Національний університет біоресурсів і природокористування України

Кафедра економічної теорії

КУРСОВА РОБОТА

з політичної економії на тему:

“Міжнародна торгівля як форма міжнародних економічних зв`язків ”

Виконала: студентка 1 курсу 1 групи

економічного факультету

ФАМ (маркетинг),

відділення “Економіка підприємств”,

Римачук Аліна Ігорівна

Науковий керівник:

д.е.н., професор Гойчук.О.І.

Київ – 2012

ПЛАН

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. Теоретичні аспекти міжнародної торгівлі

1. Суть та необхідність світової торгівлі

2. Види та показники світової торгівлі

3. Динаміка та тенденції світової торгівлі

РОЗДІЛ 2. Типи зовнішньоторговельної політики держав.

РОЗДІЛ 3. Зовнішня торгівля України.

ВИСНОВКИ

СИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

ВСТУП

Сучасний світовий суспільний розвиток характеризується посиленням міжнародних зв`зків і взаємодію між країнами на усіх рівнях. Ні одна країна світу не може претендувати на повноцінний розвиток, якщо не втягнута в орбіту світогосподарських зв'язків. Міжнародне співтовариство об'єднує держави, які мають свою національну і економічну самобутність.

В загальному виді міжнародна торгівля є важливою та найбільш поширеною сферою міжнародних економічних відносин, яка відображає стан і перспективи просування різних товарних форм як між національними економіками, так і внутрі- та між транснаціональними корпораціями, що розглядають світ як єдиний світогосподарський простір.

Мета роботи – дослідити сутність міжнародної торгівлі та її необхідність в стародавніх та сучасних поглядах,розглянути види ,тенденції світової торгівлі,типи зовнішньоторговельної політики держав,а також розглянути зовнішню торгівл. України.

Об`єктом роботи є міжнародна торгівля і зовнішньоторговельна політика.

Метод роботи – пошуковий, описовий та порівняльний аналіз.

Розділ 1. Теоретичні аспекти міжнародної торгівлі

4. Суть та необхідність світової торгівлі

Міжнародна торгівля — історично перша форма міжнародних економічних зв'язків, що являє собою обмін товарами і послугами між державно оформленими національними господарствами, тобто між державами.

Міжнародна торгівля є засобом, який країни світу застосовують для розвитку і поглиблення спеціалізації своїх економік, підвищення продуктивності праці та ефективного використання своїх ресурсів.

Створення великої промисловості дозволило зробити якісний стрибок у розвитку продуктивних сил у міжнародній торгівлі. Це привело до збільшення масштабів виробництва і поліпшенню транспортування товарів, тобто були створені передумови для розширення господарських і торгових зв'язків між країнами, а разом з тим підсилило необхідність розширення міжнародної торгівлі. На сучасному етапі міжнародна торгівля є найбільш розвиненою формою міжнародних економічних відносин. Необхідність її обумовлена наступними факторами:

• утворенням світового ринку як однієї з історичних передумов капіталістичного способу виробництва;

• нерівномірністю розвитку окремих галузей у різних країнах; продукція галузей, що найбільше динамічно розвиваються, яку що неможливо реалізувати на внутрішньому ринку, вивозиться за кордон;

• тенденцією, що виникла на нинішньому етапі розвитку економіки до безмежного розширення розмірів виробництва, тоді як ємність внутрішнього ринку обмежена платоспроможним попитом населення. Тому виробництво неминуче переростає границі внутрішнього попиту, і підприємці кожної країни ведуть завзяту боротьбу за зовнішні ринки.(14.с234)

Отже, зацікавленість окремих країн у розширенні своїх міжнародних зв'язків підрозумівається потребами збуту продукції на зовнішніх ринках, необхідністю одержання визначених товарів ззовні і, нарешті, прагненням витягти більш високий прибуток у зв'язку з використанням дешевої робочої сили і сировини країн, що розвиваються.

Міжнародна торгівля як обмін товарами і послугами є не тільки зовнішньою ознакою існування світового ринку, а й матеріальною основою міжнародних економічних відносин, що забезпечує зростаючу інтеграцію світового господарства. Вона — форма зв'язку між товаровиробниками і споживачами різних країн, який виникає на основі розвитку міжнародного поділу праці. Показники розвитку торгівлі між країнами демонструють їх взаємну економічну залежність. Так, у 1998 р. 23,7 % валового глобального продукту в світі було спрямовано у канали міжнародної торгівлі. При цьому темпи зростання світового експорту виявилися більшими за зростання показників валового внутрішнього продукту в середньому по країнах світу.(13с.124)

Як відомо, торгівля - атрибут будь-якого суспільства Вона існує в усіх економічних формаціях і відображає рівень розвитку товарно-грошових відносин, носієм яких вона є. Разом з торгівлею розвиваються і відносини купівлі-продажу, які й отримують своє закріплення у визначенні комерції. Ці відносини не можуть існувати без торгівлі, оскільки вони виникають у процесі функціонування останньої і відбивають ступінь її зрілості.

Світові ціни розрізняються в залежності від часу року, місця, умов реалізації товару, особливостей контракту. На практиці як світові ціни приймаються ціни великих, встановлюються в процесі операцій на найбільших світових товарних біржах

В інтересах кожної країни спеціалізуватися на виробництві, у якому вона має найбільшу перевагу і для якого відносна вигода є найбільшою. Систематичних і стійких експортних або імпортних угод, що укладаються у визначених центрах світової торгівлі відомими фірмами - експортерами або імпортерами відповідних видів товарів. На багато сировинних товарів (зернові, каучук, бавовна й ін.) світові ціни

Торгівля взагалі, а міжнародна торгівля зокрема є важливим стимулом розвитку та підвищення ефективності виробництва в кожній країні. Міжнародна торгівля дає можливість широко розвивати виробництво таких видів продукції, для яких є найбільш сприятливі умови.

Сприятливі умови торгівлі й виробництва безумовно ведуть до поширення міжнародної спеціалізації. Міжнародна спеціалізація як і міжнародна торгівля спираються на певні економічні погляди.

Першим описаним теоретичним поглядом була теорія меркантилізму. Історичні рамки її дії XV—XVIII століття. Це — період розвитку та занепаду феодалізму. Зрозуміло, що меркантилізм взяв на себе зобов´язання описати і пояснити зовнішньоторговельну політику того часу.(9с.54)

Меркантилісти дотримувалися тієї точки зору, що нація більше багатіє тоді, коли експортує більше, ніж імпортує.

Меркантилізм здебільшого економічна політика, ніж економічна теорія. Вона в період занепаду феодалізму і початку становлення капіталізму представляла і обґрунтовувала інтереси торгової буржуазії.

Основне завдання цієї теорії було обгрунтування необхідності зовнішньої торгівлі держави.

В сучасних умовах у міжнародній торгівлі приймають участь всі суб’єкти світового господарства. В її основі лежить міжнародний поділ праці. Розвиток міжнародної спеціалізації виробництва породжує різноманітність форм і напрямків міжнародної торгівлі. Глибокий вплив на неї справляє науково-технічна революція, що прискорила якісні перетворення всіх елементів продуктивних сил і зрушення в географічній та товарній структурі світових товаропотоків.

Місце міжнародної торгівлі в системі міжнародних економічних відносин визначається тим, що, по-перше, через неї реалізуються результати всіх форм світогосподарських зв’язків – вивозу капіталу, виробничої кооперації, науково-технічного співробітництва. По-друге, розвиток міжнародної торгівлі товарами визначає динаміку міжнародного обміну послугами. По-третє, зростання і поглиблення міжрегіональних та міждержавних взаємозв’язків виступають важливою передумовою міжнародної економічної інтеграції. По-четверте, міжнародна торгівля сприяє подальшому поглибленню міжнародного поділу праці та інтернаціоналізації господарських зв’язків.

Таким чином, міжнародна торгівля як обмін товарами і послугами між виробниками та споживачами різних країн об'єктивно не має ніяких обмежень, але реальні обсяги, структура, регіональні напрями та динаміка експорту та імпорту залежать від політичної орієнтації країни, належності до військових блоків або інтеграційних угруповань, зовнішньоторговельної політики власної та приймаючої країни, відносин із відповідними міжнародними організаціями.

Операційний підхід певною мірою є проявом політики вільної торгівлі (фритредерства), а державно–політичний — протекціонізму. В цілому ж історія розвитку міжнародної торгівлі є балансуванням держав між цими двома напрямами. Однозначний, безкомпромісний вибір політики фритредерства або протекціонізму у зовнішній торгівлі був характерним для минулих століть. У наш час ці два напрями взаємопов'язані і тісно переплітаються, хоча чітко простежується провідна роль принципу вільної торгівлі.