3.2. Омонімія у фразеологічній системі слобожанських говірок

Омонімія у фразеологічній системі слобожанських говірок – явище досить рідкісне.

Взагалі, омонімічними вважають фразеологічні одиниці, які у вихідній формі збігаються за структурою і не мають нічого спільного в значенні.

Питання про фразеологічну омонімію і в теорії фразеології, і в фразеографії не можна вважати остаточно розв'язаним, ще не вироблено чітких критеріїв вирізнення омонімів і не визначено їх кількісного складу. Але деякі позитивні здобутки в дослідженні фразеологічної омонімії лінгвістична наука вже має.

Одним із шляхів виникнення фразеологічних омонімів є різні процеси фразеологізації того самого вільного словосполучення [10:114]. Саме так виникла згадувана багатьма дослідниками омонімія фразеологізмівзелена вулиця:

а) вид кари в дореволюційній Росії, коли звинуваченого проганяли між двома рядами солдатів, які били його лозинами, або шпіцрутенами;

б) шлях без затримок. Це значення виникло незалежно від попереднього за асоціаціями, підказаними залізничним транспортом, де вільний проїзд визначається зеленим сигналом світлофорів.

Другий шлях виникнення омонімії – це розпад тотожності полісемічної одиниці [10:115]. Таким шляхом утворилася омонімія фразеологічних одиниць говірок Харківщини, таких як:ко̀жу зніма̀ть, що має перше значення «сильно бити, карати кого-небудь за що-небудь», друге – «бути надзвичайно схожим на когось»; або, наприклад,загляда̀ть у ро̀т, що має перше значення «підлабузнюватись до кого-небудь», друге – «уважно слухати кого-небудь» і третє – «спостерігати, як хтось їсть чи п’є». У даних фразеологізмах розрив зв'язку значень у їх внутрішній формі: форма вона втрачена фразеологічними одиницями і тому можна констатувати їх омонімічність, а не полісемію.

Тож у центральнослобожанських говірках зустрічаються такі омонімічні конструкції, які утворилися шляхом розпаду тотожності полісемічної одиниці та компоненти яких мають вільний лексичний вжиток.

3.3. Синонімія у фразеологічній системі слобожанських говірок

Фразеологічні синоніми – досить поширене явище для говірок Центральної Слобожанщини.

Що ж слід розуміти під терміном фразеологічні синоніми?

Фразеологічними синонімами, або синонімічними фразеологізмами вважаються фразеологічні одиниці, які позначають той самий об’єкт дійсності, виражають те саме поняття, відтіняючи різні сторони його, і за різної внутрішньої форми і неоднакового лексичного складу мають однотипне категоріальне значення, однакову семантичну сполучуваність із словами оточення. Як і лексеми, фразеологізми можуть об'єднуватися в синонімічні ряди, що є однією з ознак системності фразеології; кожен член синонімічного ряду по-своєму розкриває певне поняття чи судження [31].

Так, у фразеологічній системі центральнослобожанських говірок існує цілий ряд фразеологізмів розмовного фонду на означення поняття «нерозумна, недорозвинена інтелектуально людина»:

- без закльо́пки [сьо́мої] в голові́;

- без кле́пки [деся́тої];

- кастру́ля не ва́ре;

– катіло́к не ва́ре;

– ке́ба не ва́ре;

– дуб ду́бом;

– дуб – де́рево;

– дурма́н несусві́тній;

– дурно́м дурни́й;

– дура́к дурако́м;

– дурни́й – аж кру́титься;

– хо́рменний ду́рень (дура́к);

– пень пенько́м;

– бара́н барано́м;

– бара́н з барані́в;

- калга́н не шуру́па;

– мака́р не ва́ре ;

– із лє́вою різьбо́ю;

– нема́ сма́льцю в голові́.

Або, наприклад, ряд фразеологізмів розмовного фонду на означення поняття «бити»:

- кла́ді дава́ти

- ко́жу зніма́ть

- ко́жу спуска́ть

- ме́мелів дава́ть

- морда́си нами́лювать

- налата́ть ме́мелів

- носакі́в дава́ть

- дава́ть джо́су (чо́су)

- дава́ть ку́чми;

на позначення поняття «сильно, голосно кричати, галасувати»:

-кри́кма крича́ти

- крикома́ крича́ти

- ґвалт зніма́ти та ін.

Причини виникнення фразеологічних синонімів можуть бути найрізноманітніші. Відомо, що людське мислення залежно від конкретної ситуації виділяє якусь одну ознаку явища, дії, в іншій ситуації — іншу, а це веде до різного вираження тієї самої думки. У новій фразеологічній одиниці може, таким чином, з'являтися якийсь додатковий семантичний чи стилістичний відтінок. Ті самі явища буття залежно від життєвого досвіду людей, від характеру їх світосприймання окреслюються висловами, в основі яких лежать найрізноманітніші внутрішні образи. На цьому й ґрунтується фразеологічна синонімія [31]. Різні асоціації, наприклад, викликала і викликає в уяві людина, яку можна загально описати одним словом – худа. Для її відтворення у фразеологічній системі центральнослобожанських говірок існують такі синонімічні звороти як:

- глиста́ в тома́ті;

- ко́жа та ко́сті;

- як ли́жа;

- ходя́ча смерть;

- ті́ки о́чі сві́тяться;

- ті́ки ніс стрими́ть і под.

Народження одних із цих висловів підказало спостереження за худою людиною (в неї в справді очі та ніс здаються більшими на фоні худого обличчя, а також через шкіру видно ребра), інших — спостереження за тим, з чим її порівнюють.

Так само на поняття «швидко, легко, інтенсивно щось робити» у фразеологічній системі центральнослобожанських говірок існують синонімічні звороти такі як:

- у три що́ти;

- аж ку́рява (пи́лява) стовбо́м;

- аж чорта́м ду́шно (то́шно);

- в оди́н миг;

- в одну́ мину́ту;

- мину́тне ді́ло;

– му́хою (пу́льою) туди́ – наза́д,

народження яких також можна припустити за допомогою спостереження за швидкістю виконання якої-небудь роботи та швидкістю виконання явища, з яким вона порівнюється.

Понятійні сфери фразеологічної синонімії, як і лексичної, надзвичайно різноманітні. Розгляньмо лише деякі ряди, об'єднавши їх під домінантою-словом чи описовим зворотом, які найзагальніше визначають зміст близькозначних фразеологізмів [31].

Виразними рядами окреслюється сфера стосунків між людьми, а також їх життя і побуту. Її можуть ілюструвати такі приклади:

• вести порожні розмови, балачки:

бала́нду трови́ть;

розво́дить база́рь;

тіліпа́ть язико́м;

бесе́ду води́ть;

• уводити в оману, дурити:

зами́лювать го́лову;

запу́дрювать го́лову;

ми́лить о́чі;

• ледарювати, неробствувати:

ле́жні пра́знувать;

ле́жні розво́дить;

ле́жні справля́ть;

у льо́жку заляга́ть.

• пустувати, поводитися несерйозно, легковажно, забавлятися:

викида́ти шту́ки;

викома́рювати ко́ники;

• напиватися до втрати здорового глузду:

залива́ть о́чі;

набира́ться по [са́му] за́в’язку;

бу́ти під гра́дусом;

п’я̀ний у димѝну;

п’я́ний у до́ску;

п’я́ний у ду́пель;

п’я̀ний у смѐрть;

п’я́ний в ухна́ль ;

• несправжня рідня:

Васи́ль ба́бі рі́дна ті́тка;

Васи́ль ба́бі рі́дний Фе́дір;

двою́рідна сестра́ коня́ Будьо́нного;

• хлопець, який надто захоплюється дівчатами, дівчачур:

ба́бський ополо́ник;

дівча́чий пасту́х;

• бути неуважним:

лови́ти вітрі́в;

ви́трішки щита́ть;

• близька смерть:

го́ні коро́ткі;

пора́ на ла́вку;

• лякатися:

наклада́ть у штани́;

обі́стювать штани́;

обі́сцювать штани́;

обсци́кувати штани́;

ложи́ти в штани́;

• товста, жирна людина:

аж мо́рда ло́пається;

аж са́ло із щок ка́па;

йак ку́хва;

оде́жа тріщи́ть;

у шку́рі не поміща́ється;

як кі́сто рознесло́.

Звичайно, є синонімічні фразеологізми на позначення міри і ступеня:

• багато:

ма́ло не пока́жеться;

ваго́н і мале́нька тілє́жка;

біз що́ту;

ку́ча на ку́чі;

• далеко:

на три го́ні;

дво́є су́ток лі́сом, а там – руко́й пода́ть;

де со́нце сіда́;

• ніколи:

до нови́х ві́ників;

на той год в оце́ [са́ме] вре́м’я;

на ту о́сінь [годі́в че́рез во́сім];

на туре́цький вели́кдень (па́ску);

ні тепе́р, ні в четве́р;

як пі́вень знесе́ться.

У деяких фразеологізмах поняття може бути однаковим або схожим, але вони не будуть належати до одного і того ж синонімічного ряду. Так, поняття «погано зроблена справа» передають синонімічні звороти:

• шо попа́ло;

• як по́падя;

• ру́ки з ср.́ки;

• че́рез гу́зно роби́ти.

Таке ж поняття містить у собі і прислів'я Зро́бене в гу́зні – не перекує́ш в ку́зні (погано виконане діло, з якого неможливо зробити щось гарне), але воно за своїми семантичними особливостями не тотожнепопереднім фразеологізмам і не може вважатися членом того самого синонімічного ряду. Інша справа, що фразеологізму гу́зні зро́бене, який є в складі цього прислів’я, але який і окремо може вживатися, цілком природно доповнює вищенаведений ряд.

Таким чином, у визначенні синонімічних взаємин між певними фразеологізмами основним критерієм може бути можливість їх взаємозаміщення без порушення змісту висловлювання. Основною умовою взаємозамінності є вживання близькозначних одиниць у тих самих синтаксичних конструкціях і поєднання їх з тим самим лексичним значенням. Інакше між одиницями не виникає лінгвістичного зв'язку [31].

Між фразеологізмами, що входять до одного синонімічного ряду, помітні й відмінностів експресивно-емоційному забарвленні, наприклад, фразеологізми такі як:

- пора́ на ла́вку і гапли́к прийшо́в ;

- дава́ть нота́цію і дава́ть чорті́в тощо.

Перші з членів наведених пар нейтральніші в емоційно-експресивному плані, другі — експресивно забарвленіші. Але в зв'язку з тим, що основна маса фразеологічних одиниць належить саме до другої групи, у синонімічних рядах найяскравіше виявляється експресивно-емоційна градація: від нейтральної тональності до жартівливої, фамільярної, зниженої і грубо-вульгарної.

У більшості фразеологічних одиниць експресивно-емоційне забарвлення є стабільним. Його легко визначити і тоді, коли фразеологізм ужитий поза контекстом, отже, таке забарвлення соціально визначене і закріплене за ним як за певною лінгвістичною одиницею. Через фразеологічні одиниці яскраво виражається ставлення мовців до дійсності, передається багатобарвна гама емоцій — співчуття, захоплення, зневаги, презирства і т.п. [31].

Усі названі типи синонімів не обов'язково виступають у мові в чистому вигляді, вони тісно переплітаються між собою. Тривале співіснування в мові фразеологічних синонімів, здавалося б тотожних за семантичними, структурно-контекстуальними та емоційними особливостями, здебільшого підтримується тим, що вони мають у своїй основі різну «внутрішню форму», яка власне й зумовила їх виникнення та структурне оформлення. Різна образність викликає різні асоціації, по-своєму виражає те саме явище реальної дійсності, тому в сфері фразеології немає абсолютних синонімів, які б переобтяжували фразеологічний склад мови, всі вони є в ній необхідними елементами урізноманітнення засобів вираження. У зв'язку з тим, що багатьом фразеологізмам, як і словам, характерна полісемія, їх синонімічні зв'язки ускладнюються: та сама фразеологічна одиниця може входити в кілька синонімічних рядів [31]. Так, зворот аж за че́люсті хвата́ має два переносні значення:

1) відчувати холод;

2) відчувати страх, боятися, хвилюватися.

За другим значенням цей фразеологізм вступає у синонімічні взаємини із зворотами типу моро́з по ко́жі, за першим — із такими, якгу́сяча ко́жа, гуски́ виступа́ють.

Залежно від того, як синонімізуються фразеологізми у своїх значеннях, серед них виділяють повні, коли фразеологічна одиниця синонімічна іншій в усьому семантичному обсязі, і часткові, якщо в синонімічні взаємини вступають окремі значення фразеологізмів [31].

Синонімічний ряд фразеологізмів є мікросистемою в синонімічній системі і в загальній системі мови, породженою можливістю різного називання явищ об'єктивної дійсності. Як специфічна підсистема в системі мови, синонімічний ряд не може бути нерухомим, замкнутим, жити лише за власними законами. Він реагує на закономірності розвитку мови збільшенням чи зменшенням кількості членів, перегрупуванням їх, творенням нових синонімічних рядів тощо [41:24-30]. У цьому легко переконатися, простеживши, як за останні десятиріччя поповнився ряд фразеологічних синонімів, що означають поняття «не мати розуму»: до тих фразеологізмів, що існували здавна: каза́н не ва́ре, кебе́ти (ке́би) нема́, нема́ сма́льцю в голові́, вда́рений із-за вугла́, долучилися відносно нові: калга́н (не) шуру́па, кастру́ля (не) ва́ре, криша їде, лє́ва різьба́ і под.

Таким чином наявність потужної синонімії у говірках Центральної Слобожанщини – це свідчення багатства діалектного мовлення цього регіону.