Національний університет біоресурсів і природокористування України

Факультет садово-паркового господарства та ландшафтної архітектури

Кафедра ландшафтної архітектури і садово-паркового будівництва

Реферат

на тему: «Вивчення основних типів посадок деревних рослин на садово-паркових об’єктах»

Виконала:

Студентка 3 курсу 3 групи

Шилова Катерина Олександрівна

Перевірила:

Багацька ОксанаМихайлівна

Київ – 2012

Зміст

Вступ

1. Що таке алея? Які типи алей Ви знаєте? Наведіть приклади відомих історичних алей та в яких парках вони розташовані.

2. Що таке бульвар? Опишіть принципи створення бульварів. Наведіть приклади бульварів в різних містах, ілюструйте фотоматеріалами.

3. Основні види зелених насаджень і садово-паркові об’єкти, на яких вони застосовуються.

Список використаної літератури

Вступ

Озеленення населених місць – це комплекс робіт із створення і використання зелених насаджень у населених пунктах, або ж, інакше, система зелених насаджень населених пунктів.

У містобудуванні озеленення є складовою частиною загального комплексу заходів із планування, забудови і благоустрою населених пунктів. Теорія та практика вітчизняного озеленення населених місць базується на науково-обгрунтованих принципах, згідно з якими передбачається рівномірне розташування серед забудови садів, парків та інших крупних зелених масивів, пов’язаних бульварами, набережними, озелененими смугами, які з приміськими лісами і водоймами становлять єдину безперервну систему.

Зелені насадження серед забудови сприяють поліпшенню мезо- і мікроклімату та санітарно-гігієнічних умов. В населених пунктах вони створюють природне пейзажне середовище.

Складовою частиною озеленення великого міста є насадження приміської зони, які створюють умови для масового відпочинку населення серед природного оточення і оздоровлюють повітряний басейн: ліси і лісопарки, плодово-ягідні сади, поля і луки.

1. Що таке алея? Які типи алей Ви знаєте? Наведіть приклади відомих історичних алей та в яких парках вони розташовані.

Алеї влаштовують для оформлення регулярної частини об’єктів, де ряди дерев спрямовують рух до різних паркових елементів або до архітектурного об’єкту. Формують алеї вздовж доріг у вигляді двобічних порядових насаджень через рівні інтервали. За своїм призначенням у парку алеї бувають головні (шириною 6-30 м) і другорядні – оглядові, кільцеві, для прогулянок, під’їзні (шириною 2,5 – 6 м).

Чергування в одному ряду деревних видів контрастної форми (пірамідальні, кулеподібні, плакучі) знижує декоративність алеї. Для уникнення їх одноманітності та монотонності, на довгих вулицях і дорогах допускається висаджувати різні види дерев на окремих ділянках.

При висаджуванні дерев треба дотримуватись відстані, що залежать від біологічних особливостей виду, особливо від розмірів крони. Дерева із вузькою пірамідальною та колоноподібною формами крони розміщують на відстані 3 – 6 м, а з широкою кроною та міцними скелетними крислатими гілками – 7 – 10 м.

В одному ряду дерева мають бути однаковими за висотою, зовнішнім виглядом і формою. Винятком є алеї в меморіальних та історичних парках, де кожне збережене дерево являє собою певну цінність.

При великій довжині (300 – 500 м) в алеї слід вводити акценти, які послаблюють монотонність рядових насаджень і відкривають майданчики зі скульптурами, вазами, фонтанами, та іншими елементами. Потрібно уникати оформлення оформлення дороги алейними насадженнями на узгір’ях, та ділянках з кущовими панорамами перспективами.

Для вуличних алей слід підбирати газостійкі види дерев та кущів, які найбільш відповідають місцевим кліматичним та грунтовим умовам, а також із високими декоративними якостями (формою крони і забарвленням листя). Вздовж доріг і на вулицях не допускається використання наступних насаджень: з низько повислими гілками (плакучі форми верби,берези, ясеня тощо), із плодами, які засмічують пішохідні доріжки (шовковиця біла), із розвиненою коренепаростковою здатністю (тополя Болле та сіра), із пилуватип насінням (жіночі особи тополь та верб), із квітами і листям, які погано пахнуть (бархат амурський).

Алеї бувають двох типів:

• Відкриті

• Закриті

Відкриті алеї не утворюють суцільного зеленого покриву, для них відбирають дерев’янисті рослини із стрімко витягнутими вгору гілками і без розлогих крон (тополя Болле і італійська, пірамідальні форми дуба, робінії псевдоакації та інші) або невисокі дерева з невеликими компактними кронами (широкогілочник східний, кулясті форми кленів, горобини,тощо ).

Закриті алеї формують із деревних видів сильного росту із розлогими кронами, які утворюють над дорогами суцільні зелені склепіння завширшки до 10 м. Закриті алеї бувають ажурні та затінкові. Ажурні утворюють бархат амурський, береза повисла, верба біла, гледичії, модрини,сосна звичайна,софора японська і т.д. Затінкові алеї формують із гірко каштана звичайного, дуба звичайного, клена гостролистого, липи дрібнолистої, платана східного.

Прикладом алеї може бути Алея Космонавтів — пішохідна вулиця - скульптурний парк у столиці Росії місті Москві на честь космонавтів та героїв космосу, погруддя яких установлені вздовж неї.

Загальний вигляд Алеї Космонавтів в Москві.