Тема 2. Спеціалізація і кооперування підприємств об’єднання

Мета теми: розкрити сутність спеціалізації і кооперування для підвищення ефективності діяльності об єднань підприємств

Завдання теми: подати значення спеціалізації і кооперування, показати їх вплив на техніко-економічні показники діяльності інтегрованих компаній.

Основні терміни і поняття теми: Концентрація промисловості, спеціалізація, кооперування, комбінування, економічна ефективність спеціалізації та кооперування. Виробнича кооперація, споживча, універсальна кооперація.

План

1. Концентрація виробництва як об'єктивний економічний процес.

2. Спеціалізація її економічний зміст, форми, показники.

3. Кооперування як особлива форма раціональних виробничих зв’язків між спеціалізованими підприємствами.

4. Напрямки розвитку концентрації спеціалізації та кооперування є в інтегрованих структурах в сучасних умовах господарювання, головні завдання.

Ефективне використання сучасної техніки, високопродуктивного устаткування та інших ресурсів промисловості вимагає високої та раціональної концентрації спеціалізованого виробництва і збільшення виробничої потужності підприємства. Концентрація - це процес спрямований на збільшення випуску продукції чи надання послуг на підприємстві. Концентрація на підприємстві може розвиватися на основі різних форм: збільшення обсягу випуску однорідної продукції (спеціалізовані підприємства); збільшення випуску різнорідної продукції (універсальні підприємства); розвитку концентрації на основі комбінування виробництва (підприємства–комбінати); розвитку концентрації на основі диверсифікації виробництва.

Великі підприємства мають наступні переваги: є провідниками НТП, швидко впроваджують і краще використовують більш сучасне і високопродуктивне устаткування; створюють кращі передумови для застосування більш ефективної організації виробництва, зі збільшенням обсягу виробництва постійні витрати на одиницю продукції знижуються.

Абсолютна концентрація характеризує розміри виробництва, окремих підприємств, а її рівень визначають наступні показники: обсяг випуску продукції, середньорічна вартість основних виробничих фондів, середньооблікова чисельність працюючих. Відносна концентрація характеризується розподілом загального обсягу виробництва в галузі між підприємствами різного розміру. Показники відносної концентрації: частка окремого підприємства у випуску будь-якої продукції в обсязі її випуску в цілому по галузі; частка підприємства на ринку продаж та ін.

Спеціалізація - це процес зосередження випуску визначених видів продукції на окремих високо інтегрованих підприємствах та на їх підрозділах, тобто це процес виробництва однорідної продукції чи виконання окремих технологічних операцій. У промисловості розрізняють наступні форми спеціалізації: предметна, подетальна, стадійна чи технологічна спеціалізації, спеціалізація допоміжних виробництв.

Для характеристики рівня і аналізу спеціалізації на практиці використовують ряд показників: коефіцієнт охоплення виробництва, коефіцієнт спеціалізації, коефіцієнт подетальної спеціалізації, широта номенклатури й асортименту продукції, що випускається, частка спеціалізованого устаткування в загальному його парку, питома вага стандартних і уніфікованих деталей і вузлів у різних виробах, що випускаються підприємством. Спеціалізація тісно пов'язана з кооперуванням виробництва. По суті, це дві сторони одного процесу, тому в економічному плані їх необхідно розглядати в єдності.

Кооперування - це тривалі виробничі зв'язки між підприємствами, що спільно випускають якусь складну продукцію. Відповідно до форм спеціалізації в промисловості розрізняють три форми кооперування: предметне, подетальне, технологічне чи стадійне кооперуввішя.

Показники рівня кооперування: частка вартості напівфабрикатів, заготовок, деталей і вузлів, одержуваних від інших підприємств чи виготовлених підприємством на сторону в порядку кооперування, у загальній вартості продукції підприємства, (питома вага кооперованих поставок); кількість підприємств, з якими кооперуються головні підприємства.

Економічний ефект від розвитку спеціалізації та кооперування (Ес) можна визначити за формулою:

, (1.1)

де - собівартість одиниці продукції до і після спеціалізації;

- транспортні витрати на одиницю продукції до і після спеціалізації;

- обсяг випуску продукції після спеціалізації;

- коефіцієнт ефективності капітальних вкладень;

- додаткові капітальні вкладення, необхідні для здійснення спеціалізації виробництва;

- додатковий прибуток, отриманий за рахунок поліпшення якості продукції внаслідок спеціалізації виробництва.

До недоліків спеціалізації і кооперування варто віднести:

• ріст транспортних витрат на одиницю продукції внаслідок збільшення радіуса кооперування;

• монотонність у роботі.

Комбінування виробництва являє собою процес випуску різнорідної продукції на підприємстві за рахунок послідовності виконання технологічних стадій обробки сировини, комплексного використання сировини і відходів виробництва. Розрізняють три основні форми комбінування: вертикальне, змішане, горизонтальне. Розвиток комбінування на окремих підприємствах залежить у першу чергу від їхньої специфіки.

Для визначення рівня розвитку комбінування на підприємстві можуть бути використані наступні показники:

1. Частка продукції, отриманої в результаті комбінування виробництва, у загальному обсязі продукції, що випускається, по підприємству.

2. Ступінь вилучення корисних компонентів з вихідної сировини.

3. Ступінь використання відходів виробництва на підприємстві, що визначається відношенням кількості використовуваних відходів до їхньої загальної кількості.

4. Кількість найменувань побічної продукції, виробленої на підприємстві за рахунок комбінування виробництва.

Економічний ефект від комбінування виробництва (Ек) розраховується за формулою:

, (2.1)

де - собівартість продукції, що випускається, на спеціалізованому підприємстві і випуск цієї ж продукції за рахунок комбінування;

- транспортні витрати на одиницю продукції до і після комбінування;

- питомі капітальні вкладення на випуск продукції на спеціалізованому підприємстві і на виробництво цієї ж продукції за рахунок комбінування;

- обсяг випуску продукції за рахунок комбінування виробництва;

- економія капітальних вкладень, необхідних на розвиток галузі.

Самостійна робота:

1. Робота над проблемними питаннями:

1. Що на Вашу думку більш раціональніше з економічної точки зору: функціонування окремих високо спеціалізованих підприємств чи їх об’єднання? Відповідь обґрунтуйте.

2. Чи доцільна, на Ваш погляд, реструктуризація українських підприємств в сучасних умовах господарювання шляхом укрупнення на засадах спеціалізації та кооперування?

3. Яким чином спеціалізація підприємств може вплинути на підвищення наукомісткості продукції, підвищення впровадження науково-технічних досягнень в високо інтегрованих структурах?

2. Підготовка до тестового опитування.

1. В чому сутність кооперування.

2. Які особливі форми виробничих зв’язків існують в інтегрованих структурах?

3. Сутність, економічна ефективність концентрації та спеціалізації виробництва.

4. У чому сутність методики розрахунку умовно-річної економії внаслідок поглиблення спеціалізації виробництв в інтегрованих структурах?

5. Чим горизонтальне злиття відрізняється від вертикального? Який тип злиття ви вважаєте більш раціональним?

6. Охарактеризуйте основні напрямки розвитку спеціалізації та кооперування в об’єднаннях підприємств.

Реферати:

1. Роль науково-технічного прогресу в розвитку концентрації, спеціалізації, кооперування та комбінування.

2. Принципи діяльності об’єднань підприємств які характеризуються високим рівнем розвитку коопераційних зв’язків.

[32, 37, 51, 58]