Методичні рекомендації для викладачів

Навчальна дисципліна	Педіатрія
Модуль №6
Змістовий модуль №7
Тема заняття №45	Диференційна діагностика жовтяниць новонароджених
Курс	6
Факультет	Медичний №2

Актуальність теми

В теперішній час відомо приблизно 40 різних типів жовтяниць у новонароджених умовно їх розділяють на 4 групи: гемолітичні, кон’югаційні, механічні і паренхіматозні. Жовтяниця розвивається у 60% доношених та 80% недоношених новонароджених. У більшості випадків перебіг жовтяниці є сприятливим і не становить загрози для життя та здоров’я немовляти. В цих випадках жовтяниця розцінюється як фізіологічний стан, зумовлений особливостями розвитку та метаболізму дитини в цей період життя. Тому з одного боку, необхідно звести до мінімуму забір крові та лабораторне обстеження здорових дітей за фізіологічною жовтяницею. З другого боку, через потенційну токсичність непрямого білірубіну для центральної нервової системи новонародженого, а також у зв’язку з тим, що жовтяниця у новонароджених може бути симптомом іншого серйозного захворювання, необхідно здійснювати моніторинг для своєчасного розпізнавання станів, що вимагають додаткових втручань. Важливо попередити незворотнє ушкодження ЦНС. Підвищення концентрації сироваткового білірубіну, яке супроводжується жовтяницею, являється одним з найбільш частих метаболічних розладів в періоді новонародженості. Актуальність проблеми обумовлена також тим, що нерідко жовтяниця супроводжує багато захворювань, має важкий перебіг і навіть може мати летальний кінець. Рання діагностика і своєчасне почате лікування обумовлюють прогноз і перебіг захворювання, супроводжуючи жовтяницю.

Стала тенденція зростання прошарку соціально-дезадаптованих дітей в Україні (рівень загальної інвалідності дітей збільшився до 78%) визначає за доцільність подальшого аналізу причин, які призводять до такого несприятливого явища. Причиною ушкодження мозку новонародженого лежить сукупність декількох факторів (хронічна гіпоксія, травма, інфекція, інтоксикація). Важко виділити головну причину, оскільки чинники хронічної гіпоксії сприяють пологовій травмі. Однак за допомогою нейросонографії, магнітно-ядерного резонансу, та комп’ютерної томографії можно встановити характер та топіку ураження. Аналіз причин первинної інвалідності, пов’язаних с захворюваннями на церебральний параліч засвідчує недостатню діагностику органічних змін в неврологічному статусі у новонароджених в пологових будинках. Це призводить до запізнілого призначення адекватного відновного лікування, що призупиняє можливість попередження у 70-80% дітей з перинатальною патологією нервової системи формування грубого неврологічного дефекта.

1. Конкретні цілі.

Студент повинен:

2. На підставі перинатального анамнезу і даних об’єктивного обстеження визначити різні клінічні варіанти та ускладнення жовтяниць новонароджених.

3. Визначити тактику ведення новонародженого в залежності від клінічного варіанту жовтяниць новонароджених.

4. Демонструвати вміння ведення медичної документації в умовах стаціонару чи амбулаторно.

5. Планувати обстеження новонародженого з визначенням показань до застосування того чи іншого пара клінічного дослідження.

6. На підставі перинатального анамнезу і даних клінічного обстеження визначити причини і генез перинатальних пошкоджень ЦНС.

7. Інтерпретивути дані лабораторно-інструментального обстеження.

8. Проводити диференціальну діагностику жовтяниць у новонароджених в залежності від фракцій (прямий, непрямий) білірубіну.

9. Ставити попередній клінічний діагноз.

10. Призначити лікування новонароджених з жовтяницями в залежності від важкості стану і пара клінічного обстеження.

11. Демонструвати володіння морально-деонтологічними принципами медичного фахівця та фахової субординації.

12. Оптимізувати методику ведення новонароджених за інформативною згодою.

N	Назви попередніх дисциплін	Отриманні навички
1. 2. 3. 4. 5. 6.	Фізіологія Пат. Фізіологія Пропедевтична педіатрія Факультетська педіатрія Біохімія Клінічна фармакологія	Визначати особливості гепатобіларної системи у новонароджених; оцінювати морфологічні і функціональні особливості новонародженого; знати особливості обміну білірубіну у новонароджених, патологічні стани при зміні білі рубінового обміну; оцінювати показники прямого і непрямого білірубіну; знання нормативів білірубіну, ферментів печінки; призначати консервативне і хірургічне лікування в залежності від показників прямого і непрямого білірубіну; скласти план лікування жовтяниць новонародженого в залежності від причини і показників білірубіну.

2. Базовий рівень підготовки.

\