- •Перелік запитань до екзамену з навчальної дисципліни «Сучасні напрямки психології особистості» Спеціальність: Практична психологія
- •Теорія мотивації а.Маслоу.
- •Поняття особистості, особливості формування субособистості.
- •Психосоціальний розвиток особистості е.Еріксона.
- •Розуміння особистості в працях і.Д.Беха.
- •Психосинтез р.Ассаджіолі.
- •Генетичний підхід до розвитку особистості с.Д.Максименка
- •Підхід б. Скінера до психології особистості.
- •Функціонально-динамічна концепція особистості к.К.Платонова.
- •Теорія особистості в.Джеймса.
- •Основні положення а.Бандури щодо природи людини.
- •Культурно-історична теорія розвитку психіки л.С.Виготського.
- •Теорія ролей особистості д.Міда.
- •Модель структури особистості б.С.Братуся.
- •Типологія особистостей о.Ф.Лазурського.
- •Теорія особистісних конструктів Дж. Келлі.
- •Концепція особистості б.Ф.Ломова.
- •Концепція особистості г.Айзенка.
- •Альберт Бандура: соціально-когнітивна теорія особистості.
- •Теорія діяльності о.М.Леонтьєва та поняття особистості.
- •Структурний та трансакційний аналіз е.Берна.
- •Б.Г.Ананьєв як засновник фундаментальної структури особистості.
- •Природа особистості за з.Фрейдом.
- •Концепція емоційної спрямованості б.І.Додонова.
- •Методика роботи з субособистостями.
- •Гуманістичний психоаналіз е. Фрома.
- •Соціокультурна теорія особистості к. Хорні.
- •Теорія виховання особистості і.Д. Беха.
- •Нужда як психологічний механізм становлення та здійснення особистості.
- •Концепція особистості ж. Піаже.
- •Рівні (етапи) психосинтезу: особистісний, трансперсональний та духовний.
- •Особистісно орієнтована теорія к.Роджерса.
- •Життєвий світ особистості в роботах т.М.Титаренко
- •Аналітична теорія особистості к.Ю.Юнга.
- •Респондентна й оперантна поведінка.
- •Принцип розвитку у психології г.С.Костюка як центральне явище у розумінні природи психічного розвитку особистості.
- •Теорія поля к. Левіна.
- •Генетико-психологічні проблеми структури особистості: внутрішній світ, характер, психічні стани, досвід, спрямованість…
- •Концепція особистості г.С.Костюка.
- •Основні положення б.Скінера щодо природи людини.
- •Рольовий підхід у соціальній психології особистості п.П.Горностая.
- •Концепція індивідуальної теорії особистості а.Адлера.
- •Теорія особистісних конструктів Дж. Келлі.
- •Характеристики людини як індивіда, суб’єкта діяльності, особистості, індивідуальності в роботах б.Г.Ананьєва.
- •Теорія соціального навчання д.Роттера.
- •Структура особистості в психосинтезі р.Ассаджіолі.
- •Логотерапія в.Франкла.
- •Філософсько-психологіч. Концепція особистості с.Л.Рубінштейна.
-
Методика роботи з субособистостями.
Важливим елементом психосинтезу Ассаджіолі є поняття субособистостей – динамічних підструктур, які мають відносно незалежне існування. Найзвичніші субособистості – ті, що пов´язані з ролями, які ми граємо в житті, наприклад сина, батька, коханого, лікаря, вчителя, службовця. Там кожна субособистість будується на основі якогось бажання цілісної особистості.
У кожній людині є великий набір субособистостей, відмінних від субособистостей інших людей. Можна проаналізувати, виокремити ці субособистості і дати кожній субособистості «своє ім´я», деякі з них можуть бути схожими на клички: Авантюрист, Розсудливий, Беззахисна крихітка, Знавець, Самотнє серце, «Що подумають люди», Критик, Саботажник тощо.
Ігри, в які грають ці субособистості, внутрішні голоси людини стають деструктивними в тому разі, якщо людина не усвідомлює їх або не вживає заходів для примирення конфліктних сторін всередині себе самої. Одна з цілей самоспостереження – більше зрозуміти центр, єство власного «Я», підсилити його, щоб воно було здатне розв´язати конфлікти між субособистостями.
Субособистостей багато, і вони можуть заміняти одна одну. Так, обвинувач легко перетворюється на жертву і навпаки. Як правило, це неусвідомлюваний процес. Але як тільки людина навчається усвідомлювати свої субособистості, їх голоси, вона починає по-справжньому вивчати себе, пізнавати єство свого «Я».
Терапевтичний процес психосинтезу включає чотири стадії: на першій стадії пацієнт дізнається про різні складові своєї особистості. Наступним кроком буде відмова від ототожнення себе з цими елементами субособистостей – і придбання здатності їх контролювати. Після того, як пацієнт поступово відкриває свій об´єднавчий психологічний центр, можна досягти психосинтезу та інтеграції всіх самостей навколо нового центру. Деякі субособистості (які у вправах із фантазування можуть набувати вигляду більш-менш абстрактних інтрапсихічних структур) під час самодослідження з використанням ребефінгу, методики контрольованого дихання і музики відображають справжні стародавні, філогенетичні, расові й реінкарнації матриці або досвід входження у свідомість інших людей, тварин тощо.
Отже, індивідуальна психіка не тільки жартома комбінує людські, тваринні або природні символічні форми, але, мабуть, здатна одержувати голографічну записану інформацію про весь феноменальний світ – про його теперішнє, минуле і майбутнє.
-
Гуманістичний психоаналіз е. Фрома.
Найбільш могутня мотиваційна сила особистості, як стверджував Е. Фромм, - це конфлікт між двома прагненнями - до свободи та до безпеки, що зумовлений існуванням екзистенційних потреб. Фромм визначив п'ять основних екзистенційних потреб людини: у встановленні стосунків, у подоланні, у вкоріненні, в ідентичності, в системі поглядів та відданості.
Потреба у встановленні стосунків. Кожній людні властиве прагнення турбуватися про когось, співчувати комусь. Якщо ця потреба не задовольняється, людина стає нарцистичною, вона відстоює лише свої власні інтереси і не здатна довіряти іншим.
Потреба в подоланні. Людині властиве прагненні виявити власну творчу діяльну сутність і подолати пасивність. Оптимальний спосіб задоволення потреби - це діяльність і творчість. Неможливість задовольнити таку суттєву потребу стає причиною людської деструктивності.
Потреба у вкоріненні. Важливою потребою людини є прагнення бути в єдності із навколишнім світом. Потреба виникає з самого моменту народження людини, коли рветься біологічний зв'язок з матір'ю. Почуття безпеки і єдності забезпечується батьківською опікою, від якої доросла людина поступово відмовляється. її ж, хто зберігає симбіотичні зв'язки зі своїми батьками, родиною не здатні повною мірою відчувати свою особисту цілісність та свободу.
Потреба в ідентичності. Суттєвою для людей є внутрішня потреба власної ідентичності, завдяки якій вони відчувають свою унікальність та усвідомлюють, хто вони є насправді. Копіюючи чиюсь поведінку, проявляючи сліпу конформність, особистість не здатна досягти почуття власної ідентичності.
Потреба в системі поглядів та відданості. Об'єктивний і раціональний погляд на природу та суспільство має величезне значення для особистості, необхідний для збереження психічного здоров'я.
Особистість також має потребу в об'єкті відданості, у присвяті свого життя чомусь впливовому - вищій меті, що становило б для неї сенс життя. Присвята життя таким вищим цінностям забезпечує можливість подолання ізольованого існування і надає життю певного сенсу.
Особливість екзистенційних потреб полягає у тому, що їх виявлення та задоволення відбувається в певному соціально-економічному контексті і залежить від нього. Можливості, які надає суспільство для задоволення екзистенційних потреб, формують у людей певну структуру особистості або "основні орієнтації характеру" (Е. Фромм).