Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
OTVETY_EKZAMEN_-_kopia.doc
Скачиваний:
49
Добавлен:
13.03.2016
Размер:
739.58 Кб
Скачать
  1. Ситуативне завдання: створити модель проблемної статті.

  2. Діалогізація сучасної української преси, їі багатоголосся, попіфонізм голосів, ефекти суб'ективності, різноманітність точок зору, самостійне визначення аудиторією власної точки зору.

  1. Стержнева домінанта коментарю.

Основою всіх журналістських творів є факт. Факт - це звершилося подія. Факти є основою інформації. Факт має такі властивості: достовірністю, свіжістю, правдивістю, суспільною значимістю, він не повинен бути банальним. З фактів компонується інформація.

Існує три ступені стереотипу сприйняття інформації:

1. Перший ступінь - інформація, особливо не зачіпаючи свідомості, тільки на коротку мить розбурхує уяву реципієнта.

2. Другий ступінь - інформація, злегка торкаючись свідомість і підсвідомість, тільки привертає увагу реципієнта.

3. Третій ступінь - інформація, що відобразили й у свідомості і в підсвідомості, викликає у реципієнта активний творчий відгук, що завершується реальною дією, змінює вигляд дійсності в позитивну сторону.

Для журналіста факти - достовірні відомості, що встановлюють реальність існування будь-яких явищ (предметного чи матеріального, тобто інформаційного ряду) в сьогоденні або минулому. Звичайно ж, факт можна і придумати, що трапляється і нерідко. Особливо часто це відбувається в «жовтій пресі», яка в ряді випадків в основному існує за рахунок вигаданої інформації. Але якщо автор називає точне місце, приблизний час дії, імена учасників - це дуже важливий момент, який передбачає можливість перевірки повідомлення і дозволяє при особливій необхідності провести її.

  1. Ситуативне завдання: створити модель статті на останню політичну міжнародну подію.

  2. За якими критеріями визначається жанр журнaлістського твору?

Такі критерії поділу журналістських творів на жанри:

1. Об'єкт відображення, тобто конкретний життєвий матеріал, який лягає в основу журналістського твору.

2. Призначення виступу (матеріалу).

3. Масштаб охоплення дійсності, масштаб узагальнення.

4. Особливості літературно-стилістичних засобів вираження задуму.

  1. Рецензія. Основні жанрові ознаки.

Рецензія - жанр, в якому критикується, дається оцінка художнього чи наукового твору, суспільно-політичної чи технічної літератури, театральних постановок, кінофільмів, телевізійних передач, художніх виставок, музичних концертів і навіть побутових ситуацій. Рецензію також визначають як критику "відображеної дійсності". Рецензент зазвичай оперує вторинними фактами. Також в рецензії присутній фактоідний матеріал і тези. Адресатами, до яких звертається рецензент, є реципієнт, тобто читач, слухач і глядач, а також автор оцінюваного або критикованого твору. З цього випливають безпосередні завдання рецензії - це виховна та естетична. Характерна риса рецензії - позиція рецензента - сучасність. При рецензії можуть тому вирішуватися і ретроспективні завдання.

Види рецензії:

1) літературна

2) наукова

3) театральна

4) кіно-рецензія і т. Д.

Відмінність рецензії від інших дослідницько-новинних жанрів в тому, що предметом аналізу в ній являетсяотраженная дійсність, тобто реальність, уже знайшла відображення в творчих творах - мистецтва, науки, публіцистики і т.п. Тому автор завжди співвідносить свій погляд на навколишній світ з тим, як цей світ показаний в розглядаємому творі. Головні завдання рецензента - орієнтація аудиторії в тих проблемах, про які говорять творці книги, вистави або живописного полотна, формування у читача естетичних уявлень про дійсність, пояснення суті творчого процесу, сприяння аудиторії у виробленні самостійних оцінок подібних творів.

Розглянемо специфіку цього жанру на матеріалі художньої критики. Публіцистичний сенс рецензії полягає в тому, щоб оперативно відгукнутися на появу конкретного твору мистецтва і створити образ рецензованого твору, пояснити читачеві або слухачеві, як пов'язані між собою естетично оформлений світ, фантазія творця і віртуальний світ мистецтва. Оскільки художній твір - це концентрована система образів, що відображає враження художника від навколишнього його дійсності, критик прагне зрозуміти, що хотів сказати автор і як це позначилося. Пошук відповідей на питання «Що хотів сказати?» І «Як позначилося?» Допомагає створити цілісне уявлення про рецензованої речі, і сприяють цілісності журналістського тексту. Процес створення тексту дзеркально відображає хід мислення критика-публіциста, при цьому виділяються чотири взаємопов'язаних між собою етапи:

 сприйняття твору - безпосередньо-емоційне акт комунікативного спілкування з твором;

 роздум над прочитаним, побаченим, почутим;

 «разъятие гармонии» (за В.Г. Бєлінського) - практичне здійснення аналізу, тобто визначення теми та ідеї твору, системи образів, виражають задум художника, структурно-композиційних особливостей твору, характеру конфлікту як його рушійної сили, своєрідності мови та стилю ;

 власне написання тексту.

Говорячи спрощено, рецензент відповідає на питання - «Про що все це?» При цьому він пропонує свою інтерпретацію речі (осягнення задуму художника), її трактування (з'ясування ідейно-філософського або філософсько-морального змісту твору), дає тлумачення (розбір складних місць, зашифрованих образів і символів), пропонує прочитання речі (осмислення всіх компонентів твору в їх взаємозв'язку).

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]