22. «Історія Русів - політичний памфлет чи перша історія України

«Історія Русів» — твір, що з'явився на рубежі сторіч і тривалий час поширювався в рукописному варіанті (вийшов друком лише 1846 p.). За жанром ця робота, власне, не є науковою працею, фахівці називають її «політичним памфлетом», написаним у традиціях козацьких літописів. Анонімний автор змальовує картину історичного розвитку України з найдавніших часів до 1769 р. Основна увага приділена періодам Козаччини, Хмельниччини, Гетьманщини. В основі історичної концепції твору лежать ідеї автономізму, республіканства, протесту проти національного поневолення. Намагаючись обґрунтувати право народу на свободу та державність, анонімний автор стверджував, що тільки Україна була прямою спадкоємицею Київської Русі; польсько-литовська доба — це час розвитку української автономії, коли Україна вступала у відносини з Литвою та Польщею «як вільний з вільним і рівний з рівним»; Визвольна війна під проводом Б. Хмельницького — це справедлива боротьба пригніченого народу за своє «буття, свободу, власність».

«Історія Русів» — це перша своєрідна політична історія України. Цей політичний памфлет характеризується не тільки яскравістю викладу, оригінальністю стилю, емоційністю, патріотизмом, йому притаманні й тенденційність, недостатня документальна обґрунтованість тверджень, неточності, відверті фантазії автора (вигаданість дат, кількості військ, числа загиблих тощо). Безумовно, у цьому творі надзвичайно багато суб'єктивного, але його автор стоїть на патріотичних, демократичних позиціях і його думку рухає гаряче бажання не тільки розібратися в хитросплетіннях національної історії, а й допомогти своєму страждаючому народові. Не випадково, критично оцінюючи «Історію Русів», Д. Дорошенко зазначав, що ця праця «прислужилася дуже мало науковому дослідженню українського минулого, але допомогла пробудженню національної думки».

Таким чином, «Історія Русів» – політичній памфлет.

23. «Закон Божий. Книга буття українського народу»: характеристика основних положень

Закон Божий. Книга буття українського народу» -  ідеологічна програма Кирило-Мефодіївського братства, написана у формі біблійного оповідання. Більшість дослідників вважає її автором М. І. Костомарова. «Книга буття українського народу» — це синтезна модель перебудови суспільного життя, в якій було зроблено спробу врахувати релігійні, соціальні та національні чинники. Концепція кирило-мефодіївців містила:

1) створення демократичної федерації християнських слов'янських республік;

2) знищення царизму та скасування кріпосного права та станів;

3) утвердження в суспільстві демократичних прав і свобод для громадян;

4) досягнення рівності у правах на розвиток національної мови, культури та освіти всіма слов'янськими народами;

5) поступове поширення християнського ладу на весь світ.

Побудована на ідеях українського національного відродження та панславізму, ця програма далеко виходила за межі власне української проблематики.

24)Початок реформ 1960-1970 років поклав маніфест Олександра II 19 лютого 1861 року. На його підставі кріпосне право скасовувалося. Насправді, виконуючи бажання поміщиків, уряд підготував новий грабіжницький захід, що розорив мільйони селянських сімей. Селяни діставали набагато меньше землі,ніж мали з панської волі у кріпацькому стані.  Згідно із селянською реформою 1861 року: -скасовувалася особиста залежність селянина від поміщика; - селяни дістали особисту свободу; -поміщики не мали права купувати, продавати або дарувати селян, тобто розпоряджатися ними як річчю; -селяни мали виплачувати поміщикам гроші на наділ своєї землі - була запроваджена загальноросійська система селянського управління (селянські громади, об'єднані у волості) та кругова порука для сплати податків. Судова реформа мала наслідком запровадження головних принципів буржуазного права: -Формальна рівність усіх громадян перед законом; -Змагальний характер процесу; -Гласність та незалежність судів; -Збереглися волосні суди та суди для селян. За одержані земельні наділи, що, як правило, розміром були менші, ніж попередні, а за родючістю — найгірші, селяни мусили заплатити поміщикові викуп. Проте селянам бракувало грошей, вони змушені були брати позику в держави, а потім сплачувати її з відсотками протягом 49 років. Так селянин одночасно потрапляв у залежність від поміщика, якому треба було відразу платити 20% викупу, і від держави. Земська реформа дала поштовх відродженню традицій міського самоврядування. Трохи пізніше вона була доповнена міською реформою,яка запроваджували нову систему установ-міські думи та управи. При всій прогресивності даних реформ вони виявилися неспроможними вірішити наболілі проблеми,знову загострилося аграрне питання. Активізувався і суспільно-політичний рух,внаслідок чого було вбито народовцями імператора Олександра II