
microbiol_MR_sbornik
.pdfДо завдання № 2. Опишіть, як Ви здійснювали посіви у м’ясо-пептонний бульон, м’ясо-пептонний желатин, молоко та середовища короткого строкатого ряду.
До завдання № 3. Опишіть, як виглядає середовище Кітта-Гароцці. До завдання № 4. Зформулюйте мету кожного з чотирьох етапів виділення та дослідження чистої культури бактерій.
5.Матеріали післяаудиторної самостійної роботи.
Доповіді на теми:
244.Внесок Л. Пастера та його школи у розвиток мікробіології. 245.Внесок Р.Коха та його школи у розвиток мікробіології. 246.Роль російських та українських вчених у розвитку мікробіології.
Внесок Д. Самойловича. 247.Внесок М. Тереховського. 248.Внесок Д.І. Івановського. 249.Внесок Г.Н. Габричевського. 250.Внесок Д.Л. Романовського. 251.Внесок Ф.Я. Чистовича. 252.Внесок Л.С. Цепковського. 253.Внесок Г.М. Мінха. 254.Внесок О.О. Мочутковського. 255.Внесок Ф.О. Лина. 256.Внесок І.Ї. Мечникова. 257.Внесок М.Ф. Гамалії. 258.Внесок Д.К. Заболотного. 259.Внесок В.К. Високовича. 260.Внесок В.В. Підвисоцького. 261.Внесок З.В. Єрмольєвої. 262.Внесок П.Ф. Здродовського.
263.Внесок В.М. Жданова. 264.Внесок А.О. Смородинцева. 265.Внесок М.П. Чумакова. 266.Внесок Л.О. Зільбера. 267.Внесок С.М. Мінервіна. 268.Внесок С.С. Дяченка. 269.Внесок В.С. Деркача. 270.Внесок С.Г. Мосінга
Методичну розробку склала доц.Федорченко В.І.
Українська медична стоматологічна академія
Кафедра мікробіології, вірусології та імунології
Затверджено |
Навчальний |
предмет |
|
на засіданні кафедри |
мікробіологія, |
“____” __________ 200__ р. |
вірусологія та |
протокол № ____ |
імунологія___ |
Зав. кафедри _____________ |
|
МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ
МЕДИЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ
Тема: Методи виділення чистих культур анаеробних бактерій (1-5 етапи дослідження).
Тема: Методи виділення чистих культур анаеробних бактерій (1-5 етапи дослідження).
Кількість навчальних годин: __2__
1.Актуальність теми:
Анаеробні бактерії мають деякі особливості. Передусім головною ознакою їх житєдіяльності є здатність існувати без доступу кисню. Пізнання мікробіологічної сутності процесів бродіння мало велике значення, так як відкривало шлях до раціонального керування і регулювання бродильних процесів. Важливою вимогою є видалення кисню. Знижений вміст кисню створюють різними способами: заливкою вазелінової олії на поверхню живильного середовища, посівом мікроорганізмів глибину щільного живильного середовища, а також а також використанням спеціальних апаратів – анаеростатів та інших. Серед представників групи анаеробів є збудники тяжких захворювань, таких як правець, бутулізм, газова гангрена.анаеробні інфекції є раньовими інфекціями. Для них характерні тяжка інтоксикація, некроз
тканин, часто з утворенням газів. Відсоток летальних випадків у хворих на правець і бутулізм є високим.
Саме тому студентам, як майбутнім лікарям необхідно вивчити і закріпити знання про умови культивуваня анаеробів з метою попередження винекниння тяжких захворювань, а в разі їх виникнення призначення ефективного лікування.
2.Навчальні цілі:
Знати, засвоїти:
1.Дихання мікроорганізмів. Типи дихання.
2.Способи створення анаеробних умов культивування бактерій.
3.Живильні середовища для культивування анаеробів.
4.Виділення чистих культур анаеробних бактерій (1-5 етапи дослідження).). (α=ІІ).
Вміти, опанувати навичками, вміннями:
1.Додержання правил протиепідемічного режиму і техніки безпеки
вбактеріологічній лабораторії.
2.Знезараження інфікованого матеріалу, антисептична обробка рук, контамінованих досліджуваним
матеріалом або культурою мікробів.
3.Виготовлення препаратів для мікроскопічного дослідження.
4.Забарвлення препаратів складним методом (за Грамом).
5.Мікроскопія препаратів в світловому мікроскопі з імерсійним об’єктивом.
6.Диференціація мікроорганізмів за морфологічними та тинкторіальними ознаками.
7.Посів досліджуваного матеріалу петлею та піпеткою на тверді, напіврідкі та рідкі живильні

середовища.
8. Виділення чистих культур аеробних та анаеробних бактерій, здійснення ідентифікації за морфологічними, тинкторіальними, культуральними, ферментативними властивостями. (α=ІІІ).
15.Матеріали доаудиторної самостійної роботи.
15.1. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми
Дисципліна |
Знати |
Вміти |
Медична біологія, генетика, |
Рівні організації життя. Клітина - |
Працювати із світловим |
паразитологія |
елементарна генетична і |
мікроскопом. Забарвлювати |
|
структурно-функціональна |
препарати. |
|
біологічна одиниця. Прокаріотичні і |
|
|
еукаріотичні клітини. |
|
Гістологія, цитологія та ембріологія |
Поняття про клітину, як |
Працювати із світловим |
|
елементарну живу систему. Методи |
мікроскопом. Забарвлювати |
|
мікроскопічних досліджень. |
препарати. |
|
Загальний план будови |
|
|
еукаріотичної клітини. Форма і |
|
|
розміри клітин. Клітинна мембрана. |
|
|
|
|
Біофізики, інформатика і медична |
Фізичні принципи оптичної |
|
апаратура |
мікроскопії |
|
Медична біологія, генетика, |
Клітина як відкрита система. |
|
паразитологія |
Організація потоку речовин, енергії |
|
|
та інформації в клітині. Клітинний |
|
|
цикл. Будова хромосоми. Ендота |
|
|
екзоцитоз. Рецепторні функції |
|
|
плазмолем. Репродукція клітин. |
|
|
Розмноження – універсальна |
|
|
властивість живого. Статеве і |
|
|
безстатеве розмноження. |
|
Біоорганічна, фізична та колоїдна |
Поняття про осмос, осмотичний |
Працювати із світловим |
хімія |
тиск та осмотичний гомеостаз. |
мікроскопом. Забарвлювати |
|
Будова і функція білків, вуглеводів, |
препарати. |
|
ліпідів. Розчини. Визначення |
|
|
конценрації водневих іонів. |
|
|
|
|
Біофізики, інформатика і медична |
Структурна організація біологічних |
|
апаратура |
мембран. Динамічні властивості |
|
|
мембран. Пасивний транспорт |
|
|
речовин крізь мембранні структури. |
|
|
Активний транспорт, основні види. |
|
3.2.Граф логічної структури
3.3. Рекомендована література
Основна (навчальна):
Додаткова:
52. Определитель бактерий Берджи, т.1 и т.2, М., Мир, 1977.

53.Ross P.W.,Peutherer J.F. Clinical microbiology. London-ntw-York. 1987. 54.Hart T.,Shears P. Color atlas of medical microbiology, Mosby-Wolf, 1996. 55. Fields B.N.,Knipe D.M. Field’s virology., N.-Y., Raven Press, 1990.
56.Johnson A.G.,et al. Microbiologe and immunology. Baltimore, W-W, 1989. 23.Schaechter M.et al. Mechanisms of Microbial Diseases, Baltimore, W-W, 1993.
3.4. Орієнтовна карта для самостійної роботи з літературою за темою: Методи виділення чистих культур анаеробних бактерій (1-5 етапи
дослідження). |
|
|
|
Основні завдання |
|
Вказівки |
Відповіді |
Вивчити: |
|
|
|
1.Дихання |
1. |
Дихання бактерій: визначення. |
|
мікроорганізмів. Типи |
2. |
Типи дихання бактерій. |
|
дихання. |
3. |
Значення дихання бактерій: для різних |
|
|
аспектів медичної практики. |
|
|
2. Способи створення |
1. |
Мета створення анаеробних умов |
|
анаеробних умов |
культивування бактерій. |
|
|
культивування бактерій. |
2. |
Класифікація способів створення |
|
|
анаеробних умов культивування. Приклади. |
|
|
3. Живильні середовища |
1. |
Перелік живильних середовищ для |
|
для культивування |
культивування анаеробів. |
|
|
анаеробів. |
2. |
Якісний склад живильних середовищ для |
|
|
культивування анаеробів. |
|
|
4. Виділення чистих |
1. |
Мета 1, 2, 3, 4 та 5 етапів виділення чистих |
|
культур анаеробних |
культур анаеробних бактерій. |
|
|
бактерій (1-5 етапи |
2. |
План1, 2, 3, 4 та 5 етапів виділення чистих |
|
дослідження). |
культур анаеробних бактерій. |
|
3.5. Матеріали для самоконтролю
59.Які типи дихання властиві для бактерій? 60.Класифікація бактерій за типом дихання. 61.Назвіть приклади патогенних бактерій, які є
факультативними анаеробами.
62.Назвіть приклади патогенних бактерій, які є факультативними анаеробами.
63.Назвіть способи створення анаеробних умов культивування бактерій.
64.Назвіть перелік механічних способів створення анаеробних умов культивування бактерій.
65.Назвіть перелік фізичних способів створення анаеробних умов культивування бактерій.
66.Назвіть перелік фізично-хімічних способів створення анаеробних умов культивування бактерій.
67.Назвіть перелік біологічних способів створення анаеробних умов культивування бактерій.
10. Назвіть перелік механічних способів створення анаеробних умов культивування бактерій.
11.Назвіть перелік живильних середовищ для культивування анаеробів.
12.Назвіть, які дослідження проводять на першому етапі виділення чистих культур анаеробних бактерій.
13.Назвіть, які дослідження проводять на другому етапі виділення чистих культур анаеробних бактерій.
14.Назвіть, які дослідження проводять на третьому етапі виділення чистих культур анаеробних бактерій.
15.Назвіть, які дослідження проводять на четвертому етапі виділення чистих культур анаеробних бактерій.
16.Назвіть, які дослідження проводять на п”ятому етапі виділення чистих культур анаеробних бактерій.
Б.Тести для самоконтролю:
1.Стерилізація вуглеводовмісних середовищ текучою парою проведена в один день: зранку, вдень та ввечорі по 30 хвилин. Як потрібно було стерилізувати середовища?
А. Стерилізувати 1 годину В. Стерилізувати 15 хвилин С. Стерилізувати 45 хвилин
Д. Середовища необхідно стерилізувати тричі з інтервалом 24
години.
Е.Стерилізувати двічі на добу
3.Після закінчення роботи в лабораторії студент повинен провести знезараження свого робочого місця. Яку хімічну речовину він повинен для цього використовувати?
А. Ефір В. Соляну кислоту
С. Антибіотики Д. Хлороформ
Е.Спирт
48. Які середовища застосовують для культивування мікроорганізмів при кишкових інфекціях?
А. Ендо (Левіна), Вісмут-сульфатний агар
В.Ендо, Борде-Жангу С. Кітта-Тароцці, Левіна
Д.Клауберга ІІ, Левіна Е. МПА, Сабуро
2.В лабораторії було приготоване середовище Ендо і розлито в чашки Петрі. Коли через 2 дні його повинні були використати для виділення кишкових бактерій, виявилося, що середовище має червоний колір. Яка найбільш імовірна помилка, зроблена при приготуванні середовища?
А. Невірно вибраний засіб стерилізації
В.Надлишкова кількість індикатора
С. Не дотримано співвідношення глюкози і лактози
Д.При розливі середовища до нього влучили бактерії з повітря
Е.Не було перевірене рН середовища

4. Матеріали для аудиторної самостійної роботи
4.7.Перелік навчальних практичних завдань, які необхідно
виконати на практичному занятті:
1.Провести облік ферментативних властивостей виділених чистих культур аеробних бактерій.
2.Ідентифікувати виділені чисті культури бактерій до роду за вивченими властивостями.
3.Ознайомитись з апаратурою, яка використовується для культивування анаеробних бактерій.
4.Вивчити способи одержання ізольованих колоній анаеробних бактерій за Цейслером, Вейнбергом, Фортнером. Зазначити назву методу.
5.Виготувати препарат з культури бактерій, що виросли у середовищі Кітта-Тароцці, забарвити за Грамом. Мікроскопіювати, замалювати.
4.8.Професійні алгоритми (орієнтовна карта), щодо опанування навичками та вміннями.
Завдання №1. |
Вказівки: |
|
Провести облік ферментативних властивостей |
1) |
Для визначення ферментів, які розщеплюють |
виділених чистих культур аеробних бактерій. |
|
вуглеводи, використовують середовище Гісса. |
|
|
При цьому середовище змінює колір за |
|
|
рахунок індикатора, має вигляд „строкатого” |
|
|
ряду. Виявляється також газоутворення. |
|
2) |
В залежності від виду бактерій підбирають |
|
|
середовище з монота дисахаридами (глюкоза, |
|
|
лактоза, мальтоза, сахароза та ін.), |
|
|
полісахаридами (крохмаль, глікоген та ін.), в |
|
|
процесі ферментації яких утворюються |
|
|
альдегіди, кислоти та газоподібні продукти. |
|
3) |
Протеолітичні ферменти у бактерій |
|
|
визначаються за допомогою посіву їх у |
|
|
стовбчик желатину, на згорнуту сироватку, |
|
|
молоко, пептонну воду з подальшим |
|
|
застосуванням індикаторних папірців. |
|
|
Відзначте, які зміни відбулись у |
|
|
диференційно-діагностичних середовищах. |
|
|
Занесіть отримані результати до таблиці. |
Завдання №2. |
Вказівки: |
|
Ідентифікувати виділені чисті культури бактерій до |
Ідентифікують виділені чисті культури бактерій за |
|
роду за вивченими властивостями. |
- |
морфологічними властивостями; |
|
- |
тинкторіальними властивостями; |

|
- |
культуральними властивостями; |
|
- |
визначенням ферментативних властивостей; |
|
- |
визначенням антигенних властивостей; |
|
- |
фагота бактеріочутливістю; |
|
- |
токсигенністю. |
Завдання №3. |
Вказівки: |
|
Ознайомитись з апаратурою, яка використовується |
1. Метод Цейслера. Посів здіснюють шпателем |
|
для культивування анаеробних бактерій. |
|
послідовно на поверхню трьох чашок Петрі. |
|
|
Матеріал розподіляється по поверхні першої |
|
|
чашки. Потім без додаткового внесення |
|
|
матеріалу у другу та третю чашку, тим же |
|
|
шпателем наносять бактерії цих двох чашок. |
|
|
Передбачається відповідний склад середовища |
|
|
(кров’яно-цукровий агар) та відповідний спосіб |
|
|
створення анаеробних умов. |
|
2. Скопіювати з альбому: Культуру із середовища |
|
|
|
... |
|
3. Скопіювати з альбому: У живильному |
|
|
|
середовищі .... |
Завдання №4. |
Вказівки: |
|
Вивчити способи одержання ізольованих колоній |
Дивись тема №9, завдання №3 (скопіювати) |
|
анаеробних бактерій за Цейслером, Вейнбергом, |
|
|
Фортнером. Зазначити назву методу. |
|
|
Завдання №5. |
Вказівки: |
|
Вивчити схему виділення чистої культури |
І етап – Накопичення вегетативних форм анаеробів. |
|
анаеробних бактерій. Вказати мету кожного етапу. |
ІІ етап – Виділення ізольованої колонії. |
|
Виготувати препарат з культури бактерій, що |
ІІІ етап – Виділення чистої культури. Вивчення |
|
виросли у середовищі Кітта-Тароцці, забарвити за |
культуральних, тинкторіальних та морфологічних |
|
Грамом. Мікроскопіювати, замалювати. |
властивостей. |
|
|
ІV етап – Вивчення ферментативних, біологічних, |
|
|
антигенних властивостей, чутливостей до фагів та |
|
|
до антибіотиків. |
|
|
V етап – Ідентифікація виду мікроорганізмів. |
4.3.Навчальні задачі, тести, завдання, що доповнюють самостійну роботу на практичному занятті, а також довідкові матеріали.
До завдання № 1. Вкажіть, які ферментативні властивості у двох виділених чистих культур співпадають, які відрізняються.
До завдання № 2. Вкажіть, які властивості чистих культур (морфологічні, тинкторіальні, культуральні та ферментативні) виявились однаковими.
До завдання № 3. Вкажіть, які спільні підходи методів Цейслера, Вейнберга та Фортнера забезпечують виділення ізольованих колоній. Вкажіть, які способи створення анаеробних умов використані в кожному з методів.
До завдання № 4. Охарактеризуйте мікроорганізми за морфологічними та тинкторіальними властивостями.