Мета завдання і послідовність його виконання

Практичне завдання виконується протягом двох етапів.

На першому етапі студенти знайомляться з основними теоретичними положеннями, необхідними для проведення розрахунків щодо організації контролю якості продукції.

На другому етапі відповідно до варіанту завдання (типовий варіант відображено в табл. 13) виконуються усі необхідні допоміжні розрахунки, подані нижче, та будуються графіки розподілу обстежених виробів за контрольованими параметрами.

Таблиця 13

Типовий варіант завдання для виконання внутрішнього контролю якості продукції (виробів)

Еталонне значення, мм	Припустиме значення, мм	Допустимий % браку	Зняті з продукції (виробів) контрольні показники, мм
5.6	0.05	3	5.62	5.59	5.60	5.59	5.61	5.57	5.61	5.58	5.58	5.59
			5.60	5.58	5.64	5.54	5.61	5.59	5.64	5.56	5.60	5.59
			5.64	5.62	5.61	5.62	5.60	5.60	5.64	5.64	5.58	5.59
			5.57	5.59	5.59	5.60	5.57	5.63	5.59	5.55	5.62	5.58
			5.56	5.61	5.60	5.66	5.60	5.62	5.60	5.65	5.56	5.62
			5.59	5.60	5.64	5.58	5.63	5.56	5.59	5.60	5.58	5.64
			5.61	5.62	5.63	5.63	5.56	5.62	5.64	5.58	5.58	5.59
			5.62	5.64	5.61	5.55	5.59	5.61	5.62	5.61	5.57	5.61
			5.63	5.62	5.59	5.57	5.64	5.62	5.59	5.58	5.62	5.60
			5.62	5.61	5.62	5.58	5.58	5.59	5.60	5.58	5.57	5.62
			5.64	5.61	5.60	5.58	5.56	5.59	5.60	5.59	5.62	5.63
			5.56	5.58	5.60	5.62	5.64	5.62	5.60	5.58	5.58	5.61
			5.51	5.54	5.55	5.56	5.59	5.59	5.63	5.64	5.64	5.60

Умова практичного завдання передбачає, що підприємство виготовляє продукцію (вироби) згідно з технічною документацією. Поточний контроль здійснюється шляхом знімання контрольних показників та порівняння їх з еталонними.

Отже, відповідно до мети завдання необхідно виконати таку послідовність дій:

1. Побудувати контрольну карту якості виробу за визначеним параметром.

2. Необхідно побудувати ряд розподілу зображений у таблиці 13 та зобразити його у вигляді полігону.

Таблиця 14

Ряд розподілу показника

Показник, (х)	Частота, (f)			f	% до підсумку	Накопичена частка, %
1	2	3	4	5	6	7
. . . . . .
. . . . . .
Всього

3. На основі вихідних даних таблиці 14 визначити такі показники:

1. Середнє значення показника за формулою:

2. Моду (варіанта, що найчастіше зустрічається в статистичному ряді).

3. Медіану (значення, що розташоване в середині ряду, яка поділяє його чисельність на дві рівні частини).

4. Розмах варіації показника, який характеризує межі зміни варіюючої ознаки за такою формулою:

5. Середнє абсолютне відхилення, яке є середньою мірою відхилення кожного значення ознаки від середньої за такою формулою:

6. Середнє квадратичне відхилення, що є основним показником варіації ознаки за такою формулою:

4. На основі попередніх розрахунків розраховуються показники варіації:

4.1.  Осциляції (V_R) за формулою:

4.2. Лінійний коефіцієнт (V_лін) за формулою:

4.3. Квадратичний коефіцієнт (V_кв) за формулою:

Зазначимо, що стосовно якості продукції коефіцієнти варіації повинні бути мінімальними.

Оскільки підприємство цікавить якість не тільки контрольних виробів, а всіх, то необхідно розраховувати середню похибку вибірку (), яка залежить від варіації ознаки () і від числа відібраних одиниць за такою формулою:

Гранична помилка вибірки . Довірче число (t) показує, що розбіжність не перевищує кратну йому помилку вибірки.

Таким чином, з імовірністю (p) очікується, що середнє значення генеральної сукупності знаходиться в межах, які визначаються з нерівності:

Велику роль у забезпеченні якості продукції відіграє статистичний приймальний контроль за альтернативною ознакою.

Основною характеристикою партії виробів за альтернативною ознакою є генеральна частка дефектних виробів, яка визначається за таким виразом:

де: D – число дефектних виробів у партії;

N – обсяг виробів у партії.

При практичному застосуванні методів статистичного контролю якості продукції генеральна частка (q) невідома і її варто оцінити за результатами контролю випадкової вибірки обсягом (n) виробів, з яких (m) дефектних.

5. Розрахувати необхідний обсяг вибірки (n), яка забезпечує необхідну точність розрахунків показників генеральної сукупності на основі заданих похибок вибірки та їх імовірносте й за такою формулою:

де: – гранично допустиме відхилення від еталонного значення;

– дисперсія варіюючої ознаки;

– довірчий коефіцієнт вибірки із заданою імовірністю.

Так, якщо до проведення вибірки величина () невідома, то рекомендуються такі підходи:

– якщо розподіл ознаки в генеральній сукупності нормальний, тоді прийняти:

• для частки взяти максимальне значення дисперсії:

Таблиця 15