Мета завдання і послідовність його виконання

Завдання виконується у два етапи.

На першому етапі студент знайомиться з основними теоретичними положеннями з даного розділу, методикою розрахунку технологічної собівартості і підходами вибору доцільного варіанта технологічного процесу.

На другому етапі, відповідно до отриманого варіанту завдання, студент виконує розрахунки величини технологічної собівартості, будує графік відповідно до заданої програми, обирає варіанти технологічних процесів за кожною операцією.

Варіанти завдань N_річ для даної роботи подано у додатку А.

Із двох наведених в табл. 8 конкуруючих технологій виготовлення деталі (1 варіант – різанням, 2 варіант – штампуванням зі зварюванням) з річним обсягом виготовлення деталей обрати економічно доцільну.

Таблиця 8

Початкові дані за варіантами технологій

№ з/п	Показники	Умовні позначення	Технології
			1 варіант	2 варіант
1.	Чиста маса деталі, кг		10	10
2.	Коефіцієнт використання матеріалу		0,5	0,8
3.	Вартість 1кг металу, грн.		3,0	3,0
4.	Допоміжні матеріали на одну деталь, грн.		–	0,3
5.	Транспортно-заготівельні витрати, % від вартості заготовки		3	5
6.	Вартість реалізованих відходів, грн./кг		0,3	0,3
7.	Трудомісткість виготовлення деталі, годин		3	0,7
8.	Розряд робіт	–	5	3
9.	Годинна тарифна ставка, грн.		1,20	1,05
10.	Додаткова заробітна платня, % від основної зарплатні		20	20
11.	Відрахування соцстраху, % від суми основної і додаткової заробітної плати		39,5	39,5
12.	Умовно-постійні витрати, грн.		2000	8000

Для цього необхідно:

1. Розрахувати технологічну собівартість деталі (отримані дані при розрахунках занести до табл. 9).

2. Визначити вигідну технологію з урахуванням умовно-постійних витрат.

3. Визначити критичний обсяг виробництва (), коли обидві технології будуть мати однакову технологічну собівартість виготовлення деталі.

4. Виконати графічну побудову () на масштабному папері.

5. Після виконання розрахунків оформити роботу з відповідними висновками.

Послідовність оформлення:

1. Формулювання мети даної роботи.

2. Вихідні дані.

3. Варіант завдання.

4. Розрахунковий і графічний матеріал.

5. Висновки за результатами роботи.

У цьому завданні змінною за варіантами, які надаються студентам, є річний обсяг виробництва деталей , який подано у додатку А або надається викладачем. Доцільний варіант технології визначається за показником «технологічна собівартість» (). Критерій вибору найкращого варіанту – мінімум технологічної собівартості, яка складається із вартості матеріалів (), витрат на заробітну плату з нарахуваннями на неї () і умовно-постійних витрат () і визначається за формулою:

З огляду на те, що собівартість включає матеріальні і трудові витрати на 1 деталь, то необхідно в розрахунок собівартості включати питомі умовно-постійні витрати за варіантами технологічних процесів:

Таблиця 9