Методичні рекомендації для викладачів

Навчальна дисципліна	Педіатрія
Модуль №5
Змістовий модуль №7
Тема заняття №46	Диференційна діагностика гнійно-запальних захворювань шкіри та підшкірної клітковини у новонароджених. Сепсис новонароджених.
Курс	6
Факультет	Медичний №2

Актуальність теми

Анатомо-фізіологічні властивості новонароджених дітей знижена імунологічна реактивність обумовлюють високу чутливість їх до гнійно-запальних інфекцій. Інфікування може відбутися внутрішньоутробно, частіше інтранатально і при наявності у породіллі урогенітальних захворювань (пієлоцистіти, кольпіти).

Джерелом постнатального інфікування є хворі (медичний персонал, матері, діти) і здорові бактеріоносії, а також предмети догляду, повітря, медичні інструменти). При раціональному догляді і благоприємній санітарно-гігієнічній ситуації в пологовому будинку інфіковані новонароджені частіше всього залишаються здоровими носіями порушення протиепідемічного режиму сприяє збільшенню обсеміненню новонароджених, підсиленню вірулентності збуджена внаслідок пасажу від однієї дитини до другої. Складаються умови для епідемічного спалаху. Незважаючи на багатообразні клінічні прояви при розвитку внутрішньолікарняних спалахах, відмічається певна закономірність. Так, при стафілококовій інфекції на початку спалаху спостерігаються порівняно легкі форми – везікулопустульоз, кон’юктивіти, по мірі зростання кількості захворівших збільшується число важких захворювань (флегмона, остеомієліт, пневмонія, сепсис).У новонароджених границя між локальними і генералізованими формами гнійної інфекції в значній мірі умовна, так як в деяких випадках відмічається швидкий перехід місцевого запального процесу в генералізовану інфекцію. Тому дуже важливими є профілактичні заходи:

1. Найсуворіша асептика при маніпуляціях і догляду за новонародженим.

2. Забезпечення окремих приміщень для новонароджених, яких приймають і виписують одночасно. Після виписки дітей – ретельна дезінфекція приміщення, білизни матраців і інше.

3. Постійне опромінення приміщень кварцовою лампою.

4. Прибирання пилу повинно проводитися лише з допомогою ветоші, змоченої дезінфіцірующим розчином.

5. Носити щільні маски, які змінюються при обслуговуванні кожної дитини окремо.

6. Сувора ізоляція захворівших і інфікованих діти і матерів щоденне обмивання теплою водою з милом молочних залоз і витирання чистою салфеткою, а також щоденне зміна нижньої білизни матері.

7. Для попередження капельних інфекцій годування груддю повинно проводитись тільки в стерильній масці, яку мати повинна міняти при кожному годуванні.

8. Суворий контроль над призначенням антибіотиків.

2. Конкретні цілі.

Студент повинен:

1. На підставі перинатального анамнезу установити фактори ризику гнійно-запальних захворювань новонароджених.

2. Визначити вхідні ворота гнійно-запальних захворювань.

3. Оцінити причини виникнення гнійно-запальних захворювань.

4. На підставі даних об’єктивного обстеження визначити різні клінічні варіанти гнійно-запальних захворювань шкіри, підшкірної клітковини, пупочної ранки.

5. Визначити тактику ведення новонародженого в залежності від клінічного варіанту гнійно-септичного захворювання.

6. Планувати обстеження новонародженого з визначенням показань до застосування того чи іншого параклінічного дослідження.

7. Інтерпретувати дані лабораторно-інструментального обстеження.

8. Проводити диференційну діагностику гнійно-септичних захворювань новонароджених.

9. Ставити попередній діагноз.

10. Демонструвати вміння ведення медичної документації в умовах стаціонару чи амбулаторно.

11. Оптимізувати методику ведення новонароджених за інформативною згодою.

12. Оптимізувати методику ведення новонароджених за інформативною згодою.

13. Визначати клініко-діагностичні критерії сепсису в залежності від варіанту.

14. Провести диференційну діагностику сепсису новонароджених.

15. Розробити діагностичний алгоритм сепсису новонароджених.

16. Призначити лікування сепсису новонароджених.

17. Визначити профілактику гнійно-септичних захворювань шкіри, підшкірної клітковини та сепсису у новонароджених дітей.