Правила роботи й техніка безпеки в бактеріологічних лабораторіях і на студентських мікробіологічних практикумах

Ще під час проектування приміщень для державної ветеринарної лабораторії враховуються діючі вимоги до її облаштування. Залежно від того, з якими патогенами планується проводити маніпуляції у такому закладі, вимоги до його розташування та облаштування можуть бути різними. Останні повинні забезпечувати можливість якісного прове­дення відповідних діагностичних робіт, належний захист персоналу від зараження, нерозповсюдження патогенів у довкіллі. Існують розроблені вимоги до облаштування ветеринарних лабораторій. Зокрема, терито­рія, де буде розміщена ветеринарна лабораторія, повинна відповідати нормативам технологічного проектування для об'єктів ветеринарної медицини, бути огородженою. Проїзди, пішохідні переходи повинні бути зробленими зі щільних вологонепроникних матеріалів. Ветеринарні лабораторії розміщують частіше в окремих приміщеннях. Розміщення на території лабораторії інших непрофільних закладів та організацій забороняється. За наявності дозволу органів нагляду ветеринарної медицини допускається розміщення лабораторії в одному корпусі з лікувально-профілактичним підприємством ветеринарної медицини. Віварій для утримання лабораторних тварин та ізолятор (для утримання піддослідних тварин) облаштовуються в окремому приміщенні, краще в окремій будівлі.

Проектуючи лабораторію, необхідно врахувати, зокрема, ізо­ляцію:

• приміщення для прийому патологічного матеріалу, секційної та різних відділів (бактеріологічного, вірусологічного тощо);

• приміщення для приготування лабораторного посуду, живильних середовищ;

• приміщення для знезараження (утилізації) мікробних культур, патологічних матеріалів, посуду, інструментів;

• приміщень для кормокухні, ізолятора і карантину від інших при­міщень віварію.

Бактеріологічна лабораторія (відділ) повинні бути облаштовані кімнатами-боксами, обов'язково з передбоксником. Важливо мати також настільні бокси з індивідуальною системою знезараження уль­трафіолетовими променями (УФП). Підлоги та стіни повинні бути не­проникними для вологи, придатними до застосування миючих засобів, дезінфектантів. Всі приміщення лабораторії забезпечуються централі­зованим опаленням, природним та штучним освітленням, приточно-ви-тяжною системою вентиляції згідно з вимогами нормативів санітарії. Умивальники у виробничих приміщеннях лабораторії повинні бути обладнані змішувачами холодної і гарячої води. Безпосередньо біля раковини необхідно мати бутель з дезрозчином, обладнаний тубусом для зручності користування.

Дозвіл на маніпуляції з тими чи іншими (щодо ступеня патогенності) об'єктами надається відповідною регіональною санітарною службою. Для цього створені режимні комісії, які аналізують умови облашту­вання лабораторії, її завдання, кваліфікацію лабораторного персоналу та ін. Після ретельного вивчення згаданих обставин режимна комісія видає дозвіл на маніпуляцію з тими чи іншими мікроорганізмами (перелік останніх наводиться). Відповідно до небезпечності об'єктів, із якими здійснюються певні маніпуляції у конкретній лабораторії, розробляються правила роботи у лабораторії. Щодо правил роботи у бактеріологічних навчальних лабораторіях, котрі функціонують при вузах, основними є такі:

• заходити в лабораторію і працювати в ній дозволяється лише у спецодязі (халат і шапочка чи хустинка).

• забороняється вносити в лабораторію сторонні речі, палити, їсти й пити в приміщенні лабораторії.

• за кожним працівником (студентом) повинні бути закріплені робоче місце, мікроскоп та інше обладнання.

• на робочому місці розміщують лише обладнання та реактиви, необхідні для виконання конкретної роботи (насамперед, це на­бір фарб, бутель з водою, чашки для зливання рідини, ємкості з обробленими предметними стеклами, бактеріологічна петля, штатив, посуд з дезрозчином).

• робоче місце та обладнання утримувати у чистоті.

• будь-який доставлений у лабораторію для дослідження матеріал слід розцінювати як небезпечний.

• банки з доставленим для дослідження матеріалом обробляють дезрозчином, поміщають у кювети чи ставлять на підноси.

• при дослідженні матеріалу, а також під час роботи з бактері­альними культурами слід дотримуватися загальноприйнятих технічних прийомів, які виключають можливість зараження та контамінації досліджуваного матеріалу.

• розтин лабораторних тварин здійснюють на спеціально обладна­ному столі. Інструменти після розтину знешкоджують фізичним чи хімічним методом (нижче вони будуть охарактеризовані).

• якщо в процесі маніпуляцій патологічний матеріал випадково потрапив на робочий стіл, його терміново видаляють тампоном, змоченим у дезрозчині. При потраплянні зараженого матеріалу на шкіру, кон'юнктиву очей, у ротову порожнину терміново здійснюють заходи щодо знезараження.

• після закінчення роботи патологічний матеріал, використані культури мікроорганізмів, інструменти і поверхню робочого столу знезаражують, обладнання впорядковують; знімають спецодяг, руки миють з милом, при необхідності обробляють їх дезрозчином.

• забороняється виносити з лабораторії пробірки з культурами, препарати тощо.

• потрібно дотримуватись правил безпеки при роботі з газовими приладами, не запалювати одну спиртівку безпосередньо від іншої, електрообладнання вмикати/вимикати лише з дозволу викладача.

Кожний студент (співробітник) на першому занятті зобов'язаний ознайомитися з правилами роботи в лабораторії та розписатись у спе­ціальному журналі.