1_vodna-durektuva-es

1.3.Встановлення типоспецифічних початкових (референтних) умов для типів поверхневого водного об’єкта

(i)Для кожного типу поверхневого водного об’єкта, охарактеризованого згідно з розділом 1.1, повинні бути встановлені типоспецифічні гідро-морфологічні та фізико-хіміч- ні умови, які репрезентують величини гідро-морфологічних та фізико-хімічних елементів якості, указаних в розділі 1.1 Додатка V для такого типу поверхневого водного об’єкта за відмінного екологічного стану, як вказано у відповідній таблиці в розділі 1.2 Додатка V. Необхідно встановити типоспецифічні біологічні початкові (референційні) умови, які б представляли величини біологічних елементів якості, що вказані в розділі 1.1 Додатка V для такого типу поверхневого водного об’єкта за відмінного екологічного стану, як визначено у відповідній таблиці у розділі 1.2 Додатка V.

Оцінка та визначення значних дифузних джерел забруднення, зокрема речовинами, указаними в Додатку VIII, від міських, промислових, сільськогосподарських та інших устаткувань і видів діяльності, на основі, серед іншого, інформації, зібраної з таких джерел:

(i)статті 3, 5 та 6 Директиви 91/676/ЕЕС;

(ii)статті 7 та 17 Директиви 91/414/ЕЕС;

(iii)Директива 98/8/ЕС;

та для цілі першого плану управління річковим басейном:

(iv) Директиви 75/440/ЕЕС, 76/160/ЕЕС, 76/464/ЕЕС, 78/659/ЕЕС та 79/923/ЕЕС.

Оцінка та визначення значного забору води для міського, промислового, сільськогосподарського та іншого використання, включаючи сезонні зміни та загальний щорічний попит, а також втрату води в системах розподілу,

Оцінка та визначення впливу значного регулювання стоку, включаючи перекачування і відведення води, на загальні характеристики потоку та водний баланс.

Визначення значних морфологічних змін у водних об’єктах.

Оцінка та визначення інших значних антропогенних впливів на стан поверхневих вод.

Оцінка видів землекористування, включаючи визначення головних міських, промислових та сільськогосподарських територій та, де потрібно, рибних і лісових господарств.

1.5.Оцінка впливу

Держави-члени повинні проводити оцінку вразливості стану поверхневого водного об’єкта щодо вищезгаданих тисків.

Держави-члени повинні використовувати вказану вище зібрану інформацію та будь-яку іншу відповідну інформацію, включаючи існуючі екологічні моніторингові дані, для оцінки ймовірності того, що поверхневі водні об’єкти в межах району річкового басейну не досягнуть цілей екологічної якості, які встановлені для цих об’єктів згідно зі статтею 4. Держави-члени можуть використовувати методи моделювання для допомоги у виконанні такої оцінки.

Для тих об’єктів, для котрих існує ризик недосягнення цілей екологічної якості, слід здійснити подальше характеризування, де є потреба, для оптимізації розробки як моніторингових програм, які вимагаються згідно зі статтею 8, так і програм заходів, які вимагаються згідно зі статтею 11.

2.ПІДЗЕМНІ ВОДИ

2.1.Початкове характеризування

Держави-члени повинні здійснити початкове характеризування всіх підземних водних об’єктів, щоб оцінити їх використання та ступінь ризику того, що вони не зможуть досягти цілей для кожного підземного водного об’єкта згідно зі статтею 4. Держава-член може згрупувати підземні водні об’єкти для цілей такого початкового характеризування. Для такого аналізу можна використовувати гідрологічні та геологічні дані, а також дані щодо ґрунтознавства, землекористування, скидів, заборів води та інші дані. Він має визначати:

—розташування та межі підземного водного об’єкта чи об’єктів;

—тиски, яких підземні водні об’єкти будуть зазнавати, включаючи:

—дифузні джерела забруднення;

—точкові джерела забруднення;

—забір води;

—штучне поповнення;

—загальний характер шарів породи вище від підземного водоносного горизонту в зоні водозбірного басейну, з яких підземний водний об’єкт поповнює свої запаси;

—такі підземні водні об’єкти, для яких існують поверхневі водні екосистеми або прибережні екосистеми що прямо залежать від цих підземних водних об’єктів.

2.2.Подальше характеризування

Слідом за таким початковим характеризуванням держави-члени повинні провести подальше характеризування тих підземних водних об’єктів або груп об’єктів, які були віднесені до таких, яким загрожує ризик, з метою підготовки більш точної оцінки значення такого ризику та визначення будь-яких заходів, які потрібні згідно зі статтею 11. Така характеристика має включати відповідну інформацію про вплив антропогенної діяльності та, де необхідно, інформацію про:

—геологічні характеристики підземного водного об’єкта, включаючи розповсюдження та тип геологічних одиниць;

—гідрогеологічні характеристики підземного водного об’єкта, включаючи гідравлічну проникність, пористість і обмеженість водоупорами;

—характеристики неглибоких залягань та ґрунтів водозбірної території, з яких підземний водний об’єкт поповнюється, включаючи щільність, пористість, гідравлічну проникність та абсорбційні властивості осадів та ґрунтів;

—стратифікаційні характеристики підземних вод у межах підземного водного об’єкта;

—інвентаризацію взаємопов’язаних поверхневих систем, включаючи прибережні екосистеми та поверхневі водні об’єкти, з якими підземний водний об’єкт має динамічні зв’язки;

—оцінки напрямків та темпів обміну води між підземним водним об’єктом та пов’язаними з ним поверхневими системами;

—достатні дані для розрахунку довгострокової щорічної середньої швидкості загального поповнення;

—характеризування хімічного складу підземних вод, включаючи встановлення впливу антропогенної діяльності. Держави-члени можуть використати типології для характеризування підземних вод, коли встановлюються непорушені початкові (референційні) рівні для таких підземних водних об’єктів.

2.3.Огляд впливу антропогенної діяльності на підземні води

Для тих підземних водних об’єктів, котрі перетинають кордони між двома або більше державами-членами або які визначені в результаті початкового характеризування, виконаного згідно з параграфом 2.1, як такі, для яких існує ризик неможливості досягнення цілей, встановлених для кожного об’єкта згідно зі статтею 4, повинна, де потрібно, бути зібрана та підтримуватися для кожного підземного водного об’єкта така інформація:

(a) розташування пунктів підземного водного об’єкта, які використовуються для забору води, за винятком:

—пунктів для забору води із середньою витратою менш ніж 10 м3 на день, або

—пунктів для забору води, призначеної для споживання людиною, із середньою витратою менш ніж 10м3 на день, або яка обслуговує менш як 50 осіб;

(b)середні щорічні величини забору води з таких місць;

(c)хімічний склад води, яка забирається з підземного водного об’єкта;

(d)розташування пунктів у підземному водному об’єкті, у які вода безпосередньо скидається;

(e)величини скидів у таких пунктах;

(f)хімічний склад скидів у підземний водний об’єкт;

(g)землекористування на водозабірній території або водозбірних територіях, від яких підземний водний об’єкт отримує своє поповнення, включаючи надходження речовин-забрудників та антропогенні зміни в характеристиках поповнення, таких як зміни напрямів дощових потоків та поверхневого стоку через ущільнення землі, штучне поповнення, будівництво дамб або дренаж.

2.4.Огляд впливу на зміни рівнів підземних вод

Держави-члени повинні також виявити такі підземні водні об’єкти, для яких, згідно зі статтею 4, повинні бути встановлені більш низькі цілі, включаючи випадки, коли це зроблено з урахуванням результату розгляду впливу стану об’єкта на:

(i)поверхневі води та пов’язані з ними наземні екосистеми;

(ii)регулювання витрати води, захист від паводків та осушення земель

(iii)розвиток суспільства.

2.5.Огляд впливу забруднення на якість підземних вод

Держави-члени повинні визначити такі підземні водні об’єкти, для яких мають бути встановлені більш низькі цілі згідно зі статтею 4(5) там, де в результаті впливу антропогенної діяльності, що визначено відповідно до статті 5(1), підземний водний об’єкт є настільки забрудненим, що досягнення доброго хімічного стану підземної води є неможливим або занадто дорогим.

ДОДАТОК III

ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ

Економічний аналіз повинен вміщувати достатню кількість інформації з належною деталізацією (враховуючи витрати, пов’язані зі збиранням відповідних даних), для того щоб:

(a)зробити відповідні розрахунки, необхідні для взяття до уваги, згідно зі статтею 9, принципу відшкодування витрат за водні послуги з урахуванням довгострокових прогнозів постачання та попиту води у районі річкового басейну і там, де це потрібно:

—оцінити обсяг, ціни та витрати, пов’язані з водними послугами;

—оцінити відповідні інвестиції, включаючи прогнози таких інвестицій;

(b)підготувати висновки щодо найбільш ефективної комбінації заходів стосовно використання води, що мають бути включені до програми заходів згідно зі статтею 11, які засновано на оцінках потенційної вартості таких заходів.

ДОДАТОК IV

ОХОРОННІ ЗОНИ

1.Згідно зі статтею 6, створюється реєстр охоронних зон, який повинен включати такі їх типи:

(i)зони, визначені для забору води, яка буде споживатися людьми згідно зі статтею 7;

(ii)зони визначені для охорони економічно важливих водних видів;

(iii)водні об’єкти, визначені для цілей рекреації, включаючи зони, які призначаються для купання згідно з Директивою 76/160/ЕЕС;

(iv)вразливі зони щодо надходження поживних речовин, включаючи території, які визначені як вразливі зони згідно з Директивою 91/676/ЕЕС та території, які визначені як чутливі зони згідно з Директивою 91/271/ЕЕС;

(v)зони, визначені для охорони середовищ існування або видів там, де підтримка або поліпшення стану води є важливим чинником щодо їх охорони, включаючи відповідні ділянки Natura 2000, які оголошені згідно з Директивою 92/43/ЕЕС та Директивою79/409/ЕЕС.

2.Загальні дані реєстру, що вимагаються як частина плану управління річковим басейном, мають включати карти, що вказують розташування кожної охоронної зони, та опис законодавчих актів, згідно з якими їх було визначено (на місцевому, національному рівні чи на рівні ЄС).

ДОДАТОК V

1.СТАН ПОВЕРХНЕВИХ ВОД

1.1.Елементи якості для класифікації екологічного стану

1.1.1.Річки

1.1.2.Озера

1.1.3.Перехідні води

1.1.4.Прибережні води

1.1.5.1. Шт учні або істотно змінені поверхневі водні об’єкти

1.2.Нормативні визначення класифікацій екологічного стану

1.2.1.Визначення для відмінного, доброго та задовільного екологічного стану

врічках

1.2.2.Визначення для відмінного, доброго та задовільного екологічного стану

возерах

1.2.3.Визначення для відмінного, доброго та задовільного екологічного стану

вперехідних водах

1.2.4.Визначення для відмінного, доброго та задовільного екологічного стану

вприбережних водах

1.2.5.Визначення максимального, доброго та задовільного екологічного потенціалу для істотно змінених або шт учних водних об’єктів

1.2.6.1. Процедури зі встановлення стандартів хімічної якості державами-членами

1.3.Моніторинг екологічного та хімічного стану для поверхневих вод

1.3.1.Розробка контрольного моніторингу

1.3.2.Розробка робочого моніторингу

1.3.3.Розробка дослідницького моніторингу

1.3.4.Частота моніторингу

1.3.5.Додаткові вимоги до моніторингу для охоронних зон

1.3.6.1.Стандарти для моніторингу елементів якості

1.4.Класифікація та представлення екологічного стану

1.4.1.Порівнянність результатів біологічного моніторингу

1.4.2.Представлення результатів моніторингу та класифікація екологічного стану і екологічного потенціалу

1.4.3.Представлення результатів моніторингу та класифікація хімічного стану

2.ПІДЗЕМНІ ВОДИ

2.1.Кількісний стан підземних вод

2.1.1. Параметри для класифікації кількісного стану 2.1.2.1. Визначення кількісного стану

2.2.Моніторинг кількісного стану підземних вод

2.2.1.Моніторингова мережа рівня підземних вод

2.2.2.Густота ділянок для моніторингу

2.2.3.Частота моніторингу

2.2.4.1. Інтерпретація та представлення кількісного стану підземних вод

2.3.Хімічний стан підземних вод

2.3.1. Параметри для визначення хімічного стану підземних вод 2.3.2.1. Визначення доброго хімічного стану підземних вод

2.4.Моніторинг хімічного стану підземних вод

2.4.1.Моніторингова мережа підземних вод

2.4.2.Контрольний моніторинг

2.4.3.Робочий моніторинг

2.4.4.Виявлення тенденцій щодо речовин-забрудників

2.4.5.1. Інтерпретація та представлення хімічного стану підземних вод

2.5.Представлення стану підземних вод

1.СТАН ПОВЕРХНЕВИХ ВОД

1.1.Елементи якості для класифікації екологічного стану

1.1.1.Річки

Біологічні елементи

Склад та розповсюдження водної флори Склад та розповсюдження фауни донних безхребетних

Склад, розповсюдження та вікова структура фауни риб