«Він ще й рота не розділяв, а я уже знаю, шо він, гад, хоче!» ;

2. дивуватися, здивуватися:

«Давно Таньку не бачіли. А то недавно приїжжала, така вся модня, ми аж ро̀ти пороздівля̀ли — єлі взнали!»(105);

3. загаятися, задивитися на що-небудь, кого-небудь:

«— Ну, гони гусей, чого рота роззявив?».

Цілком очевидно, що друге значення тут не могло виникнути з першого, третє з другого і навпаки. Навіть слова, за допомогою яких витлумачуються ці значення (сказати — здивуватися — загаятися) виражають різні поняття, мають різну логічну віднесеність.

Таких фразеологізмів у центральнослобожанських говірках досить багато, наприклад:

• аж голова̀ гудѐ і синонімічний йому аж голова̀ тріщѝть:

1. Сильний головний біль;

2. Дуже шумно;

3. Багато роботи, клопоту.

• аж за чѐлюсті хвата̀:

1. Дуже кислий;

2. Відчувати страху, хвилювання.

• аж піт виступа̀:

1. дуже лякатися;

2. багато і напружено працювати (думати, слухати тощо).

• аж чѐлюсті зво̀де:

1. хвилювання, страх через що-небудь;

2. злість на кого-небудь, що-небудь.

• баля́си тача́ти:

1. весело говорити, розповідати щось смішне;

2. пліткувати.

• в’я̀зані однѝм налѝгачом:

1. про людей, подібних один до одного (за характером, поглядами тощо);

2. про людей, що роблять одну справу.

• во́здух по́ртить:

1.випускати газоподібні продукти життєдіяльності організму неприємного запаху;

2. заважати, дратувати присутністю когось.

• набива̀ть кѐндюх:

1. їсти що-небудь;

2. створювати матеріальні блага кому-небудь, працюючи на нього.

Тож окремі значення фразеологізмів за таким поглядом відрізняються одне від одного не природою творення, а різним ступенем метафоризації, різним ступенем семантичної злютованості компонентів.

Хоча є випадки, коли все ж таки з першого значення виникає друге, нове. Наприклад, центральнослобожанський фразеологізм робѝть за па̀лочку. Раніше, коли ще були колгоспи, цей фразеологізм мав значення «працювати за зарахований трудодень»:

«Помню тільки, шо великі податки були, продавали все, шо вродило на огороді, шо в хозяйстві було, робили за палочку, платили дуже мало...».

Зараз це значення вже не вживається, а натомість з’явилося нове значення до цього фразеологізму – «працювати безкоштовно»:

«Ой, та я не дуже його й старався робити, всьоравно за палочку».

А з цього значення «працювати безкоштовно» логічно утворюється третє значення до цього фразеологізму: «працювати абияк, як-небудь»:

«Всьоравно нічого не платять, ото й зробив за палочку».

Так само до цих випадків можна віднести фразеологізми:

• ба́бський ополо̀ник, де з першого значення випливає друге, бо хлопець, який дружить здебільшого з дівчатами – однолітками (перше значення) може перетворитися на баболюба, бабія, залицяльника (друге значення);

• застрява́ть по у́ха, бо зануритися у болото, твань (перше значення) – нагадує занурення в якусьнепевну, погану справу (друге значення) тощо.

Отже, полісемія у фразеологічних одиницях центральнослобожанських говірок досить поширена. Багато фразеологізмів мають такі значення, які відрізняються одне від одного не природою творення, а різним ступенем метафоризації, різним ступенем семантичної злютованості компонентів. Значно менше таких, в яких друге значення виникає з першого.