- •Розділ і. З історії фразеологічної науки
- •1.1. Історія розвитку фразеології як науки
- •1.2. Історія розвитку діалектної фразеології та фразеографії
- •Розділ іі. Лінгвістична інтерпретація фразеологізмів
- •2.1. Поняття про фразеологічну одиницю
- •2.2. Ознаки діалектної фразеології
- •2.3. Класифікація фразеологічних одиниць говірок Центральної Слобожанщини
- •Розділ ііі. Системні відношення у говорах Харківщини
- •3.1.Полісемія у фразеологічній системі слобожанських говірок
- •«Він ще й рота не розділяв, а я уже знаю, шо він, гад, хоче!» ;
- •3.2. Омонімія у фразеологічній системі слобожанських говірок
- •3.3. Синонімія у фразеологічній системі слобожанських говірок
- •3.4. Антонімія у фразеологічній системі слобожанських говірок
- •Висновки
- •Список літератури:
3.4. Антонімія у фразеологічній системі слобожанських говірок
Фразеологічні антоніми — це мінімум дві фразеологічні одиниці, які асоціюються у свідомості як такі, що при зіставленні взаємовиключають одна одну за значенням і характеризують явища і предмети дійсності з різних, але сумісних боків [31]. Наприклад:
огріба́ть гро́ші - одержувати багато грошей;
гуде́ в карма́ні - про відсутність грошей.
Явище антонімії у фразеологічній системі говірок Центральної Слобожанщини представлене досить широко. Система слобожанських говірок включає в себе фразеологізми:
антоніми, що групуються навколо значень «товста людина» - «худа людина»:
аж мо́рда ло́пається – ре́брами світи́ть (торохті́ть);
аж са́ло із щок ка́па – ре́бра до спини́ приста́ли;
йак ку́хва – мо́щі ходя́чі;
оде́жа тріщи́ть – ходя́ча сме́рть;
у шку́рі не поміща́ється - ко́жа та ко́сті;
як кі́сто рознесло́ – ті́льки ніс стрими́ть;
антоніми, що групуються навколо домінант «людина високого зросту» - «людина невисокого зросту»:
без драби́ни стрі́ху доста́не - як кіт навси́дячки, як кіт напри́сядки.
антоніми, що групуються навколо домінант «швидко» - «повільно»:
в одну́ мину́ту, мину́тне ді́ло, в оди́н миг – наси́лу Бог дав си́лу;
антоніми, що групуються навколо домінант «далеко» - «близько»:
на три го́ні – блиго́мий світ;
дво́є су́ток лі́сом, а там – руко́й пода́ть – че́рез доро́гу навпри́сядки;
де со́нце сіда́ – че́рез доро́гу навскоси́, та подібні.
Протиставлення у фразеологізмах найчастіше виявляється через заперечення. Наприклад:
гря́зь пристає́ - вдається когось оббрехати, опорочити;
гря́зь не пристає́ - не вдається когось оббрехати, опорочити;
з на́шої пісо́шниці - наш (за місцем проживання,видом занять, світоглядом, переконаннями, соціальним станом тощо);
не з на́шої пісо́шниці - не наш (за місцем проживання,видом занять, світоглядом, переконаннями, соціальним станом тощо);
не брать дурне́ в го́лову - думати про що-небудь гарне;
брать дурне́ в го́лову - думати про що-небудь погане.
карма́н виде́ржує - фінансові можливості дозволяють;
карма́н не виде́ржує - фінансові можливості не дозволяють.
Так, порівняймо антоніми, що групуються навколо домінант «дурень» — «розумний»:
кастру́ля ва́ре - про розумну, розвинену інтелектуально людину;
кастру́ля не ва́ре – про нерозумну, недорозвинену інтелектуально людину;
катіло́к ва́ре - про розумну, розвинену інтелектуально людину;
катіло́к не ва́ре - про нерозумну, недорозвинену інтелектуально людину;
ке́ба ва́ре - розумна людина;
ке́ба не ва́ре – не розумна людина;
мака́р ва́ре - про розумну людину;
мака́р не ва́ре - про дурну людину та ін.
Контрастні взаємини характеризують фразеологізми, що в своїй лексичній оболонці мають компоненти-антоніми, на зразок:
лоха́нку закрива́ть - припиняти говорити;
лоха́нку одкрива́ть - починати говорити (антоніми-дієслова) тощо.
У широких антонімічних взаєминах перебувають синонімічні ряди фразеологізмів, що дають якісні, кількісні, просторові і часові характеристики предметів та явищ, зокрема на позначення понять «розумний» — «дурний», «далеко» — «близько» тощо:
ке́ба ва́ре - лє́ва різьба́;
на три го́ні - блиго́мий світ.
Проведений тут аналіз явища антонімії у говірках Центральної Слобожанщини доводить те, що у цього регіону розвинене і багате мовлення.