Висновки

Отже, на початку дипломної роботи ми ставили собі за мету ознайомитися, дослідити, аналізувати, класифікувати центральнослобожанську фразеологію, а також виявити у ній системні відношеня та створити пробний варіант фразеологічного словника говірок Центральної Слобожанщини.

Тож, у роботі ми розглянули історію формування фразеології та фразеографії, зокрема діалектної, як науки, вказали на основних дослідників і зробили висновок, що в останні роки фразеологія розвивалась досить активно. В українському мовознавстві з’явилась низка ґрунтовних досліджень, у яких, зокрема, висвітлюються істотні питання класифікації фразеологізмів, їхньої структури, семантики, стилістики, перспективи розвитку фразеологічних одиниць у деяких мовах. Але, хоч і на сучасному етапі вже багато чого вкладено в розвиток цієї науки, все ж таки вона ще й досі знаходиться у стані розвитку.

Крім того ми уточнили поняття фразеологічної одиниці та виокремили основні її ознаки, розглянувши праці О. Шахматова, І. Білодіда, М. Жовтобрюха, Л. Г. Скрипник, Б.О. Ларіна, і на їх основі можемо зробити висновок, що фразеологізм – це окрема самостійна одиниця мови, що характеризується фразеологічним значенням, компонентним складом, стійкими граматичними категоріями, відтворюваністю того самого компонентного складу, цілісністю, метафоричністю, а також емоційністю, образністю, експресивністю та оцінністю.

Також ми уточнили поняття діалектної фразеології, вказали на її ознаки, відмінності від літературної, розглянувши праці Б. Ларіна, Д. Баранника, Н. Бабич, Д. Гринчишина, М. Демського, В. Лавера, Д. Ужченка та інших, і на їх основі зробили висновок, що діалектна фразеологія – це та, що створюється в народних масах, та, яка зрозуміла тільки на певній території і використовується здебільшого (якщо не враховувати їх уживання деякими письменниками) в усному мовленні, та, яка є народною, а літературна – то книжкова, яка використовується в літературних творах.

На відміну від широко вживаних літературних фразеологізмів, у діалектних дуже часто зустрічаються незрозумілі слова. Вони можуть формою повністю відрізнятися від літературних, але мати те ж значення, наприклад: «вести пусту розмову» - літ. ля́си точи́ти, діал. бала́нду трови́ть, можуть лише одним якимсь компонентом, наприклад: «про відчуття страху» - літ.мороз по шкірі, діал.моро́з по ко́жі, або взагалі не мати відповідників, наприклад: «курча, виведене квочкою у потаємному місці» - курча́ незако́нне.

Крім того результати досліджень показали:

1. За семантичною класифікацією Виноградова-Шанського найбільше фразеологічних одиниць Харківщини – це фразеологічні єдності, саме ті фразеологізми, які є семантично неподільними, але цілісне значення їх умотивоване значенням компонентів; за семантичною класифікацією С. Г. Гаврина найбільше фразеологічних одиниць Центральної Слобожанщини належать до розряду образно-виразних стійких сполук; за класифікацією фразеологічних одиниць за граматичною формою і семантичними ознаками, що опрацьована В.Л. Архангельським, ми визначили, що в харківських говірках переважна кількість фразеологічних одиниць; а за граматичною класифікацією ми побачили, що найбільше фразеологізмів Харківщини співвідносяться з дієсловом.

2. Полісемія у фразеологічних одиницях центральнослобожанських говірок досить поширена. Багато фразеологізмів мають такі значення, які відрізняються одне від одного не природою творення, а різним ступенем метафоризації, різним ступенем семантичної злютованості компонентів. Значно менше таких, в яких друге значення виникає з першого.

3. Омонімія у фразеологічній системі слобожанських говірок – явище досить рідкісне. Омонімічні конструкції здебільшого утворилися шляхом розпаду тотожності полісемічної одиниці та компоненти яких мають вільний лексичний вжиток.

4. Фразеологічні синоніми – досить поширене явище для говірок Центральної Слобожанщини. Понятійні сфери фразеологічної синонімії, як і лексичної, надзвичайно різноманітні. Між фразеологізмами, що входять до одного синонімічного ряду, ми помітили відмінностів експресивно-емоційному забарвленні, наприклад, пора́ на ла́вку і гапли́к прийшов. Перші з членів наведених пар нейтральніші в емоційно-експресивному плані, другі — експресивно забарвленіші. У більшості фразеологічних одиниць експресивно-емоційне забарвлення є стабільним.

5. Фразеологічні антоніми також досить поширене явище для говірок Центральної Слобожанщини, що є свідченням багатства діалектного мовлення цього регіону. Протиставлення у фразеологізмах найчастіше виявляється через заперечення (гря́зь пристає́ - гря́зь не пристає́), а також за рахунок наявності в своїй лексичній оболонці компонентів-антонімів (лоха́нку закрива́ть-лоха́нку одкрива́ть). У широких антонімічних взаєминах перебувають синонімічні ряди фразеологізмів, що дають якісні, кількісні, просторові і часові характеристики предметів та явищ.

6. Також ми доповнили, упорядкували фразеологічну картотеку говірок Центральної Слобожанщини і уклали пробний варіант фразеологічного словника Центральної Слобажанщини (Харківщини) за прикладом "Фразеологічного словника східнослобожанських і степових говірок Донбасу" В. Ужченка та Д. Ужченка, який налічує 1144 фразеологічні одиниці.

Отже, у даній роботі ми ознайомилися, дослідили, проаналізували, класифікували центральнослобожанську фразеологію, а також виявили у ній системні відношеня та створили пробний варіант фразеологічного словника говірок Центральної Слобожанщини.