Ііі. Дискусійно-аналітичний блок.

1. У чому, на думку Ф.Прокоповича, повинна полягати мета освіти?

2. Які нововведення здійснив Ф.Прокопович щодо розвитку освіти та шкільної справи?

3. Віднайдіть спільні педагогічні ідеї у спадщині М.Козачинського та Дж.Локка.

4. М.Козачинський вказує, що „чесність є не від природи, а від вправ”. Хто із представників західноєвропейської педагогічної думки висловлював аналогічні судження?

5. У чому полягають особливості практичної педагогічної діяльності Г.С.Сковороди?

6. Які принципи виховання виділяє Г.С.Сковорода?

7 Які моральні судження та рекомендації Г.С.Сковороди набувають особливої актуальності в наш час? Аргументуйте Вашу думку прикладами з сучасного шкільного життя.

8.В яких творах Г.С.Сковороди з найбільшою очевидністю втілюється ідея спорідненої праці?

9. Поясніть судження Г.С. Сковороди: „Виховання криється в природі самого народу, як вогонь і світло невидиме в кремені”.

10. Що потрібно людині для щастя (за творами Г.С.Сковороди)?

11. Які вимоги до особистості вчителя висуває Г.С.Сковорода?

12. У чому полягає взаємозв’язок педагогічної спадщини Г.С.Сковороди та української етнопедагогіки?

13. Чому теорію виховання людини Г.С. Сковороди називають „педагогікою серця”?

Іv. Блок самоконтролю.

І. У наведеному переліку віднайдіть праці, які належать перу Ф.Прокоповича:

а) „Епілог”; б) „Роздуми про поезію і керівництво щодо мистецтва оної”; в) „Духовний регламент”; г) „Лист до Михайла Ковалинського”; д) „Перше вчення отрокам”.

ІІ. Тезу про значення практичного досвіду в процесі пізнання оточуючої дійсності обґрунтував у своїх творах:

а) Ф.Прокопович; б) М.Козачинський; в) Г.С. Сковорода.

ІІІ. Перечитайте наведену нижче цитату із твору Ф.Прокоповича „Духовний регламент” і пригадайте, хто із діячів західноєвропейської Просвіти висловлює спільні судження щодо особливостей організації навчального процесу:

„... Місце Академії не у місті, але з краю на веселому місці бажане, де нема народного галасу, а також частих пригод, які звичайно перешкоджають вченню і попадають на очі, що забирає думки молодих людей і дбати про вчення не дозволяє.

... Не треба хвалитися Академії, а також дивитись на те, що багато учнів має; бо дуже суєтне є. Але дивитись, чи багато є дотепних і таких, що добре вчаться, з великою надією на користь і як би їх дотримати постійними до кінця.

... В новоприбулого учня випробовувати пам’ять і дотепність, і якщо виявиться дуже тупим, не приймати до Академії. Бо літа втратить, а нічого не навчиться. А однак матиме про себе думку, що він мудрий і від таких нема гірших ледарів...”

ІV. Визначте, з яких творів Г.С.Сковороди наведені нижче цитати:

а) „Дерево по плодах пізнається”;

б) „Хто труда не докладає, той до добра не прийде”;

в) „... наука та досвід – це одне і теж, вона не в знанні самім живе а в діянні”.

V. Який вид викладацької діяльності був найпоширенішим у викладацькій практиці Г.С.Сковороди:

а) лекція;

б) індивідуальна робота з учнями;

в) бесіда серед природи.

VІ. Який із виховних принципів є стрижневим у педагогічній концепції Г.С.Сковороди: а) науковості; б) народності; в) комплексності.

VІІ. Що є визначальним, на думку Г.С.Сковороди, у моральному становленні людини:

а) знання; б) мотиви; в) звички.