1.3. Ателектатична пневмонія

Ателектатична пневмонія (Pneumonia atelectatica) - запалення легень лобулярного типу, зумовлене утворенням у легенях недостатньо венти­льованих ателектатичних (грец. ateles - неповний, + ektasis - розтягнен­ня) ділянок, у яких розвивається катаральне або катарально-гнійне запа­лення. Зустрічається переважно у виснажених, ослаблених або у тварин з ознаками природженої гіпотрофії, хворих на хронічний бронхіт.

Етіологія. Неповноцінна годівля маточного поголів'я спричиняє на­родження слабого недорозвиненого потомства, схильного до захворю­вань. Виникає ателектатична пневмонія через непрохідність бронхів вна­слідок скупчення в них ексудату або стискування легень пухлиною чи рідиною за гідротораксу і плевриту. Сприяють виникненню хвороби гі­подинамія, знижена вентиляція легень, слабкість дихальних м'язів, зву­ження грудної клітки за рахіту та остеодистрофії молодняку.

Патогенез. В ослаблених, виснажених тварин внаслідок зниження тонусу дихальних м'язів і зменшення екскурсії грудної стінки знижу­ється вентиляція, переважно у краніальних частках легень та по їх краях, внаслідок чого альвеоли спадаються і виникають безповітряні ділянки - ателектази. Зменшення лімфо- і кровотоку знижує місцеву резистентність, у цих ділянках розмножується мікрофлора та розвива­ється катаральне запалення. Внаслідок закупорки дрібних і середніх бронхів ексудатом або за перибронхіту повітря із погано вентильова­них часток легень розсмоктується, ексудат розкладається, мікрофлора швидко розмножується, що спричиняє розвиток бронхопневмонії з наступним розростанням сполучної тканини.

Симптоми. Ателектатична пневмонія характеризується в'ялим, інколи навіть безсимптомним і хронічним перебігом. Температура тіла нор­мальна, інколи знижена, під час загострення запалення - субфебрильна. Дихальні рухи грудної стінки ослаблені, дихання дещо прискорене, пе­реважно черевного типу, поверхневе, задишка змішана. Витікання мок­ротиння буває в окремих тварин. Аускультацією легень можна виявити вологі дрібнопухирчасті хрипи, перкусією - притуплення у крайових ділянках верхівкових, серцевих і діафрагмальних часток легень. [4]

Лікування спрямоване на підвищення резистентності, відновлення прохідності бронхів (відхаркувальні, бронхолітики, ферментні препара­ти), пригнічення розвитку мікроорганізмів і активізацію функцій серце­во-судинної системи. Влітку хворих випасають, у приміщеннях розміщують їх у просторих станках. [11,15]

1.4. Метастатична пневмонія

Метастатична пневмонія (Pneumonia metastatica) - це запалення ле­гень та бронхів лобулярного типу, що виникає внаслідок занесення (ме­тастазу) в легені бактерій із інших уражених органів і тканин організму.

Етіологія. Гнійно-септичні процеси, спричинені інфекційними і хірургічними хворобами (мит коней, некробактеріоз, гнійний мастит та ендометрит, затримка посліду, флегмона і т.д.). Сприяє захворю­ванню знижена резистентність організму.

Патогенез. Збудники інфекції спричиняють розвиток у легенях гнійного запалення у вигляді або поодиноких абсцесів, або окремі ча­стки легень можуть бути уражені маленькими гнійниками сіро-жовтого забарвлення. Якщо процес швидко прогресує, то смерть може настати від піємічного сепсису.

Симптоми. На фоні симптомів попереднього захворювання через виникнення у легенях метастазів у хворих раптово різко погіршується загальний стан. Температура тіла підвищується на 2-3 °С і стійко утримується. Виникають тахіпное, задишка змішаного типу, приглу­шений кашель, слизово-гнійні витікання з носа, аускультацією легень виявляють вологі хрипи, перкусією - ділянки притуплення. Якщо ді­лянки запалення невеликі і розташовані в центральній частині легень, то виявити їх можна лише рентгенографією. Лікування. Застосовують антибактеріальні препарати, загальностимулювальну терапію, внутрішньовенно вводять 10-40 % розчини глюкози, 10% - кальцію хлориду, 40% - гексаметилентетраміну. [3,4,5,6]

РОЗДІЛ 2. Клініко-біохімічні дослідження при захворюванні дихальних шляхів