Основні види менеджменту
Такими видами є виробничий (здійснює управління виробництвом), постачальницько-збутовий, інноваційний, маркетинговий, кадровий, фінансовий, банківський, організаційний менеджмент та управління економічною власністю.
Виробничий менеджмент передбачає вибір найважливіших напрямів технологічного процесу, визначення обсягів випуску продукції та надання послуг, організацію постачання, чітку організацію праці на кожному робочому місці, в бригаді, цеху, підрозділі, контроль за якістю продукції, своєчасний ремонт техніки та устаткування, модернізацію і реконструкцію виробництва.
Постачальницько-збутовий менеджмент займається укладенням контрактів (договорів та ін.) про постачання сировини, матеріалів, напівфабрикатів, комплектуючих деталей, їх зберіганням, відправкою реалізованої продукції споживачам та ін.
Інноваційний менеджмент здійснює стратегічне управління інноваційними процесами з метою визначення основних напрямів науково-технічної і виробничої діяльності, готує комплексне обґрунтування заходів з реалізації такої стратегії (управляє процесом НДДКР, створенням зразків нової продукції та її втіленням у виробництво).
Маркетинговий менеджмент всебічно вивчає ринок і потреби споживачів, займається формуванням їх попиту, обґрунтуванням цінової політики тощо.
Кадровий менеджмент об'єктами свого управління має добір кадрів, підвищення їх загальноосвітнього і кваліфікаційного рівнів, перепідготовку і розстановку, підвищення виробничої, організаційної і творчої активності працівників, розробку перспективної кадрової політики.
Фінансовий менеджмент передбачає складання бюджетного і фінансового плану підприємства, акумулювання і розподіл фінансових ресурсів, складання обґрунтованих фінансових прогнозів, своєчасний розрахунок з постачальниками, виплату зарплати тощо.
Банківський менеджмент цілеспрямовано та активно впливає на розвиток банківського бізнесу, управління джерелами коштів банку, банківськими ризиками, визначає основні напрями його діяльності та ін.
Організаційний менеджмент (управління організацією) охоплює керівництво процесом створення організації, формування її структури, визначення її мети і функцій, вироблення відповідних статутних документів, інструкцій, визначення функцій центрального апарату управління й окремих підрозділів та ін.
Управління економічною власністю — це управління об'єктами економічної власності і відносинами між людьми з приводу привласнення цих об'єктів у різних сферах суспільного відтворення.
Джерело: Економічна теорія: Підручник. - К.: Видавничий центр „Академія", 2004. - 856 с. (Альма-матер)
Види менеджменту Управлінська наука включає наступні види менеджменту: 1. Головні завдання виробничого менеджменту: вибір найважливіших напрямів технологічного процесу; визначення обсягу продукції та надання послуг; організація постачання; чітка організація праці на кожному робочому місці в бригаді, цеху, підрозділі; контроль за якістю продукції, своєчасний ремонт техніки та устаткування, здійснення модернізації та реконструкції виробництва. 2. Управління підприємством – цілеспрямоване керівництво усіма підрозділами і ланками підприємства для координації і організації їхньої діяльності в процесі постачання виробництва і реалізації (збуту продукції). Організацію управління підприємством здійснюють керівник і апарат управління, який складається з взаємопов’язаних структурних підрозділів, що виконують певні функції управління. 3. Постачальницько-збутовий менеджмент охоплює укладення контрактів (договорів) про постачання сировини, матеріалів, напівфабрикатів, комплектуючих деталей, їх зберігання, відправку продукції. 4.Інноваційний менеджмент здійснює стратегічне управління інноваційними процесами з метою визначення основних напрямків науково-технічної та виробничої діяльності, комплексно обґрунтовує заходи щодо реалізації цієї стратегії (управляє процесом НДДКР, створенням зразків нової продукції та їх втіленням у виробництво); система стратегічного управління інноваційними процесами з метою вивчення основних напрямів науково-технічної та виробничої діяльності й обґрунтування комплексу заходів щодо реалізації інноваційної стратегії. Основними об’єктами інноваційного менеджменту на мікрорівні є розробка й упровадження нової продукції, розвиток і модернізація виробництва та продукції, що випускається, поступове зняття з виробництва продукції, яка не користується попитом у споживачів. 5. Завдання маркетингового менеджменту – всебічне вивчення ринку і потреб споживачів; формування їх попиту; обґрунтування цінової політики; управління комерційною діяльністю підприємства на основі інформації про потреби споживачів і відповідності цим потребам товарів і послуг з метою забезпечення їх конкурентоспроможності на ринку та отримання максимального прибутку. На відміну від виробничого менеджменту маркетинг є попитом, він поєднує в собі аналіз, планування і контроль за діяльністю фірми, спрямований на збереження наявних і завоювання потенційних ринків, має завданням задоволення попиту і досягнення мети фірми. 6.Кадровий менеджмент передбачає підбір кадрів, підвищення їх загальноосвітнього та кваліфікаційного рівнів; перепідготовку й розстановку; підвищення виробничої, організаційної і творчої активності працівників, розробку перспективної кадрової політики; комплекс засобів кадрової роботи, цілеспрямований, активний вплив управителів (кадрових менеджерів) підприємства (фірми, компанії) за допомогою взаємопов’язаних заходів на підвищення виробничої й творчої активності працівників та розробку перспективної кадрової політики. Кадровий менеджмент почав формуватися у розвинутих країнах світу в зв’язку з розгортанням НТР та посиленням ролі особистісного фактору. Головні принципи кадрового менеджменту: 1) працівник – основне джерело підвищення продуктивності праці та ефективності виробництва; 2) залучення працівників до вироблення та прийняття управлінських рішень; 3) посилена увага до людини (її індивідуальності, ціннісних орієнтирів, гідності, свободи, цілей та ін.); 4) формування в компанії багатьох лідерів інноваторів, виправданого ступеню ризику; 5) максимальна турбота про кожну людину (умови її праці, рівень освіти та кваліфікації, стан здоров’я, психологічний стан); 6) дотримання національного законодавства про працю, повага до прав людини – працівника і людини – власника; 7) поєднання поточних і перспективних потреб підприємства у працівниках, формування нової кадрової політики; 8) оптимальне поєднання індивідуальних, колективних і суспільних інтересів працівників; 9) співпраця з профспілками; 10) кадровий менеджер повинен володіти необхідними рисами та якостями керівника. Кадровий менеджмент вирішує комплекс тактичних і стратегічних завдань: - підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації працівників; - організація системи мотивації праці; - вдосконалення критеріїв підбору кадрів; - залучення працівників до вироблення та прийняття управлінських рішень; - вжиття необхідних заходів для зменшення плинності кадрів тощо. 8.Банківський менеджмент цілеспрямовано й активно впливає на розвиток банківського бізнесу, управління джерелами засобів банку, визначає основні напрями його діяльності. Завдання фінансового менеджменту – складання бюджетного та фінансового планів підприємства; акумулювання й розподіл фінансових ресурсів; складання обґрунтованих фінансових прогнозів; своєчасний розрахунок з постачальниками; виплата зарплати; сукупність форм, методів; засобів управління грошовими ресурсами та грошовими відносинами з метою максимізації прибутку. 8.Організаційний менеджмент – охоплює процес створення організації; формування її структури; визначення мети та функції; вироблення відповідних статутних документів, - інструкцій, визначення функцій центрального апарату управління. окремих підрозділів, визначення філософії організації 9.Менеджмент стратегічний – процес встановлення довготермінового спрямування організації, визначення специфічних цілей, розробки стратегії для досягнення з урахуванням зовнішніх і внутрішніх обставин, а також засобів виконання обраного плану дій. Діяльність щодо стратегічного управління передбачає завоювання стратегічної позиції, яка має забезпечити тривалу життєздатність організації у нестабільній ситуації. Стратегічний менеджмент охоплює стратегічну орієнтацію усіх працівників і синхронізацію планів підрозділів, що відповідають за реалізацію мети діяльності організації. 10.Менеджмент соціально-адекватний – інтегральна характеристика високоефективної моделі менеджменту на основі її адаптованості для функціонування в суспільній системі, яка характеризується найвищим ступенем соціальної відповідальності й ураховує провідні інтереси суспільного розвитку та найхарактерніші риси менталітету, соціуму і його регіональних складових. Основні методологічні підходи до розуміння його сутності: зорієнтований на майбутнє і має враховувати, що середовище, в якому він реалізується, є змінним; урахування зовнішніх впливів на зміст соціально-адекватного менеджменту. Слід брати до уваги відразу декілька компонентів зовнішнього оточення (політичний, економічний, технологічний, соціальний, національний, етнічний, релігійний та ін.), зосереджений на забезпеченні тісного органічного зв’язку між середовищем і організацією ( у т.ч. її мети, завдань, стратегії, структури, ресурсів) і прагне передбачити усе необхідне для ефективного і тривалого, соціально ефективного існування організації. Зміст соціально-адекватного менеджменту реалізується на особистісному, мікросоціальному та макросоціальному рівнях системи соціального управління. 11. Менеджмент операційний – наука про концепції, методи, процедури, технологію створення та функціонування операційної системи, необхідної для реалізації операційної функції. Операційна функція охоплює дії, результатом яких є товари, послуги, що пропонуються організацією на ринку. Операційна функція як діяльність з фізичного (хімічного) перетворення предметів праці у межах технічного середовища є однією з основних в організації і пов’язана з іншими функціями: маркетингом, постачанням, фінансами, управління персоналом. Зокрема, операційною системою промислового виробництва, але охоплює ширше коло проблем і реалізується в усіх без винятку організаціях. Операційна система складається з трьох взаємопов’язаних підсистем: переробної, підсистеми забезпечення, підсистеми планування і контролю. 12. Менеджмент міжнародний – концепції управління транснаціональними корпораціями, міжкультурні дослідження менеджменту та особливості їх практичного використання залежно від історичних і культурних умов країн базування. Вихідним пунктом міжкультурних досліджень менеджменту є умови і стилі менеджменту, що переважають в окремих країнах (культурах), і способи пристосування до цих умов підприємств, які прагнуть працювати у цих країнах. Головний об’єкт вивчення міжкультурних досліджень менеджменту – культури. Він вивчає: виявлення й опис відмінних і спільних рис процесів у менеджменті й поведінки менеджерів у різноманітних культурах; класифікація і групування країн за культурно обумовленими, властивими менеджменту відмінностями; формулювання гіпотез і теорій про взаємозв’язок з практикою менеджменту і культурним оточенням; перевірка моделей менеджменту і теорій управління щодо їх відповідності різним культурам і формулювання; порад менеджерам щодо моделей поведінки, які сприяють успіху. Головна мета міжнародного менеджменту – формулювання пропозицій підприємствам щодо діяльності організації з процесів обміну між країнами, які діють у міжнародному масштабі. 13. Менеджмент корпоративний – відокремлення власності від контролю в акціонерних компаніях і діяльність менеджерів щодо управління ними. Термін “корпоративний” охоплює значне число власників, які беруть участь у контрактах як каналах передачі “пучків” правомочності – прав власності. Тому принциповою є проблема механізму виконання контрактів – специфікації прав власності, які підлягають обміну через юридичне оформлення відносин, що домовляються. Права власності – сукупність власних прав, санкціонованих поведінкових відносин, що виникають між людьми з приводу використання між ними економічних благ, поділяються на: - право володіння; - право використання”; - право розпорядження; - право на дохід; - право на капітальну власність; - право на безпечність; - право на передання у спадщину; - право на безтерміновість; - право на відповідальність у вигляді стягнення; - право на залишковий характер; - право на заборону шкідливого використання. У широкому значенні корпоративний менеджмент – облік і захист інтересів фінансових і нефінансових інвесторів, що роблять свій внесок у діяльність корпорації (“концепція співучасників”). Види менеджменту: I. З точки зору ресурсів менеджмент розподіляється на: - фінансовий; - менеджмент в сфері управління матеріально-технічними ресурсами; - менеджмент персоналу; - інформаційний менеджмент. ІІ. З точки зору сфер діяльності: - виробничий; - банківський; - рекламний; - в сфері страхування; - в соціальній сфері (соціальний); - в сфері медицини; - в сфері транспорту; - в сфері торгівлі; - в юридичному бізнесі; - міжнародний; - військовий. ІІІ. З точки зору функцій: - стратегічний; - операційний; - інноваційний; - антикризовий. IV. З точки зору внутрішнього і зовнішнього середовища: - міжнародний (менеджмент зовнішньоекономічної діяльності); - внутрішньо-фірмовий.
[Електронний ресурс] // Режим доступу :http://safari-perm.ru/osnovi-menedzhmentu/478-vidi-menedzhmentu.html
Різновиди менеджменту:
1. Стратегічний менеджмент – управлінська діяльність, яка полягає у виборі сфери й системи дій щодо досягнення довгострокових цілей фізкультурно-спортивної організації (закладу) з урахуванням умов зовнішнього середовища, що постійно змінюються.
2. Програмний (проектний) менеджмент– діяльність з управління не постійними, а тимчасовими об'єктами, в якості яких виступають окремі програми, проекти або їхня сукупність.
3. Організаційний менеджмент – управлінська діяльність, яка базується на загальних організаційних принципах (ієрархічність, відповідальність, поєднання галузевого й територіального управління тощо) і спрямована на реалізацію основної функції управління – функції організації як процесу.
4. Персональний (кадровий) менеджмент – управлінська діяльність, що включає сукупність заходів, спрямованих на оптимальне формування колективу персоналу фізкультурно-спортивної організації та найповніше використання всіх його здібностей у виробничому процесі.
5. Інноваційний менеджмент – діяльність з управління інноваційними процесами у фізкультурно-спортивній організації.
6. Фінансовий менеджмент – діяльність, спрямована а управління фінансово-господарським функціонуванням фізкультурно-спортивної організації.
[Електронний ресурс] // Режим доступу :http://life-prog.ru/ukr/1_8117_funktsionalni-riznovidi-menedzhmentu.html
За напрямами реалізації функцій менеджмент поділяють на такі види:
виробничий менеджмент - управлінський процес, спрямований на формування комплексної системи виробництва на засадах оптимального використання всіх видів ресурсів з метою забезпечення необхідного рівня прибутковості;
фінансовий менеджмент — управлінський процес, спрямований на формування системи залучення, ефективного розподілу та використання фінансових ресурсів організації;
маркетинг — управлінський процес, спрямований на задоволення потреб споживачів шляхом створення пропозиції товарів і послуг, які мають матеріальну і споживчу цінність.
[Електронний ресурс] // Режим доступу : http://osvita.ua/vnz/reports/management/14994/
Виділяють наступні різновиди менеджменту:
1) виробничий менеджмент вирішує завдання визначення оптимального
обсягу й структури випуску продукції, застосовуваної технології,
раціонального завантаження обладнання; розміщення людей; усунення збоїв і неполадок; поточного контролю; керівництва персоналом, вирішення
конфліктів і т.п.;
2) постачальницько-збутовий менеджмент орієнтований на
організацію укладання господарських договорів, закупівлі, доставки й
зберігання сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, зберігання і
відправлення готової продукції покупцям;
3) інноваційний менеджмент має своїм об'єктом процес наукових
досліджень, прикладних розробок, створення дослідних зразків і
впровадження новинок у виробництво;
4) маркетинг-менеджмент займається питаннями вивчення ринків,
попиту, що існує, і перспективного попиту на продукцію, розробкою з
урахуванням цього виробничої, цінової й рекламної політики стратегії; 12
5) менеджмент персоналу вирішує завдання підбору, розміщення,
навчання, підвищення кваліфікації працівників; вибору методів їхньої
винагороди й стимулювання; створення сприятливого морально-
психологічного клімату й допомоги у вирішенні трудових суперечок і
конфліктів; поліпшення умов праці й побуту працівників; підтримки контактів
із профспілковою організацією;
6) фінансовий менеджмент пов'язаний зі складанням бюджету й
фінансового плану організації, формуванням і розподілом її грошових ресурсів,
оцінкою поточного й перспективного фінансового стану, вживанням необхідних
заходів щодо їх зміцнення;
7) еккаунтінг-менеджмент управляє процесом збору, обробки й аналізу
даних про роботу організації, їхнього порівняння з вихідними й плановими
показниками, результатами інших організацій з метою своєчасного виявлення
проблем, розкриття резервів для більш повного використання наявного
потенціалу.
Джерело: О.М. Віноградська, Н. С. Віноградська, В. С. Шевченко,
Менеджмент: Навчальний посібник для студентів усіх форм навчання
спеціальності 0501 – “Економіка і підприємництво” – Харків: ХНАМГ, 2008.- 160 с. (С. 11-12)
В залежності від функціональної приналежності виділяють такі види менеджменту, як:
Маркетинг-менеджмент . Вивчає фінансові ринки, створює нові канали збуту, формує цінову політику.
Виробничий менеджмент дозволяє контролювати виробничі процеси організації, здійснювати основну діяльність підприємства за допомогою координації дій і процесів.
Менеджмент в області збуту – це процес організації збуту продукції, участь в оформленні госпдоговорів на поставку продукції.
Менеджмент персоналу – це якісне планування використання трудових ресурсів, їх підбір, розстановка, навчання. Сюди ж відноситься розробка системи мотивації та стимулювання персоналу організації.
Фінансовий менеджмент – це вироблення цілей і завдань управління фінансами організації, планування фінансової діяльності організації, розробка методів для ефективного управління фінансовими ресурсами організації . Фінансовий менеджмент включає в себе ризик-менеджмент і податковий менеджмент.
Інноваційний менеджмент – організовує роботу з нововведеннями, координує використання наукових відкриттів. Це управління має на увазі творчий настрій в колективі, особливий настрій працюючого персоналу, готового до постійного експериментування та освоєнню нових технологій.
Інвестиційний менеджмент – це робота з управління інвестиціями, раціональне вкладення капіталу для отримання прибутку надалі.
еккаутінг-менеджмент – це управління, засноване на тащательном зборі інформації, її обробки та аналізі, з подальшим порівнянням показників інших організацій зі схожим видом діяльності.
Адаптивний менеджмент ставить своєю метою адаптацію до мінливих умов зовнішнього середовища. Наприклад, брокерські контори – яскравий приклад адаптивної системи.
Антикризовий менеджмент – це управління процесами, супутніми процедурі банкрутства організації. Наприклад, управління протягом дії конкурсного виробництва або при укладенні мирної угоди.
Є також атакуючий менеджмент, вірусний, комунікаційний, механістичний, проблемно-орієнтований, перетворюючий, прогностичний, проектний, пульсуючий, розкутий, раціональний , сигнальний, ситуаційний, ефективний і селф-менеджмент.
[Електронний ресурс] // Режим доступу :http://reshebnik.rv.ua/biznes/osnovni-vydy-menedzhmentu/
Менеджмент ділиться на:
· виробничий менеджмент - спрямований на вибір основних параметрів технологічного процесу;
· фiнансовий менеджмент - аналiз i оцiнювання фiнансового стану; розроблення фiнансової стратегiї; пiдтримання лiквiдностi пiдприємства; цiнова полiтика;
· операцiйний менеджмент - рацiональна органiзацiя управлiнням i виробництва; планування продукцiї; управлiння запасами; контроль якостi продукцiї;
· менеджмент персоналу - планування трудових ресурсiв; набiр i добiр кадрiв; визначення заробiтної плати; професiйне навчання; подiл працi.
· менеджмент маркетингу - виявлення потреб ринку; визначення споживчих якостей продукцiї вiдповiдно до потреб ринку; задоволення потреб ринку в продукцiї; забезпечення рентабельностi роботи пiдприємства;
[Електронний ресурс] // Режим доступу : intranet.tdmu.edu.ua/data/kafedra/internal/upr_ekon/lectures_stud/uk/pharm/prov_pharm/ptn/менеджмент%20та%20маркетинг%20у%20фармації/4/01%20теоретичні%20основи%20менеджменту.htm
( Джерела інформації:
А – Основні:
1.Мнушко З.М., Діхтярьова Н.М. Менеджмент та маркетинг у фармації. Ч-1. Менеджмент у фармації. – Х.: Основа; 1998.-255с.
2.Кузьмін О.Є., Громовик Б.П., Гасюк Г.Д.,Левицька О.Р., Мельник О.Г. Менеджмент у фармації. Підручник. За редакцією О.Є.Кузьміна і Б.П.Громовика. – Вінниця: НОВА КНИГА, 2005. -448 с.: іл
3. Матеріали лекції.
В – Додаткові:
1. Мнушко З.М., Мусієнко Н.М., Ольховська А.Б. Практикум з менеджменту та маркетингу у фармації. –Х.: Вид-во НаФУ , Золоті сторінки, 2002 – 144 с.
2. Кузьмiн О.Є., Мельник О.Г. Основи менеджменту: Пiдручник - К.:Академвидав, 2003. -416 с.
3. Стадник В.В., Йохна М.А. Менеджмент: Посiбник. - К.:Академвидав, 2003. -464 с.
4. Хміль Ф.І. Основи менеджменту. – Київ; Академ.видав., 2003. – 608 с.)
Основні види менеджменту
Виробничий менеджмент (управління виробництвом)
це комплексна система забезпечення конкурентноздатності товару, що випускається на конкурентному ринку. Вона включає питання побудови виробничих і організаційних структур, вибору організаційно-правової форми управління виробництвом, збуту і фірмового обслуговування товару відповідно до попередніх стадій життєвого циклу.
Фінансовий менеджмент (управління фінансами)
це комплексна система стійкості, надійності і ефективності управління фінансами. Вона включає формування і планування фінансових показників з дотриманням наукових підходів і принципів менеджменту, балансу прибутків і витрат, показників ефективності використання ресурсів, рентабельності роботи і товарів.
Інноваційний менеджмент (управління розвитком і розробками)
це комплексна система управління інвестиціями, що вкладаються власниками в розвиток всіх видів інновацій. Вона включає побудову організаційних структур, вибір напрямів інновацій, оптимізацію інвестицій, різні аспекти управління персоналом.
Адміністративний менеджмент- це один з напрямків сучасного менеджменту, що вивчає адміністративно-розпорядчі форми управління.
нші види менеджменту:
менеджмент зовнішньоеономічної діяльності;
менеджмент соціальної сфери;
банківський менеджмент;
податковий менеджмент;
бюджетний менеджмент;
організаційний менеджмент;
міжнародний менеджмент;
інформаційний менеджмент;
проектний менеджмент;
стратегічний менеджмент;
екологічний менеджмент;
енергетичний менеджмент;
фінансовий менеджмент;
менеджмент готельного бізнесу та інші.
[Електронний ресурс] // Режим доступу : http://managerivan.blogspot.com/2013/04/blog-post_5900.html