Тема 2. Морфологія бактерій

Лабораторне заняття 2. Вивчення морфології бактерій, мікоплазм, рикетсій та хламідій.

Мета. Ознайомити студентів з основними формами бактерій, осо­бливостями будови різних груп мікроорганізмів, методами дослідження їх морфології, виявлення ендоспор, капсул, а також з методикою ви­значення їх розміру.

Матеріали і обладнання. Таблиці, світлові мікроскопи, препарати-мазки (попередньо виготовлені та пофарбовані).

Бактерії в широкому розумінні слова - це живі, переважно одно­клітинні істоти, частіше рослинного походження, що мають просту форму (палички або кульки), розмножуються поперечним поділом і не містять хлорофілу.

За формою бактерії поділяють на три групи: кулясті (коки), палич­коподібні та звивисті (рис. 9).

Серед коків {Coccus, від грец. кокус - зерно) розрізняють: монококи {Micrococcus, від грец. мікрос - малий) - поодиноко розміщені кулясті клітини; диплококи (від грец. діпло — подвійний) - клітини, розміщені парами, які виникають в результаті поділу клітини в одній площині; стрептококи (від лат. strepto - ланцюг) - різної довжини ланцюжки, які виникають внаслідок поділу клітини в одній площині з наступним збереженням зв'язків між клітинами, що розділились; тетракоки (від грец. тетра - чотири) - клітини, розміщені по чотири, як наслідок поділу материнської клітини у двох взаємно перпендикулярних площинах; сарцини (від лат. sarcio - зв'язую) - пакети (тюки) по 8-16 і більше клітин; стафілококи (від грец. стафілос — виноградне гроно) — різні за величиною скупчення коків у вигляді виноградного грона, яке утворю­ється в результаті поділу клітин у різних площинах.

Діаметр кока становить в середньому 1 мкм. Коки можуть бути також овальної, ланцетоподібної чи бобовидної форми.

Мікроорганізми паличкоподібної форми найбільш численні. Розрізняють власне бактерії (від грец. бактерій - паличка) та баци­ли. Останні на відміну від попередніх утворюють спори (наприклад, Вас. anthracis). Якщо діаметр спори перебільшує ширину мікробної клітини, надаючи їй форми веретена, гантелі, груші тощо, то такі бацили називають клостридіями (наприклад, СІ. botulinum).

Паличкоподібні форми можуть розміщуватись поодинці, парами {Diplobacterium або Diplobacillus), ланцюжками (Streptobacterium або Streptobacillus), різними за величиною скупченнями, іноді під кутом - у вигляді літери Y чи римської цифри V. Кінці у паличкоподібних форм можуть бути прямокутними, загостреними, потовщеними чи заокругле­ними. За певних умов деякі види паличкоподібних бактерій (збудники бешихи, туберкульозу) набувають розгалуженої форми або розміщу­ються у вигляді переплетених ниток.

Звивисті форми бактерій поділяють на три групи. Вібріони (від лат. vibrio - згинаюсь) - зігнуті палички, які частіше нагадують кому; спірили (від лат. spira — завиток) — бактерії, які мають декілька великих завитків. Спірохети (від лат.-spiro-штопор) мають більше 10 завитків. Серед згаданих трьох морфологічних груп мікроорганізмів більшість належать до сапрофітів, проте значна їх кількість є збудниками інфек­ційних хвороб тварин і людини.

Проміжне місце у морфології та класифікації бактерій займають мікоплазми, рикетсії і хламідії.