
|
|
|
a cos 2 |
|
a cos 3 |
|||
|
Рис. 19.16 |
|
|
|
|