4. Соціально-політичний портрет київських князів доби середньовіччя

Ім’я

Характеристика

Аскольд і Дір

~ (840-875)

Князі – становителі Руської Держави. У політичній сфері відзначилися прагненням розширити кордони та визнання Київської русі як повноцінної держави. Перші великі походи на Візантію 860 р., яка постраждала від Аскольдового війська так, що визнала Русь як державу та сплачувала щорічну данину, а Русь, у свою чергу, надавала їм військову допомогу. У суспільному житті Аскольд робив перші спроби впровадити християнство вселюдно; похрестився сам, похрестив більшість дружинників, але в язичницькій Державі поширення християнства наразилося на труднощі.

Олег

882-912

Князь – талановитий полководець. Регент малолітнього сина Рюрика Ігоря. Вбив Аскольда і Діра, захопив Київ. Розширення кордонів шляхом приєднання сіверян, радимичів, словен, деревлян. Активна боротьба з Хозарським каганатом. Сприяння централізації Русі, будування фортець та міст. Вдалі походи проти Візантії, наслідок – вигідний торговельний договір (чимала данина+можливість руським купцям торгувати без мита та проживати у Константинополі за рахунок імператора+ т.і.)

Ігор

912-945

Князь – борець з унутрішніми сутичками. Зіткнувся з непокорою князів підвладних племен, особливо з деревлянами, уличами та тиверцями. Більш жорстка централізація влади, підкріплення авторитету збором оброку. Зовнішня політика: дає відсіч печенігам. Походи на Візантію, але менш вдалі, ніж у попередників. Результат – угода, яка була менш вигідною для Русі, за якою Київ надавав Константинополю військову допомогу. Загинув від деревлян під час збору оброку деревлян.

Ольга

945-964

Княгиня – мудра та дипломатична. Щоб покласти кінець домаганням деревлянської знаті, повинна була діяти рішуче: про це свідчить легенда про помсту Ольги. Після цього заходилася впорядкувати збір данини та погосту, аби запобігти попереднім спалахам. Розподіл податків на князівські та держвані. Податки виплачуються хутром та іншим продовольством. Вдала поїздка до Візантії (відновлення привілеїв руських купців, допомога Візантії у боротьбі з болгарами), в Константинополі охрестилася. Спроба наладити дипломатичні стосунки з Німецькою Імперією. Підвищення міжнародного авторитету Київської Русі.

Святослав

964-972

Князь – воїн. Діяльність направлена на розширення територій. Приєднав племена в’ятичів. Розподілив землі між синами: Ярополк – Київ, Олег – Деревлянська земля, Володимир – Новгород. У такий спосіб продемонстрував владу у країні лише одної динатсії – Рюріковичів. Це зміцнювало владу династії, але, нажаль, провокувало братовбивчі війни. Розгром Хозарського каганату, який був «щитом» від набігів східних кочовиків. Через втрату цього «щита» кочові орди просунулись на Русь, завдаючи тяжкої шкоди. Мав великі плани щодо Балкан, вдало їх здійсював, але Візантія теж претендувала на Балкани, тому невдовзі Святославові довелося воювати вже проти візантійських війск. Скористувавшись цим, печеніги подступилися до Києва, і Святослав був вимушений повертатися. На Балканах у його відстутність візантійський імператор домовився з болгарами звергнути русів, і Святослав знову був вимушений братися до зброї. Все це свідчить про нелегкий стан країни під час володорювання князя Святослава, адже Русь була просто знесилена від постійних війн. Завоював багато земель, які були втрачені після смерті. Був ярим язичником, руйнував християнські храми.

Володимир Великий

972-979

Князь – реформатор та народний об’єднувач. Переміг у міжусобницькій боротьбі з братами після смерті батька Святослава. Завершив формувати територію Київської Русі, приєднавши племена білих хорватів, в’ятичів, радимичів та дулібів. Адмініістративна реформа: передача землі від правителів синам, великокнязівським посадникам та боярам. Таким чином, на зміно родоплемінному поділу прийшов територіальний. Військова реформа: формування боєздатного віданного князю війська з дружинників-слов’ян, а не з варягів. Таким чином, була утворена централізована влада та укріпився статус князя. Релігійна реформа: 980 р. – невдала спроба модернізувати язичництво, аби об’єднати племена навколо Києва. 988 р. – прийняття хрещення, чим наладив відносини з Візантією та зрівняв Русь з провідними європейськими державами. Боровся з печенігами. Сприяв розвитку освіти(відкриття перших шкіл), карбування перших срібних та золотих монет(срібників та златників). Розбудова Київа – фортеця, Десятинна Церква, палаци князя(«місто Володимира»). Зміцнення відносин зі Швецією, Польшою, Норвегією, Угорщиною шляхом укладання династичних шлюбів.

Ярослав Мудрий

987–1010

Князь – просвітник. Прийшов до влади після низки міжусобиць з братами. Сприяння відновленню сильної князівської влади та збереження цілосності Руської держави(за для цього повернув свою владу до червенських міст, відвойованих Болеславом Хоробрим під час міжусобиць; ходив на північ до Балтійського моря, вів будівництво на північному кордоні Русі. Остаточно здолав печенігів (на честь перемоги збудован Софіївський Собор), зробив Київ «прикрасою Русі», «суперником Константинополя». Будувалися церкви (демонструючи «єдність держави та релігії») та інші культурні пам’ятки. Уклав першу збірку законів «Правда Ярослава». Піклувався церковною організацією (обрання першого митрополита Іларіона). Опікувався друкуванням книжок при Софійському соборі, де біла також заснована школа.

Головний способ налагодження дипломатичних стосунків – укладання династичних шлюбів («тесть Європи»). Мідждержавні зносини свдчвть про великий авторитет держави Ярослава Мудрого у Європі.