microbiol_MR_sbornik

Тема: Реакція імунного лізіса (бактеріоліз, гемоліз). Реакція зв’язування комплементу (РЗК).

Кількість навчальних годин: __2__

1.Актуальність теми: Реакція імунного лізіса та реакція зв’язування комплементу (РЗК) є однією з провідних серологічних реакцій, яку використовують в лабораторній діагностиці патологій інфекційного походження. Знання механізму реакції імунного лізіса і РЗК дає змогу майбутнім фахівцям будь-якого профілю свідомо обирати напрямок серодіагностики за умов кожної конкретної ситуації і грамотно згідно існуючим нормативам заповнити бланки направлення в діагностичну

2.Навчальні цілі:

Знати, засвоїти: суть реакцій імунного лізіса, гемолізу і РЗК, їх компоненти, механізм, практичне застосування (α=І – ІІ).

Вміти, опанувати навичками, вміннями: проводити облік та оцінювати результати реакції зв’язування комплементу.( α=ІІ – ІІІ).

3. Матеріали доаудиторної самостійної роботи 3.1. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція).

3.2. Структурно-логічна схема змісту заняття “ Реакція імунного лізіса (бактеріоліз, гемоліз). Реакція зв’язування комплементу (РЗК).

Реакція імунного лізиса

Компоненти

Механізм

Реакція бактеріоліза

Компоненти

Методика постановки

Оцінка результатів

Реакція гемоліза

Компоненти

Методика постановки

Облік та оцінка результатів

Реакція зв’язування комплементу (РЗК)

Компоненти

Механізм

Методика постановки

Облік і оцінка результатів реакції

Практичне застосування

3.3. Рекомендована література: Основна (навчальна):

89.Пяткін К.Д., Кривошеїн Ю.С. Мікробіологія з вірусологією та імунологією. - Київ.: Вища школа, 1992. – 432 с.; с.145-158; 177-179.

90.Коротяев А.Н., Бабичев С.П. Медицинская микробиология, иммунология и вирусология. – Санкт-Петербург.: Специальная литература, 2000. – 545 с.; с.165-186; 193-198; 232-233; 238.

91.Руководство к практическим занятиям по медицинской микробиологии и лабораторной диагностике инфекционных болезней.

/Под ред. Ю.С. Кривошеина. – К.: Вища школа, 1986. – 376 с.44-46; 63.

92.Руководство к лабораторным занятиям по микробиологии. /Под ред. Л.Б. Борисова. – М.: Медицина, 1984. – 256 с.; с.112-113; 115-117.

93.Тимаков В.Д., Левашов В.С., Борисов Л.Б. Микробиология. – М.: Медицина, 1983. – 497 с.; с.177-200; 220-221; 223.

94.Пяткин К.Д., Кривошеин Ю.С. Микробиология. – М.: Медицина, 1981. – 512 с.; с.170-181; 194-195; 197-200.

95.Пяткин К.Д. с соавт. Руководство к практическим занятиям по медицинской микробиологии. – М.: Медицина, 1969. – 239 с.;

с.141-147.

8. Вороб’єв А.А., Кривошеін Ю.С.,Широбоков В.П. Руководство по медицинской и санитарной микробиологии. М.,2002. 11.Букринская А.Г. Вирусология. М.,1986.

10.Лобань Г.А., Федорченко В.І., Звягольська І.М., Полянська В.П., Книш О.В. Посібник для практичних занять з мікробіології, вірусології та імунології (ч. І, ІІ). Полтава, тов. “Укрпромторгсервіс”, 2003. 11.Лобань Г.А. Медична вірусологія. Полтава, 1999.

Додаткова:

1.Медицинская микробиология. /Под ред. В.И. Покровского, О.К. Поздеева. – М.: ГЭОТАР Медицина, 1998. – 1183 с.; с.77-89, 103, 107-108.

2.Вернигора А.Е. Общая иммунология.- Киев, 1998.

3.Воробьев А.А. с соавт. Микробиология.- М., 1994.

4.Медицинская микробиология, виусология, иммунология. /под ред. Л.Е. Борисова.- М., 1994.

5.Биргер М.О. Справочник по микробиологическим и вирусологическим методам исследования.- М., 1986.

6.Балаклієць Н.І., Циганенко А.Я., Мінухін В.В. Загальна мікробіологія. Харків,2002.

7.Вершигора А.Е., Общая иммунология. Киев, 1990. 96.Красильников А.П. Микробиологический словарь-справочник.

Минск,1986.

97.Пастер Е.У. Иммунология. Практикум.Киев.1989.

98.Фролов А.Ф.,Шевченко Л.Ф.,Широбоков В.П. Практическая

вирусология.Киев,1989.

99.Широбоков В.П. и др. СПИД – синдром приобретенного иммунодефицита. Киев. 1988.

100.Гайдаш І.С., Флегонтова В.В. Медична вірусологія. Луганськ, 2002.

101.Хаитов Р.М., Игнатьева Г.А., Сидорович Н.Г. Иммунология.Учебник. М., Медицина, 2000.

102. Ройт И. Иммунология.-Лондон-Москва, 2000.

1.Реакція імунного лізіса: компоненти, механізм, практичне застосування.

2.Реакція бактеріоліза: компоненти, методика постановки, оцінка результатів, практичне застосування.

3.Реакція гемоліза: компоненти, методика постановки, облік і оцінка результатів.

4.Реакція зв’язування комплементу (РЗК): компоненти, механізм, методика постановки, облік і оцінка результатів реакції, практичне застосування.

Б. Тести для самоконтролю (І-ІІ рівнів).

1.У системі захисту організму від чужорідних агентів значне місце належить системі комплемента. Вкажіть, що із наведеного є кінцевою ланкою активації системи комплемента?

1)*С 9

2)Пропердин

3)Каскадна реакція

4)С 3

5)Мембраноатакуючий комплекс

2.Вкажіть, для постановки якої реакції необхідно взяти комплемент?

1)*Гемолізу

2)Преципітації

3)Аглютинації

4)Нейтралізації

5)Гемаглютинації

В. Задачі для самоконтролю (І-ІІ рівнів).

1.У працівника гальванічного цеху, якому доводилось тривалий час мати справу з нікелем, виник контактний дерматит. Виберіть із наведеного нижче, що зумовлює прояви алергічного контактного дерматиту?

1)*Сенсибілізовані Т-лімфоцити.

2)Ig G

3)Базофіли і тучні клітини.

4)Ig E

5)Сенсибілізовані макрофаги

2.З метою серологічної діагностики орнітозу лабораторія досліджує сироватку крові хворого у реакції зв’язування комплементу. Проте внаслідок несправності апарату досліджувана сироватка не була достатньо прогріта і її власний комплемент не інактивувався. Результат реакції - негативний (гемоліз еритроцитів). Чому не можна брати до уваги результат цієї реакції?

1)*Надлишок комплементу із власної сироватки спричиняє гемоліз.

2)Відбувається зниження титру антитіл внаслідок дії комплементу.

3)Власний комплемент блокує антиген.

4)Власний комплемент блокує реакцію.

5)Зв’язування комплементу не настає.

3.Хворому після опіку зроблено аутотрансплантацію шкіри. Відторгнення трансплантату не сталося. Це можна пояснити тим, що:

1)*існує природна імунологічна толерантність;

2)гени, що кодують синтез аутоантитіл, не успадковуються;

3)внаслідок опікової хвороби наступив стан імунологічної недостатності;

4)речовини клітин шкіри не є антигенами;

5)сформувалася штучна імунологічна толерантність

4.У дитини віком 3 роки після прийому парацетамолу з’явилася петехіальна висипка на шкірі. Після огляду дитини гематологом і лабораторного обстеження виставлено діагноз: тромбоцитопенічна пурпура. Який імунопатологічний механізм лежить в основі розвитку даного захворювання?

1)Цитотоксичні реакції, зумовлені антитілами і комплементом.

2)Анафілактична реакція.

3)Гіперчутливість сповільненого типу.

4)Імунокомплексні реакції.

5)Взаємодія IgE з гаптеном на поверхні тучних клітин

4. Матеріали для аудиторної самостійної роботи

4.1.Навчальні завдання, які необхідно виконати на практичному занятті.

1.Проводити облік та оцінювати результати реакції зв’язування комплементу.

4.2.Професійні алгоритми (орієнтовна карта) щодо опанування навичками та вміннями.

4.3. Навчальні задачі, тести (ІІ-ІІІ рівнів), що доповнюють самостійну роботу на практичному занятті, а також довідкові матеріали.

5. Матеріали післяаудиторної самостійної роботи.

Теми учбово-дослідної роботи студентів:

1.“Практичне застосування реакції зв’язування комплементу в лабораторній діагностиці інфекційних хвороб бактеріальної етіології.”

2.“Практичне застосування реакції зв’язування комплементу в лабораторній діагностиці протозойних інфекцій.”

Методичну розробку склала доц. Звягольська І.М

Українська медична стоматологічна академія

Кафедра мікробіології, вірусології та імунології

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

МЕДИЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ

Тема: Види імунітету. Фактори неспецифічного захисту організму та методи їх дослідження.

Тема: Види імунітету. Фактори неспецифічного захисту організму та методи їх дослідження

Кількість навчальних годин: __2__

1.Актуальність теми: Розуміння механізмів захисту організму людини від інфекційних агентів та будь-яких генетично чужорідних субстанцій ендогенного чи екзогенного походження формує свідомий підхід до розв’язку важливіших проблем клінічної імунології і практичної медицини в цілому. Усвідомлення, що неспецифічні фактори резистентності є невід’ємними складовими механізмів захисту організму від будь-яких генетично чужорідних субстанцій.

2.Навчальні цілі:

Знати, засвоїти: класифікацію імунітету за походженням, направленістю та механізмом дії; фактори неспецифічного захисту організму (клітинні та тканинні, гуморальні, функціонально-фізіологічні) та методи їх дослідження. (α = І-ІІ).

Вміти, опанувати навичками, вміннями: проводити облік та оцінювати результати реакції титрування лізоциму; вміти визначати відсоток фагоцитуючих нейтрофілів, фагоцитарне число; мікроскопія препаратів у світловому мікроскопі з імерсійним об’єктивом. (α = ІІ-ІІІ).

3.Матеріали доаудиторної самостійної роботи

3.1.Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення

теми