10.Магдебурзьке Право в Україні:причини поширення,особливості функціонування

Магдебурзьке право-юридичні норми,які гарантують містам самоврядування. В Україні першими його одержали Сянок (1339), Львів (перед 1352),Камянець(1374),Берестя (1390). Міста виводилися з-під юрисдикції місцевих чиновників і переходили до війта-голови міського самоврядування.

Упродовж 15 століття -60х років ним користувалось до 150 міст та містечок. Проте в Україні Магдебурзьке право не було таким поширеним явищем,як в Європі.

Грушевський звертав увагу ,що при запровадженні Магдебурзьке право було за Польским посібником,а не оригінальним документом. Також магдебурзьке право надавалося лише католикам.

Спершу в більшості міст широкими повноваженнями користувався призначений війт,але згодом міста викупляли ці повноваження. Війт був всевладною структурою,а магістрат,який складався з лави та радців,був лише допоміжною,таким чином посада війта була спокусливою для шляхти.

З одержанням магдебурзького права українське місто попадало в нові умови розвитку. Правда, на ділі ніхто не міг дати ніяких гарантій від втручання місцевих воєвод і старост у його життя. Грамота на самоврядування давала міщанам права на вільну торгівлю в державі зі звільненням від митних поборів, значну площу землі навколо міста, а також право на "заходи" у приватні лісові вгіддя й води (для випасу тварин, заготівлі дров на будівництво й опалення, полювання й рибний лов). Магдебурзький привілей звичайно дозволяв міщанам збирати прибуток від міських ваг, крамниць і магазинів, давав права будувати суспільні будинки, а іноді навіть замки

Перебуваючи в складі Великого князівства Литовського, Україна освоювала багато цивілізаційних досягнень Заходу. На її території розширювалася низка типово європейських норм правової й політичної культури, зокрема - право організації життя міста на основі самоврядування.

11.Соціально-економічні наслідки перебування українських земель у складі Речі Посполитої

1.Освоєння нових земель

Землі були поділені на фільварки,які орієнтувалися на працю задля ринку,маєтків шляхти

2.Оголошення «слобод»

Позитивно впливало на формування суспільства оголошення «слобод»(пільг від панщини і повинностей на 10-20 років).

Слободи-населені пункти,які на вільних землях можуть створити шляхти,утворення таких слобод призвело до виникнення Слобідської України (середина 18 ст.) На Слободах виховувалося покоління людей,яке призвичаїлося жити в умовах свободи без залежності від пана та держави. Люди – вільні,будь-які спроби посилити гніт зустрічалися опором.

3.Ліквідація общини як спільного землевласника і впровадження наділення землею кожної сімї. Максимальний розмір наділу становив одну волоку ,площа якої залежно від місцевості становила від 16 до 21 га. Третина селян мала саме такий наділ,ще 40% користувались ділянкою у пів лану.

4.Відбулося посилення експлуатації. Селянин повинен був відбувати панщину,яка постійно збільшувалася.

5.Розвивається ремесло,яке було більш поширене в містах.

6.в 16 столітті зростає диференціація праці-більше 200 спеціальностей.

7.Зявляються цехи і цехові виробництва.

8.Розвивається млинарство.(найважливіший промисел)600 злотих давав млин на рік(дуже великий прибуток)

Очевидно,саме на межі 16-17 століття остаточно сформувався тип українця ,ознаками якого були:індивідуалізм,схильність до сільської праці.