microbiol_MR_sbornik

8.Динаміка інфекційного процесу.

9.Форми інфекцій.

10.Біологічний метод дослідження, його застосування при вивченні етіології, патогенезу, імуногенезу, діагностики, терапії та профілактики інфекційних захворювань.

11.Способи експериментального зараження та бактеріологічне дослідження лабораторних тварин.

12.Поняття про імунітет. Класифікація. Видовий та індивідуальний імунітет.

13.Неспецифічні фактори імунітету: клітинні і тканинні, гуморальні, функціонально-фізіологічні. Характеристика, функції.

14.Індивідуальний імунітет. Класифікація.

15.Система набутого імунітету. Центральні та периферичні органи імунної системи. Імунокомпетентні клітині: Т- і В-лімфоцити і макрофаги.

16.Характеристика популяцій Т- і В-лімфоцитів.

17.Антигени. Поняття про чужорідність, антигенність, імуногенність і специфічність. Повноцінні антигени, гаптени, напівгаптени.

18.Антигенна будова бактерій, вірусів.

19.Антигенна будова токсинів, анатоксинів, бактеріальних ферментів.

20.Антигени головного комплексу гістосумісності (НІА) і їх характеристика і функції.

21.Кооперація між імунокомпетентними клітинами в процесі імунної відповіді організму. Регуляція імунної відповіді (фізіологічна, генетична).

22.Антитіла. Структура і функції імуноглобулінів. Поняття про валентність антитіл. Антигенні властивості імуноглобулінів: ізо-, ало-, ідіотипи. Поняття про моноклональні антитіла.

23.Класи імуноглобулінів, їх властивості, рівень вмісту в сироватці крові.

24.Динаміка антитілоутворення. Первинна та вторинна імунна відповідь, їх особливості.

25.Поняття про імунологічну пам’ять та імунологічну толерантність.

26.Форми протиінфекційного імунітету: за зв’язком зі збудником (стерильний і нестерильний), за обхватом організму (загальний і

місцевий), за механізмом (гуморальний, клітинний, змішаний), за направленістю (антитоксичний, антибактеріальний, противірусний, антигрибковий, протипаразитарний).

27.Сучасні теорії імуногенезу.

28. Імунопрофілактика та імунотерапія. Вакцини та сироватки (їх призначення). Типи вакцин: живі, вбиті, хімічні, анатоксини, комбіновані, рекомбінантні (генно-інженерні), антиідіотипічні, рибосомальні. Їх призначення, принцип одержання, ступінь ефективності.

29.Вакцинотерапія. Препарати. Ступінь ефективності. Механізм дії.

30.Протипоказання та ускладнення, що спостерігаються при вакцинотерапії і вакцинопрофілактиці. Запобігання ускладнень.

31.Класифікація імунних сироваток: за метою, характером антитіл, походженням. Методи одержання. Ступінь ефективності.

Дозування.

32.Класифікація імунних сироваток за ступенем очищення від баласних білків. Принципи очищення.

33.Ускладнення при серотерапії та серопрофілактиці. Запобігання ускладнень.

34.Імунодефіцитні стани (поняття, принципи класифікації). 35.Аутоімунні захворювання (поняття, механізм реалізації, прояви). 36.Поняття про імунний статус організму. Імунокоригуюча терапія.

37.Практичне застосування серологічного методу дослідження: серологічна ідентифікація, серологічна діагностика.

38.Серологічні реакції: РП, РН, РНГА, РГГА, РЗК. Інгредієнти реакцій, механізм, техніка постановки, облік, оцінка результатів, призначення.

39.Серологічні реакції з використанням мітки: РІФ, ІФА, РІА. Інгредієнти реакцій, техніка постановки, облік, оцінка результатів, призначення.

40.Опсоно-фагоцитарна реакція. Визначення опсонічного індексу та опсоно-фагоцитарного показника. Інгредієнти реакції, техніка постановки, облік, оцінка результатів, призначення.

41.Імунологічні основи алергічних реакцій. Алергени. Шкірні алергічні проби.

42.Розв’язування ситуаційних задач.

Б. Тести для самоконтролю (І-ІІ рівень)

В.Задачі для самоконтролю (ІІ-ІІІ рівень)

4.Матеріали для самостійної роботи

4.1.Навчальні завдання, які необхідно виконати на практичному занятті.

1.Додержання правил протиепідемічного режиму і техніки безпеки у бактеріологічній лабораторії.

2.Знезаражування інфікованого матеріалу, антисептична обробка рук, контамінованих досліджуваним матеріалом або культурою мікробів.

3.Виготовлення препаратів з патологічного матеріалу, забарвлення за Грамом, мікроскопія препаратів в світловому мікроскопі.

4.Проводити облік та оцінювати результати реакції титрування лізоциму.

5.Вміти визначати відсоток фагоцитуючих нейтрофілів, фагоцитарне число.

6.Мікроскопія препаратів в світловому мікроскопі з імерсійним об’єктивом.

7.Вміти проводити облік і оцінювати результати реакції преципітації та нейтралізації.

8.Вміти поставити, провести облік і оцінити результати реакції аглютинації на склі.

9.Вміти проводити облік і оцінювати результати розгорнутої реакції аглютинації.

10.Вміти проводити облік і оцінювати результати реакції непрямої

гемаглютинації (РНГА).

11.Вміти проводити облік і оцінювати результати реакції зв’язування комплементу.

12.Вміти проводити облік і оцінювати результати реакції імунофлюоресценції, імуноферментного аналізу.

13.Навчитись заповнювати бланки імунограм. 14.Вміти оцінювати імунограму.

15.Вміти проводити облік і оцінювати результати серологічних реакцій.

4.2. Професійні алгоритми (орієнтовна карта), щодо опанування навичками та вміннями.

4.3. Навчальні задачі, тести (ІІ – ІІІ рівнів ), завдання для контролю знань з теми “Вчення про інфекційний процес. Біологічний метод дослідження”, “Імунологія. Імунопрофілактика та імунотерапія інфекційних хвороб”, а також довідкові матеріали (інструкції та додаткові матеріали в посібнику для практичних занять).

5.Матеріали післяаудиторної самостійної роботи.

Оцінка результатів проведеної науково-дослідної та учбово-дослідної роботи студентів за темою підсумкового заняття.

Методичну розробку склала доц. Звягольська І.М.

Українська медична стоматологічна академія

Кафедра мікробіології, вірусології та імунології

Зав. кафедри _____________

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

МЕДИЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ

Тема: Мікробіологічна діагностика стафілококових інфекцій.

Тема: Мікробіологічна діагностика стафілококових інфекцій.

Кількість навчальних годин: __2__

1.Актуальність теми: Надзвичайна поширеність патогенних, умовно патогенних і непатогенних коків, зокрема стафілококів, небезпечність спричинюємих ними захворювань, їх участь у виникненні госпітальних інфекцій, ураження людей різних вікових груп, схильність за певних умов до хронічного кволого перебігу і рецидивування обумовлюють актуальність вивчення цих мікробіологічних аспектів. Особливості

важливості у зв’язку з цим набуває питання лабораторної діагностики стафілококових інфекцій з використанням мікробіологічних методів дослідження (традиційних та новітніх) і можливістю адекватного застосування набутих знань майбутніми спеціалістами будь-якого фаху.

Потребує уваги розкриття питань раціональної антибіотико терапії, попередження і корекція дисбактеріозу, імунопрофілактики та імунотерапії стафілококових інфекцій.

2.Навчальні цілі:

Знати, засвоїти: загальну характеристику кокової групи бактерій, біологічні властивості стафілококів, епідеміологію, патогенез, клінічні прояви стафілококових інфекцій, їх мікробіологічну діагностику, профілактику і лікування (α=ІІ).

Вміти, опанувати навичками, вміннями:

1.Додержання правил протиепідемічного режиму і техніки безпеки у мікробіологічній лабораторії.

2.Виготовлення препаратів для мікроскопічного дослідження патологічного матеріалу ( гній ).

3.Фарбування препаратів складними методами (за Грамом).

4.Мікроскопія препаратів у світловому мікроскопі з імерсійним об'єктивом.

5.Посів досліджуваного матеріалу на тверді і рідкі живильні середовища.

6.Заповнення бланків направлень досліджуваного матеріалу в лабораторію для бактеріологічного дослідження (α=ІІІ).

3. Матеріали доаудиторної самостійної роботи.

3.1. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми

3.2.Структурно-логічна схема змісту заняття “Мікробіологічна діагностика стафілококових інфекцій”.

Загальна характеристика кокової групи бактерій

Стафілококовіінфекції

Класифікація стафілококів МікробіологічнаРоль стафілококівдіагностив розвиткаустафгоспілококовихтальних ЛіБіологічІмунітетЕпідРольПрепаратиФзахвінфекційтогеофілктоуватеріострюваньміняезфілококівктикскопічнристафілококовихвспецифічноївлдлягічнийіяогеннмеодймеовметодспатістаковихлфвихінфекційекціяхгіїлотерапіїпролюдиникокінфекційілактикив

212.Фролов А.Ф.,Шевченко Л.Ф.,Широбоков В.П. Практическая вирусология.Киев,1989.

213.Широбоков В.П. и др. СПИД – синдром приобретенного иммунодефицита. Киев. 1988.

214.Гайдаш І.С., Флегонтова В.В. Медична вірусологія. Луганськ, 2002. 215.Хаитов Р.М., Игнатьева Г.А., Сидорович Н.Г. Иммунология.Учебник.

М., Медицина, 2000.

216.Ройт И. Иммунология.-Лондон-Москва, 2000.

217.Покровский (ред.) – Микробиология, М., 1998.

218.Протченко П.З. Загальна мікробіологія, вірусологія та імунологія. Вибрані лекції:Навч.посібник.-Одеса:Одес.держ.мед.ун-т.,.2002р.-300 с. (Б-ка студента-медика).

219.Маянский А.Н. –Микробиология для врачей, Н-Новгород, 1999. 220. Определитель бактерий Берджи, т.1 и т.2, М., Мир, 1977.

221.Ross P.W.,Peutherer J.F. Clinical microbiology. London-ntw-York. 1987. 222.Hart T.,Shears P. Color atlas of medical microbiology, Mosby-Wolf, 1996. 223. Fields B.N.,Knipe D.M. Field’s virology., N.-Y., Raven Press, 1990.

224.Johnson A.G.,et al. Microbiologe and immunology. Baltimore, W-W, 1989.

23.Schaechter M.et al. Mechanisms of Microbial Diseases, Baltimore, W-W, 1993.

3.4. Орієнтовна карта для самостійної роботи з літературою за темою

“Мікробіологічна діагностика стафілококових інфекцій”.