- •Перелік запитань до екзамену з навчальної дисципліни «Сучасні напрямки психології особистості» Спеціальність: Практична психологія
- •Теорія мотивації а.Маслоу.
- •Поняття особистості, особливості формування субособистості.
- •Психосоціальний розвиток особистості е.Еріксона.
- •Розуміння особистості в працях і.Д.Беха.
- •Психосинтез р.Ассаджіолі.
- •Генетичний підхід до розвитку особистості с.Д.Максименка
- •Підхід б. Скінера до психології особистості.
- •Функціонально-динамічна концепція особистості к.К.Платонова.
- •Теорія особистості в.Джеймса.
- •Основні положення а.Бандури щодо природи людини.
- •Культурно-історична теорія розвитку психіки л.С.Виготського.
- •Теорія ролей особистості д.Міда.
- •Модель структури особистості б.С.Братуся.
- •Типологія особистостей о.Ф.Лазурського.
- •Теорія особистісних конструктів Дж. Келлі.
- •Концепція особистості б.Ф.Ломова.
- •Концепція особистості г.Айзенка.
- •Альберт Бандура: соціально-когнітивна теорія особистості.
- •Теорія діяльності о.М.Леонтьєва та поняття особистості.
- •Структурний та трансакційний аналіз е.Берна.
- •Б.Г.Ананьєв як засновник фундаментальної структури особистості.
- •Природа особистості за з.Фрейдом.
- •Концепція емоційної спрямованості б.І.Додонова.
- •Методика роботи з субособистостями.
- •Гуманістичний психоаналіз е. Фрома.
- •Соціокультурна теорія особистості к. Хорні.
- •Теорія виховання особистості і.Д. Беха.
- •Нужда як психологічний механізм становлення та здійснення особистості.
- •Концепція особистості ж. Піаже.
- •Рівні (етапи) психосинтезу: особистісний, трансперсональний та духовний.
- •Особистісно орієнтована теорія к.Роджерса.
- •Життєвий світ особистості в роботах т.М.Титаренко
- •Аналітична теорія особистості к.Ю.Юнга.
- •Респондентна й оперантна поведінка.
- •Принцип розвитку у психології г.С.Костюка як центральне явище у розумінні природи психічного розвитку особистості.
- •Теорія поля к. Левіна.
- •Генетико-психологічні проблеми структури особистості: внутрішній світ, характер, психічні стани, досвід, спрямованість…
- •Концепція особистості г.С.Костюка.
- •Основні положення б.Скінера щодо природи людини.
- •Рольовий підхід у соціальній психології особистості п.П.Горностая.
- •Концепція індивідуальної теорії особистості а.Адлера.
- •Теорія особистісних конструктів Дж. Келлі.
- •Характеристики людини як індивіда, суб’єкта діяльності, особистості, індивідуальності в роботах б.Г.Ананьєва.
- •Теорія соціального навчання д.Роттера.
- •Структура особистості в психосинтезі р.Ассаджіолі.
- •Логотерапія в.Франкла.
- •Філософсько-психологіч. Концепція особистості с.Л.Рубінштейна.
-
Принцип розвитку у психології г.С.Костюка як центральне явище у розумінні природи психічного розвитку особистості.
Видатний український психолог Г.С. Костюк вважав, що діалектичний характер розвитку знаходить своє вираження в становленні як окремих сторін особистості, так і її психічного життя в цілому.
Особистість дитини розвивається у зв'язку з тими внутрішніми суперечностями, які виникають в її житті. Зовнішні протиріччя, навіть якщо вони набувають конфліктного характеру, ще не є рушійною силою розвитку. Вони повинні пройти складний шлях інтеріоризації, викликаючи в самій дитині протилежні тенденції, які, вступаючи між собою в боротьбу, стають джерелом активності індивіда, спрямованої на розв'язання внутрішніх суперечностей через вироблення нових способів поведінки.
Суперечності розв'язуються за допомогою діяльності, яка й призводить до утворення нових властивостей і якостей особистості. Одні суперечності, долаючись, змінюються іншими. Якщо вони не розв'язуються, виникають затримки в розвитку, кризові явища.
Однією із основних внутрішніх суперечностей, яка знаходить своєрідний прояв на всіх стадіях розвитку особистості, є розходження між виникаючими у неї новими потребами та досягнутим, рівнем оволодіння засобами задоволення цих потреб. У суспільних умовах життя особистості перше випереджає друге. Розходження, що виникають, і стимулюють активність особистості до оволодіння новими формами поведінки, новими способами дій.
Г.С. Костюк вказує на наявність у людини загальної суперечності між тенденцією до інертності, стійкості, збереження стереотипів та тенденцією до зміни, руху. Розв'язується вона шляхом вироблення більш досконалих, динамічних, гнучких способів регуляції взаємодії індивіда з середовищем. Такими способами є узагальнення знань, вміння розв'язувати різні задачі та життєві ситуації. В результаті відбувається розвиток як інтелектуальної, так і мотиваційної сфер особистості.
Мають місце також суперечності між досягнутим рівнем психічного розвитку та способом життя особистості, тим місцем, яке вона займає в системі суспільних відносин. Особистість переростає свій спосіб життя, який, відстаючи від її можливостей, перестає задовольняти. В результаті дитина прагне зайняти нове становище в оточенні, досягти нових успіхів, підтвердити свою значимість і тим самим знаходив нові джерела свого розвитку.
Рушійні сили розвитку самі розвиваються в ході цього процесу, набуваючи нового змісту та нових форм прояву. На ранніх етапах розвитку особистості суперечності не усвідомлюються нею і лише поступово стають предметом свідомості та самосвідомості і переживаються у формі невдоволення, прагнення подолати їх. Нове виникає в старому, опосередковуючись діяльністю су об'єкта.
Навчання і виховання сприяють не лише успішному подоланню суперечностей, але й їх виникненню.
При аналізі структури особистості С.Костюк спирається на аналіз її діяльності. Якості особистості, які формуються в ході діяльності, включаються до структури її подальшої діяльності, змінюються і стають компонентами структури особистості, яка є стійкою і динамічною системою психічних властивостей. До структури особистості належать різні психічні властивості, насамперед свідомість та самосвідомість. Крім того, важливою підсистемою структури особистості є спрямованість її діяльності, яка визначається потребами, інтересами, ціннісними орієнтаціями, цілями, установками, моральними почуттями тощо. До структури особистості належать потяги, уміння, здібності та вольові якості, а також психофізіологічні властивості індивіда. Таким чином, структура особистості — ієрархічне утворення, яке містить підструктури різного онтогенетичного віку. Ці підструктури включаються в загальну організацію особистості як суб'єкта спілкування, пізнання і праці.