- •Міністерство освіти і науки україни
- •Опис навчальної дисципліни
- •Пояснювальна записка
- •Іі семестр лекція № 1 розвиток модернізму в літературі хх століття
- •Джеймс Джойс (1882 – 1941) Візитна картка літературного твору
- •Лекція № 3 шляхи реалізму хх ст.
- •Лекція № 4 література другої половини XX ст.
- •Лекція № 5 постмодернізм
- •Заняття 1
- •Іі блок (теорія літератури)
- •Ііі блок (дати відповіді на питання усно)
- •Заняття № 4
- •Заняття № 8 Джером Дейвід Селінджер (нар. 1919р.). “Ловець у житі” план:
- •Заняття № 10 Френсіс Скот Фіцджеральд «Великий Гетсбі»
- •Заняття № 11 Ясунáрі Кавабáта (1899—1972). “Тисяча журавлів” план:
- •Самостійна робота № 3 Ежéн Йонéско (1912—1988). “Носороги”
- •Заняття № 13
- •Питання до міжсесійної атестації № 3
- •Питання до міжсесійної атестації № 4
- •Контрольні запитання для складання заліку у іі семестрі.
- •Рекомендований список художнОї літературИ для додаткового читання і.Соціально-психологічна проза хіх ст.
- •Іі. Література другої половини хіх ст. Та на межі хіх-хх ст..
- •Ііі. Література першої половини XX ст.
- •Іv. Література другої половини хх ст.
- •V. Постмодерністська проза останніх десятиліть хх ст.
- •Короткий словник з теорії літератури
Іі семестр лекція № 1 розвиток модернізму в літературі хх століття
Починаючи з кінця ХІХст., домінуючу роль у літературному процесі перебирає на себе модернізм. Модернізм (від франц,— новітній, сучасний) — загальна назва літературних напрямів та шкіл XX ст., яким притаманні формотворчість, експериментаторство, тяжіння до умовних засобів, антиреалістична спрямованість. Модерністські напрями виникли як заперечення натуралістичної практики в художній царині, обґрунтованої філософією позитивізму. Модерністи, на відміну від раціоналізму попередників, на перше місце ставили творчу інтуїцію, втаємничення у трансцендентну (за філософією І. Канта ту, що лежить поза межами свідомості і пізнання, тобто не може бути пізнаною) сутність буття. Вищим знанням проголошувалася не наука, а поезія, зважаючи на її феноменальну здатність одуховнювати світ, проникати в найінтимніші глибини буття. Модерністи свідомо роблять свою творчість антидемократичною, елітарною. Визначальні риси модернізму: - новизна та антитрадиціоналізм (хоча модерністи ніколи не поривають із літературною традицією цілком ); - у творах затверджується перевага форми над змістом; - заперечення матеріалістичного детермінізму, визнання інтуїтивного поруч із логічним шляхом пізнання; - індивідуалізм, зосередження на «Я» автора, героя, читача; - психологізм, пильна увага до позасвідомих сфер психіки, до внутрішньої боротьби роздвоєного людського «Я»; - широко використовуються такі художні прийоми, як «потік свідомості» та монтаж, що прийшов у літературу з кіномистецтва; - використання символу як засобу пізнання і відтворення світу; - ліризм (навіть у прозі, драматургії, публіцистиці); - естетизм.
Напрямки та течії модернізму
Ірландський письменник Джеймс Джойс (1882-1941) є одним з основоположників модерністського роману нового типу, поетика якого значно вплинула на розвиток не лише цього жанру, а й усього літературного процесу ХХ ст.. Всесвітню славу Джойс здобув як автор збірки оповідань «Дублінці» (1914), психологічного есе «Джакомо» (1914), романів «Портрет художника в молоді роки» (1916), «Улісс» (1914-1921) і «Поминки за Фіннеганом» (1922-1939).
У своєму відомому романі «Улісс» (1922) для зображення духовного життя особистості письменник використав численні спогади, асоціації, внутрішній монолог, «потік свідомості», в якому химерно переплітаються різноманітні елементи процесу мислення. Цей твір збагатив техніку роману багатожанровістю, поглибленою інтелектуалізацією, різноманітністю форм суб’єктивної мови, використанням міфологічної символіки тощо. Саме завдяки появі цього твору сформувалася і стала дуже відомою школа «потоку свідомості»
«Потік свідомості» - це спосіб зображення психіки людини наче зсередини; спосіб оповіді, який детально показує психічний процес, якомога точніше фіксує думки й почуття у вигляді «потоку», « річки». У розповіді відсутня хронологія і логіка. Картина світу складається з безлічі епізодів, з яких автор створює певну модель. (Представники: Дж.Джойс, М.Пруст, Ф.Кафка).
У романі «Улісс» Джойс також відтворює внутрішній світ людини в усій його складності, непередбачуваності, сплетінні логічного й алогічного, що важко осягнути розумом, але можна відчути, торкнутися серцем через сприйняття різноманітних асоціацій, чуттєвих впливів, зорових і звукових образів тощо. Для цього твору визначальним є поєднання (схоже на прийом кіномонтажу) об’єктивна існуючого й абсолютно суб’єктивного, пов’язаного зі свідомістю персонажів. Роман побудований як хроніка одного дня із життя двох героїв, мешканців Дубліна— Стівена Дедалуса та Леопольда Блума, — яка співвідноситься з «Одіссеєю» Гомера. Письменник використовує в «Уліссі» декілька потоків свідомості одночасно. Такий експеримент дає авторові змогу відтворити внутрішній людський час, що складається з усього досвіду життя, і таким чином створити цілісний епічний образ світу.