5. Методика організації навчального процесу на практичному (семінарському) занятті.

5.1. Підготовчий етап. Розкрити значення теми «Диференційна діагностика гнійно-запальних захворювань шкіри та підшкірної клітковини у новонароджених. Сепсис новонароджених».

Проводиться стандартизований контроль початкового рівня підготовки студентів (тестовий контроль).

5.2. Основний етап.

Студенти доповідають про виконану на передодні роботу в соматичному відділенні або на лікарській дільниці, в кабінетах суміжних спеціалістів тощо. Розв`язують ситуаційні задачі по темі. Працюють в соматичному відділенні або на амбулаторному прийомі з дільничним педіатром, лікарями-фахівцями, в кабінеті здорової дитини, профілактичних щеплень, фізіокабінеті, ЛФК.

Викладач в цей час перевіряє тести, задачі.

5.3. Заключний етап.

Оцінюється поточна діяльність кожного студента упродовж заняття, кінцевий контроль знань, оголошуються оцінки, які заносяться в журнал викладача.

Оголошується тема наступного заняття, методичні вказівки щодо підготовки до нього.

6. Додатки.

Засоби для контролю:

• Засоби для контролю:

• Тестові завдання

• Ситуаційні задачі

Контрольні питання

• Дози препаратів для лікування

Матеріали для самоконтролю

Тести для самоконтролю:

1. У новонародженої дівчинки на 20-ту добу життя з’явились прояви везикулопустульозу. Яка найбільш ймовірна етіологія захворювання?

1. стафілокок;

2. кишкова паличка;

3. гриби роду Candida;

4. синьогнійна паличка;

5. протей.

2. Дитина від матері, що страждає хронічним пієлонефритом, перед пологами перенесла ГРВІ. Пологи термінові, тривалий безводний період. На 2-й день у дитини з’явилось еритематозне висипання, в подальшому пухирі розміром біля 1 см, наповнені серозно-гнійним вмістом. Симптом Нікольського позитивний. Після розтинання пухирів з’являються ерозії. Дитина млява. Температура тіла субфебрильна. Діагноз?

1. везикулопустульоз;

2. пухирчатка новонародженого;

3. псевдофурункульоз;

4. сепсис;

5. дерматит Ріттера.

3. У 3-денного немовляти виражені явища інтоксикації, підвищена температура тіла, в області нижньої третини лівого стегна – багряно-синюшна пляма з ознаками локального запалення та тенденцією до поширення. Поставте попередній діагноз:

сепсис;

1. артрит лівого колінного суглоба;

2. гематогенний остеомієліт стегнової кістки;

3. перелом стегнової кістки;

4. флегмона стегна.

4. Дитина від матері, що страждає хронічним холециститом, на 6-му місяці вагітності перенесла ГРВІ. У пологах – тривалий безводний період. Маса тіла – 3100 г. Пупок відпав на 7 добу. З 10 дня стала в’яла, погано ссе, зригувала. На 17 добу маса тіла 3150 г, шкіра суха з пуповинної рани гнійне виділення. Випорожнення із зеленню, рідкі. Хірургом діагностовано гнійний остеомієліт плечової кістки. Яка найбільш ймовірна патологія, що зумовлює таку картину?

1. остеомієліт;

2. сепсис новонароджених;

3. гнійний омфаліт;

4. ентероколіт;

5. внутрішньоутробний сепсис.

5. У новонародженої дитини на 3 день життя на передній частині грудної клітки з’явилась червона, щільна, гаряча на дотик, болюча при пальпації пляма з чіткими межами. Протягом декількох годин вона значно збільшилася в розмірі, наступного дня колір її став яскраво-багряним і виникло розм’якшення в центрі. Який найбільш імовірний діагноз?

1. рожисте запалення немовлят;

2. пухирчатка немовлят;

3. ексфоліативний дерматит Ріттера;

4. псевдофурункульоз;

5. некротична флегмона немовлят.

6. Дитина народилася з масою 3700 г з оцінкою по шкалі Апгар 8-10 балів. На 5 добу життя дитина була виписана додому. На 8 добу на шкірі дитини з’явилася везикуло-пустульозна висипка у місцях природних складок. Загальний стан дитини не порушено. Загальний аналіз крові без особливостей. Сформулюйте діагноз:

1. епідермічна пухирчатка немовлят, доброякісна форма;

2. везикулопустульоз;

3. ексфоліативний дерматит Ріттера;

4. ВУІ. Краснуха;

5. природжений сифіліс.

7. У дитини, що знаходиться у стаціонарі з приводу септикопіємічної форми пупкового сепсису, встановлена стафілококова природа захворювання. Який найбільш оптимальний вид специфічної терапії?

1. трансфузія нативної плазми;

2. стафілококовий анатоксин;

3. антистафілококовий імуноглобулін;

4. переливання крові;

5. стафілококовий бактеріофаг.

8. У доношеної дитини 3-ї доби життя на різних ділянках шкіри виявляються еритема, ерозивні поверхні, тріщини, лущення епідермісу. Немовля виглядає ніби ошпарене окропом. Виявлено позитивний симптом Нікольського. Загальний стан дитини важкий. Виражений неспокій, гіперестезія, фебрильна температура. Найімовірніший діагноз у цьому випадку?

A Ексфоліативний дерматит

B Флегмона новонародженого

C Псевдофурункульоз Фігнера

D Пухирчатка новонародженого

E Мікотична еритема

9. У доношеної дитини віком 6 днів на різних ділянках шкіри виявляються еритема, мляві пухирі, ерозивні поверхні, тріщини, лущення епідермісу, які виглядають ніби після ошпарення окропом. Виявлено позитивний симптом Нікольського. Загальний стан дитини важкий. Виражений неспокій, гіперестезія, фебрильна температура. Який найбільш ймовірний діагноз у цьому випадку?

A Ексфоліативний дерматит Ріттера

B Флегмона новонародженого

C Псевдофурункульоз Фігнера

D Піхурчатка новонародженого

E Епідермоліз

10. Мати новонардженої дитини страждає хронічним пієлонефритом, перед пологами

перенесла ГРВІ. Пологи термінові, тривалий безводний період. На 2-й день у дитини

з'явилося еритематозне висипання, в подальшому - пухирі розміром біля 1см,

наповнені серозно-гнійним вмістом. Симптом Нікольского позитивний. Після

розтинання пухирів з’являються ерозії. Дитина млява. Температура тіла

субфебрильна. Який найбільш ймовірний діагноз?

A Пухирчатка новонародженого

B Везикулопустульоз

C Псевдофурункульоз

D Сепсис

E Дерматит Ріттера

11. Пре-перинатальні фактори, пов’язані з сепсисом, включають.

1. Інфекції у матері.

2. Затяжні роди

3. Роди до терміну

4. Довгий безводний період

5. Всі відповіді вірні.

12. В розвитку виразковонекротичного ентероколіту не грає ролі:

1. Гіпоксія

2. Катетеризація пупкової вени

3. Грамнегативні бактерії

4. Вигодовування штучними сумішами

5. Довга голодна пауза.

13. У дитини не виробляється великої кількості імуноглобулінів А до:

1. 1 місяця.

2. 6 місяців

3. 10 місяців

4. 1 рік

14. Оптимальні строки виписки із пологового будинку, як метод профілактики нозокомінальних інфекцій.

1. До 4-го дня.

2. 4-5 день життя

3. 6-7 день життя

4. Після 7 днів

15. Захворівши респіраторними і гнійно-запальними інфекція новонароджені:

1. Ізолюються в відділеннях новонароджених

2. Переводяться в обсерваційне відділення

3. Переводять в спеціалізоване відділення

16. Основним джерелом нозокомінального інфікування:

1. Хворі новонароджені

2. Хворі матері

3. Медичний персонал

17. Найбільш значні механізми нозокомінального інфікування в пологовому будинку

1. Повітряно-пиловий

2. Контактний

3. Харчовий

4. Парантеральний

18. При лікуванні кандідомікозного сепсису найбільш цілеспрямовано застосовувати.

1. Амфотерицин В.

2. Ністатин

3. Метранідазол

19. Для дитини з внутрішньоутробним інфікуванням не характерно:

1. Пренатальна гіпотрофія

2. В посіві шлункового аспірата кількість ШОЕ 10.

3. Нестійка температура.

4. Схильність до зригування

20. Гідроенцефалія найбільш характерна при:

1. Цитомегаловірусній інфекції

2. Краснусі

3. Токсоплазмозі

4. Всі відповіді вірні

Література

Основна:

1. Барашнев Ю.И. Перинатальная неврология. - Москва. —' 2001. - 638с.

2. Наказ № 255 від 27.04.2006 ,Дро затвердження клінічного протоколу

3. Пальчик А.Б., Шабалов Н.П. Гипоксически-ишемическая энцефалопатия новорожденных. - Санкт - Петербург. - 2000. - 218с.

4. Барашнев Ю.И. Перинатальная неврология.—М.: Триада-Х, 2001. —640 с.

5. Класифікація уражень нервової системи у дітей та підліт­ків/За ред. В.Ю. Мартинюка.—К.:Фенікс, 2001.—192 с

6. Педіатрія: Підручник для студентів вищих медичних навчальних закладів ІV рівня акредитації/ За ред.проф. О.В. Тяжкої/ Видання друге.- Вінниця: Нова книга. – 1096с.

7. Шабалов Н. П. Неонатология. Т. 1-2. - Санкт - Петербург. - 2006 - 493с, 504с.

Додаткова:

1. Антонов А.Г., Буркова А.С., Байбарина Е.Н. Профилактика и интенсивная терапия критических состояний, обусловленных церебральными нарушениями, у новорожденных/Педиатрия. — 1997. — №5. — С.38—41.

2. Катонина СП., Сулима Е.Г., Макарова Е.А., Виноградов В.П., Шунько ЕЕ. и соав. Лечебно-диагностические технологии и методы прогнозирования исходов перинатальных поражений ЦНС (метод. рекомендации).-Киев. -1995.-30с.

3. Наказ МОЗ України N 194 від 6.05.2003 "Про затвердження галузевої програми „Первинна реанімація новонароджених на 2003 -2006 роки"- 14с.

4. Неонатология. Под ред. Т. Л. Гомеллы, М.Д.Каннигам. - Москва. -1995. -633с.

5. Педиатрия: Национальное руководство: в 2т.- М.: ГЭОТАР – Медиа, 2009.- Т.2.-1024С.

6. Проект розпорядження кабінету міністрів України „Про затверджені Державних цільових заходів перинатальної допомоги в Україні 2007 - 2009 роки" - 23с.

7. Посібник з неонатології. Під ред. Джона Клоерті, Енн Старк. -Київ. -2002.-751с.

8. Софронов В.В., Мальцева Л.И., Сайфулина Ф.К. и др. Возмо­жности этапной реабилитации детей раннего возраста с пери­натальным поражением ЦНС//Педиатрия. — 1997. — №1. — С.77—78.

9. Суліма ОТ. Сучасні аспекти асфіксії у новонародже-них//3бірник наук, праць. Актуальні питання неонатології.— К., 2003.—С. 137—151.

10. Современная терапия в неонатологии. Под ред.Н.П.Шабалова. Москва.-2000.-261с.

11. Євтушенко С.К., Шестова О.П. Внутрішньошлуночкові кро­вовиливи у новонароджених та їх наслідки/ЛПедіатрія, акушер­ство та гінекологія.—1999.—№5.—С.47—50.

12. Ханс Ферсмольд. Основні положення неонатології. - Київ. - 1999. -182с.

13. Nelson Textbook of Pediatrics, 18/E, 2008, Vol.2, 3147p.

18