3.1 Експорт та імпорт товарів і послуг України у 1992-2008рр.

Рік	Експорт		Імпорт
	Млн. дол. США	Темпи зростання/ зниження до попереднього року, %	Млн. дол. США	Темпи зростання зниження до попереднього року, %
1992	8 045		7 099
1993	7 817	97,2	9533	134,3
1994	16 641	2,1р.	18 007	1,9р.
1995	17 090	102,6	18 280	101,5
1996	20 346	119,1	21 468	117,4
1997	20 355	100,0	21 891	102,0
1998	17 621	86,6	18 828	86,0
1999	16 332	92,7	15 237	80,9
2000	19 248	117,9	17 947	117,8
2001	21 086	109,5	20 437	114,1
2002	23 351	110,7	21 494	105,0
2003	28 953	124,0	27 665	128,7
2004	41 291	142,6	36 313	131,3
2005	44 378	107,5	43 707	120,4
2006	50 239	113,2	53 307	122
2007	64 001	127,4	72 153	135,4
2008	85 600	133,7	100200	138,9

Товарна структура міжнародної торгівлі представляє собою розподіл проданої продукції за товарними послугами. Товарна структура українського експорту та імпорту за 2008р. представлена у таблиці.

Товарна структура зовнішньої торгівлі України в 2008р. ,% (таблиця 3.2)

ЕКСПОРТ	100%
З нього: недорогоцінні метали та вироби з них	41,2%
Механічне обладнання ; машини та механізми, електрообладнання та їх частини; пристрої для записування або відтворення зображення і звуку	9,5%
Готові харчові продукти	3,8%
Транспортні засоби та шляхове обладнання	6,5%
Продукція рослинного та тваринного походження	9,5%
Мінеральні продукти	10,5%
Продукція хімічної промисловості	7,5%
ІМПОРТ	100%
З нього: мінеральні продукти	29,7%
Недорогоцінні метали та вироби з них	7,5%
Механічне обладнання ; машини та механізми, електрообладнання та їх частини; пристрої для записування або відтворення зображення і звуку	15,6%
Транспортні засоби та шляхове обладнання	14,1%
Продукція хімічної промисловості	8,1%
Машини та обладнання	16
Готові харчові продукти	3,1

Реалізація експортного потенціалу України значною мірою залежить від позаекономічних міжнародних чинників, ставлення до країни домінуючих країн, світової кон`юнктури тощо. Формуючи позитивне світове середовище українського бізнесу за кордоном, усі гілки влади повинні турбуватися про створення іміджу країни як надійного й прогнозованого партнера, що діє в єдиному міжнародному правовому та організаційному поді з прозорим та передбачуваним діловим середовищем. Важливим внеском у цей процес є вступ до СОТ. До того ж, передбачається, що членство України у світовій організації торгівлі сприятиме додаткоому зростанню реального валового внутрішнього продукту в обсязі щонайменше 1,5-2 млрд. дол. США, а за сприятливих умов ця цифра може сягнути 4 млрд. дол. США.(1;с.80-87)

Світова організація торгівлі (СОТ ) – єдина міжнародна організація, яка опікується правилами торгівлі між державами. Ці правила визнвчені шляхом переговорів між більшістю торговельних держав і закріплені угодами, ратифікованими парламентами країн-членів.

Угоди щодо двох найбільших сфер торгівлі ( товарів і послуг ) мають визначену структуру:

1. Спочатку широкі принципи, сформульовані у Генеральній угоді з тарифів і торгівлі ( ГАТТ ) для товарів та Генеральній угоді про торгівлю послугами ( ГАТС ).

2. Додаткові угоди й домовленості, в яких розглядаються особливі вимоги щодо окремих галузей чи напрямків.

3. Списки зобов`язань окремих країн щодо доступу до їхніх ринків певних імпортних продуктів чи постачальників послуг.

Україна як одна з найбільших держав-транзистерів у Європі зацікавлена й у визнанні її як надійної ланки міжрегіональний транспортної мережі енергоносіїв Азія – Європа. Це забезпечує суттєві надходження до Державного бюджету України, прийняті ціни на енергоносії для населення. Використання унікальноготранспортного потенціалу дає нашій державі можливість бути вагомим партнером у рамках міжргіонального співробітництва, пропонувати й відстоювати власні варіанти поглиблення інтеграційних процесів на основі поєднання інтересів країн-експортерів та країн-імпортерів.

Залежність України від міжнародної економіки виявляється у здійсненні антидемпінгових акцій проти української продукції за кордоном. До набуття Україною ринкового статусу у 2007 р. проти неї було порушено 131 антидемпінгове розслідування. Загальна вартість товару, закритого для українського експорту у світі сягає 2 млрд. дол. США. Проте Україна дещо пасивно поводиться у питаннях демпінгу українського боку порушено лише 37 антидемпінгових розслідувань.

Особливо актуальною для України ( як і Європи в цілому) є проблема енергетичної залежності у напрямі її зменшення. Ідеться про одну з найбільш важливих складових енергетичних аспектів функціювання економіки України в системі міжнародної економіки вбачається в диверсифікації джерел надходження енергоносіїв і використанні альтернативних видів палива. Постає також питання щодо зміни товарної структури експорту з тим, щоб уникнути переважання енергоємних галузей ( хімія), сировини і товарів з низькою доданою вартістю та забезпечення подальшого збільшення частки товарів із значним рівнем переробки ( машинобудування, електротехніки тощо).

Певні проблеми виникли в економічних відносинах із Російською Федерацією, яка залишається найбільшим торговим партнером України. Частка цієї країни у зовнішньоторговельному обороті України становить близько 35-40 %. Останнім часом російською стороною започатковано цілу низку спеціальних розслідувань відносно імпорту продукції українського походження, що призведе до зменшення експорту української продукції на ринок РФ та втрати позицій на окремих сегментах цього ринку вже у найближчій перспективі. Залишається також певна невизначеність у створенні вільної економічної зони на теренахСНД, що гальмує розвиток торговельно-економічних відносин України з країнами СНД, насамперед із Росією.

Аналіз особливостей розвиткузовнішньої торгівлі України за останні роки свідчить про те, що поряд з певними позитивними змінами (збільшення товарообороту, зростання оьсягів наданих послуг, деяке зменшення рівня бартеризації торгівлі) мають місце і такі деструктивні процеси ,як скорочення фізичних обсягів експорту та імпорту багатьох видів продукції, відплив капіталу за кордон, переважно сировинний характер збуту при подальшому витісненні з внутрішнього ринку вітчизняної продукції.

Державне регулювання зовнішньоторгівельної діяльності України полягає в створенні системи стимулів, спрямованих на ліквідацію дисбалансу між експортними та імпортними потоками в економіці держави, покращення стану платіжного балансу, зменшення залежності від імпорту.