Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

microbiol_MR_sbornik

.pdf
Скачиваний:
87
Добавлен:
06.03.2016
Размер:
1.01 Mб
Скачать

 

рівні;

 

хвилясті;

 

зазубрені;

 

бахромчаті.

 

 

Завдання №3.

Вказівки:

Виготовити препарати з ізольованих колоній,

Для приготування препарату досліджуваний

забарвити за Грамом. Мікроскопіювати, замалювати.

матеріал беруть із чашки Петрі бактеріологічною

 

петлею. Розподіляють на поверхні скла у краплі

 

стерильного фізіологічного розчину. Забарвіть за

 

Грамом. (Скопіювати з теми № 9, завдання № 3)

Завдання №4.

Вказівки:

Пересіяти ізольовані колонії № 1 і № 2 на скошений

Стерильною бактеріологічною петлею торкаються

МПА з метою накопичення чистих культур

до досліджуванної ізольованої колонії в чашці

бактерій.

Петрі, потім в пробірку зі скошеним МПА вводять

 

петлю, опускаючи її до конденсату в нижній

 

частині середовища та зигзагоподібними рухами

 

розподіляють матеріал по скошеній поверхні агару.

 

Витягши петлю, обпалюють край пробірки і

 

закривають її пробкою. Петлю стерилізують в

 

полум’ї пальника і ставлять у штатив.

4.3.Навчальні задачі, тести, завдання, що доповнюють самостійну роботу на практичному занятті, а також довідкові матеріали.

До завдання № 1. (1,2). Охарактеризуйте мікроорганізми за морфологічними та тинкторіальними властивостями. Оцініть чистоту культури.

До завдання № 2. Опишіть, як Ви здійснювали посіви у м’ясо-пептонний бульон, м’ясо-пептонний желатин, молоко та середовища короткого строкатого ряду.

До завдання № 3. Опишіть, як виглядає середовище Кітта-Гароцці. До завдання № 4. Зформулюйте мету кожного з чотирьох етапів виділення та дослідження чистої культури бактерій.

5.Матеріали післяаудиторної самостійної роботи.

Доповіді на теми:

217.Внесок Л. Пастера та його школи у розвиток мікробіології. 218.Внесок Р.Коха та його школи у розвиток мікробіології. 219.Роль російських та українських вчених у розвитку мікробіології.

Внесок Д. Самойловича.

220.Внесок М. Тереховського. 221.Внесок Д.І. Івановського. 222.Внесок Г.Н. Габричевського. 223.Внесок Д.Л. Романовського. 224.Внесок Ф.Я. Чистовича. 225.Внесок Л.С. Цепковського. 226.Внесок Г.М. Мінха. 227.Внесок О.О. Мочутковського. 228.Внесок Ф.О. Лина. 229.Внесок І.Ї. Мечникова. 230.Внесок М.Ф. Гамалії. 231.Внесок Д.К. Заболотного. 232.Внесок В.К. Високовича. 233.Внесок В.В. Підвисоцького. 234.Внесок З.В. Єрмольєвої. 235.Внесок П.Ф. Здродовського. 236.Внесок В.М. Жданова. 237.Внесок А.О. Смородинцева. 238.Внесок М.П. Чумакова. 239.Внесок Л.О. Зільбера. 240.Внесок С.М. Мінервіна. 241.Внесок С.С. Дяченка. 242.Внесок В.С. Деркача. 243.Внесок С.Г. Мосінга

Методичну розробку склала доц.Федорченко В.І.

Українська медична стоматологічна академія

Кафедра мікробіології, вірусології та імунології

Затверджено

Навчальний

предмет

 

на засіданні кафедри

мікробіологія,

“____” __________ 200__ р.

вірусологія та

протокол № ____

імунологія___

Зав. кафедри _____________

 

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

МЕДИЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ

Тема: Методи виділення чистих культур аеробних бактерій (3-й та 4- й етап дослідження). Методи вивчення ферментативної активності бактерій.

Тема: Методи виділення чистих культур аеробних бактерій (3-й та 4- й етап дослідження). Методи вивчення ферментативної активності бактерій.

Кількість навчальних годин: __2__

1.Актуальність теми:

Третій етап виділення чистої культури аеробних бактерій дає можливість мікробіологам вивчати біохімічні властивості (сахаролітичні, протеолітичні), визначити антигенні, біологічні властивості, дослідити фогочутливість, коліцичутливість, коліциногенність, чутливість до антибіотиків. Важливе місце займає визначення ферментативних властивостей. Для цього використовують різні середовища в залежності від виду збудника. Наприклад для виявлення ферментів, які розчеплюють фуглеводи використовують середовища Пісса та інші; прометеолітичних ферментів – жиатин, та інші. Мікроорганізми синтезують різноманітні ферменти, які належать до численних відомих класів:оксидоридуктоз трансфероз, ліоз, гідролоз, ізомероз, лігоз. Ферментативна активність мікроорганізмів визначається їх геном і є достатньо постійною ознакою. У звязку з цим визначення тих чи інших ферментів набуло важливого значення при диференціюванні і ідентифікації різних мікробів, особливо бактерій. Разом з тим деякі ферменти (нейромінфдоза,геалуронідоза, поагулоза та інші) є факторами патогенності збудників інфекційних захворювань. Дослідження ферментативних властивостей бактерій,їх впливу на макроорганізм стало актуальною проблемою.

Четвертий етап бактеріального дослідження стає заключним через те, що мікробіологи проводять облік всіхвластивостей вивчених на протязі троьх попередніх етапів, ідентифікують мікроорканізм. Це є підставою для встановлення діагнозу.

2.Навчальні цілі:

Знати, засвоїти:

1.Ферменти бактерій і їх класифікація.

2.Методи вивчення ферментативної активності бактерій та використання їх для ідентифікації бактерій.

3.Диференційно-діагностичні живильні середовища, їх склад та призначення.

4.Способи ідентифікації виділених культур. Поняття про серовари, морфовари, біовари, фаговари.

5.Сучасні методи ідентифікації бактерій за допомогою автоматизованих ферментних систем ідентифікації.

6.Виділення чистих культур аеробів (3-й та 4-й етапи). (α=ІІ).

Вміти, опанувати навичками, вміннями:

1. Додержання правил протиепідемічного режиму і техніки безпеки в бактеріологічній лабораторії.

2.Знезараження інфікованого матеріалу, антисептична обробка рук,

контамінованих досліджуваним матеріалом або культурою мікробів.

3.Виготовлення препаратів для мікроскопічного дослідження.

4.Забарвлення препаратів складним методом (за Грамом).

5.Мікроскопія препаратів в світловому мікроскопі з імерсійним об’єктивом

6.Посів досліджуваного матеріалу петлею і піпеткою на тверді, напіврідкі та рідкі живильні середовища.

7.Виділення чистих культур аеробних мікроорганізмів.

(α=ІІІ).

14.Матеріали доаудиторної самостійної роботи.

14.1. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми

Дисципліна

Знати

Вміти

Медична біологія, генетика,

Рівні організації життя. Клітина -

Працювати із світловим

паразитологія

елементарна генетична і

мікроскопом. Забарвлювати

 

структурно-функціональна

препарати.

 

біологічна одиниця. Прокаріотичні і

 

 

еукаріотичні клітини.

 

Гістологія, цитологія та ембріологія

Поняття про клітину, як

Працювати із світловим

 

елементарну живу систему. Методи

мікроскопом. Забарвлювати

 

мікроскопічних досліджень.

препарати.

 

Загальний план будови

 

 

еукаріотичної клітини. Форма і

 

 

розміри клітин. Клітинна мембрана.

 

 

 

 

Біофізики, інформатика і медична

Фізичні принципи оптичної

 

апаратура

мікроскопії

 

Медична біологія, генетика,

Клітина як відкрита система.

 

паразитологія

Організація потоку речовин, енергії

 

 

та інформації в клітині. Клітинний

 

 

цикл. Будова хромосоми. Ендота

 

 

екзоцитоз. Рецепторні функції

 

 

плазмолем. Репродукція клітин.

 

 

Розмноження – універсальна

 

 

властивість живого. Статеве і

 

 

безстатеве розмноження.

 

Біоорганічна, фізична та колоїдна

Поняття про осмос, осмотичний

Працювати із світловим

хімія

тиск та осмотичний гомеостаз.

мікроскопом. Забарвлювати

 

Будова і функція білків, вуглеводів,

препарати.

 

ліпідів. Розчини. Визначення

 

 

конценрації водневих іонів.

 

 

 

 

Біофізики, інформатика і медична

Структурна організація біологічних

 

апаратура

мембран. Динамічні властивості

 

 

мембран. Пасивний транспорт

 

 

речовин крізь мембранні структури.

 

 

Активний транспорт, основні види.

 

3.2.Граф логічної структури 3.3. Рекомендована література

Основна (навчальна): Додаткова:

47. Определитель бактерий Берджи, т.1 и т.2, М., Мир, 1977.

48.Ross P.W.,Peutherer J.F. Clinical microbiology. London-ntw-York. 1987. 49.Hart T.,Shears P. Color atlas of medical microbiology, Mosby-Wolf, 1996. 50. Fields B.N.,Knipe D.M. Field’s virology., N.-Y., Raven Press, 1990.

51.Johnson A.G.,et al. Microbiologe and immunology. Baltimore, W-W, 1989. 23.Schaechter M.et al. Mechanisms of Microbial Diseases, Baltimore, W-W, 1993.

3.4. Орієнтовна карта для самостійної роботи з літературою за темою: Методи виділення чистих культур аеробних бактерій (3-й та 4-й етап дослідження). Методи вивчення ферментативної активності бактерій.

Основні завдання

 

Вказівки

Відповіді

Вивчити:

 

 

 

1. Ферменти бактерій і їх

1. Класифікація бактеріальних

 

класифікація.

ферментів.

 

 

 

2.

Значення бактеріальних ферментів для

 

 

 

медичної практики.

 

2.

Методи вивчення

1.

Ідентифікація бактерій. Критерії

 

ферментативної

2.

Визначення ферментативної активності з

 

активності бактерій та

метою

 

використання їх для

 

 

 

ідентифікації бактерій.

 

 

 

3.

Диференційно-

1.

Призначення диференційно-діагностичних

 

діагностичні живильні

середовищ.

 

середовища, їх склад та

2.

Перелік диференційно-діагностичних

 

призначення.

живильних середовищ. Їх склад та механізм дії

 

4. Способи ідентифікації

1.

Поняття про серовари, морфовари, біовари,

 

виділених культур.

фаговри.

 

Поняття про серовари,

2.

Способи ідентифікації виділених чистих

 

морфовари, біовари,

культур бактерій.

 

фаговари.

 

 

 

5. Сучасні методи

1.

Напрямки вдосконалення методів

 

ідентифікації бактерій за

ідентифікації бактерій.

 

допомогою

2.

Автоматизовані ферментні системи

 

автоматизованих

ідентифікації.

 

ферментних систем

 

 

 

ідентифікації.

 

 

 

6.Виділення чистих

1.

План та мета 3-го етапу виділення чистих

 

культур аеробів (3-й та 4-

культур бактерій.

 

й етапи).

2.

План та мета 4-го етапу виділення чистих

 

 

 

культур бактерій

 

 

 

 

 

 

3.5. Матеріали для самоконтролю

47.Яке практичне значення визначення фермантативної активності бактерій.

48.Дайте визначення поняття: чиста култура бактерій. 49.Назвіть клад та призначення середовища Гісса.

50.Які ще середовища дозволяють визначати сахаролітичну активність бактерій

51.Як визначають протеолітичну активність бактеріальних культур?

52.Як визначають каталазну активність бактерій? 53.Як визначають редукуючу активність бактерій?

54.Як проводиться контроль чистоти виділеної культури бактерій?

55.Для чого виділяють чисті культури бактерій? 56.Назвіть, які дослідження проводяться на третьому етапі

виділення чистих культур аеробних бактерій.

57.Назвіть, які дослідження проводяться на четвертому етапі виділення чистих культур аеробних бактерій.

58.Що таке ідентифікація чистої культури. Як і для чого її здійснюють.

Б.Тести для самоконтролю:

1.Стерилізація вуглеводовмісних середовищ текучою парою проведена в один день: зранку, вдень та ввечорі по 30 хвилин. Як потрібно було стерилізувати середовища?

А. Стерилізувати 1 годину В. Стерилізувати 15 хвилин С. Стерилізувати 45 хвилин

Д. Середовища необхідно стерилізувати тричі з інтервалом 24 години.

Е.Стерилізувати двічі на добу

3.Після закінчення роботи в лабораторії студент повинен провести знезараження свого робочого місця. Яку хімічну речовину він повинен для цього використовувати?

А. Ефір В. Соляну кислоту

С. Антибіотики Д. Хлороформ

Е.Спирт

48. Які середовища застосовують для культивування мікроорганізмів при кишкових інфекціях?

А. Ендо (Левіна), Вісмут-сульфатний агар

В.Ендо, Борде-Жангу С. Кітта-Тароцці, Левіна

Д.Клауберга ІІ, Левіна Е. МПА, Сабуро

2.В лабораторії було приготоване середовище Ендо і розлито в чашки Петрі. Коли через 2 дні його повинні були використати для виділення кишкових бактерій, виявилося, що середовище має червоний колір. Яка найбільш імовірна помилка, зроблена при приготуванні середовища?

А. Невірно вибраний засіб стерилізації

В.Надлишкова кількість індикатора

С. Не дотримано співвідношення глюкози і лактози

Д.При розливі середовища до нього влучили бактерії з повітря

Е.Не було перевірене рН середовища

4.Матеріали для аудиторної самостійної роботи

4.5.Перелік навчальних практичних завдань, які необхідно

виконати на практичному занятті:

1.Виготовити препарати з чистих культур бактерій, забарвити за Грамом. Мікроскопіювати, замалювати.

2.Пересіяти чисті культури у м'ясо-пептонний бульйон, м'ясопептонний желатин, молоко та середовища короткого строкатого ряду для вивчення ферментативної активності бактерій.

3.Посіяти досліджуваний матеріал у середовище Кітта-Тароцці. 4. Вивчити схему етапів виділення чистої культури аеробних бактерій, вказати мету кожного етапу.

4.6.Професійні алгоритми (орієнтовна карта), щодо опанування

навичками та вміннями.

Завдання №1.

Вказівки:

Виготовити препарати з

1) На знежирене скло наносять краплю воді, в яку бактеріологічною

чистих культур бактерій,

петлею вносять досліджуваний матеріал і розподіляють його таким

забарвити за Грамом.

чином, щоб отримати тонкий і рівномірний мазок діаметром 1-1,5 см.

Мікроскопіювати,

2) Готовий мазок висушують на повітрі або над полум’ям пальника.

замалювати.

3) Фіксують препарат, проводячи його тричі через полум’я пальника.

 

4) Фіксований мазок покривають полоскою фільтрувального паперу

 

(завчасно пропитана розчином ген ціанового фіолетового), на папір

 

наносять 2-3 краплі води, папір витримують 1-2 хвилини, потім

 

прибирають папір і зливають надлишок рідини.

 

5) Наносять розчин Люголя на 1-2 хв. І змивають.

 

6) Знебарвлюють мазок 95% спиртом протягом 30-60 секунд скло до

 

зникнення фіолетових струменів барвника, і промивають препарат

 

водою.

 

7) Наливають на мазок фуксин Прейффера, через 1-2 хвилини барвник

 

зливають, препарат промивають водою, просушують і

 

мікроскопіюють світловим мікроскопом з імерсійною системою.

 

Грампозитивні бактерії забарвлюються у фіолетовий колір, а

 

грамнегативні – у червоний.

Завдання №2.

Вказівки:

Пересіяти чисті культури у

У щільні та напіврідкі середовища здійснити посів уколом по центру

м'ясо-пептонний бульйон,

середовища до дна пробірки. У рідкі поживні середовища чисту культуру

м'ясо-пептонний желатин,

також сіють, занурюючи петлю з культурою в середовище.

молоко та середовища

 

короткого строкатого ряду

 

для вивчення ферментативної

 

активності бактерій.

 

Завдання №3.

Вказівки:

Посіяти досліджуваний

Середовище Кітта-Тароцці (це диференціально-діагностичне середивище)

матеріал у середовище Кітта-

складається з живильного бульйону, 0.5% глюкози та шматочків печінки

Тароцці.

або м’ясного фаршу для адсорбції кисню.

 

Перед посівом середовище підігрівають на киплячій водяній бані

 

протягом 10-15 хвилин для видалення повітря. З метою ізоляції від

 

атмосферного повітря середовище заливають невеликим шаром

 

вазелінового масла. Взявши досліджуванний матеріал на бактеріологічну

 

петлю, внести його у середовище Кітта-Тароцці під шар масла. Усі

 

маніпуляції виконати із дотриманням правил стерильності.

Завдання №4.

Вказівки:

Вивчити схему етапів

І етап – Виявлення чистої культури аеробних бактерій у вигляді

виділення чистої культури

ізольованих колоній.

аеробних бактерій, вказати

ІІ етап – Вивчення морфологічних, культуральних та тинкторіальних

мету кожного етапу.

властивостей бактерій.

 

ІІІ етап – Вивчення ферментативних, біологічних, антигенних

 

властивостей, чутливості до фагів та антибіотиків.

 

ІV етап – Ідентифікація чистих культур

4.3.Навчальні задачі, тести, завдання, що доповнюють самостійну роботу на практичному занятті, а також довідкові матеріали.

До завдання № 1. (1,2). Охарактеризуйте мікроорганізми за морфологічними та тинкторіальними властивостями. Оцініть чистоту культури.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]