Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

microbiol_MR_sbornik

.pdf
Скачиваний:
87
Добавлен:
06.03.2016
Размер:
1.01 Mб
Скачать

стафілококових інфекцій

специфічної і неспецифічної профілактики та

 

 

лікування стафілококових інфекцій. Дати

 

 

характеристику препаратам для специфічної

 

 

профілактики і терапії.

 

3.5. Матеріали для самоконтролю

А.Питання для самоконтролю:

1.Загальна характеристика кокової групи бактерій.

2.Класифікація. Біологічні властивості стафілококів.

3.Фактори патогенності стафілококів.

4.Роль стафілококів в патології людини; епідеміологія і патогенез спричинюваних ними інфекцій.

5.Роль стафілококів у розвитку госпітальних інфекцій.

6.Імунітет та його особливості при стафілококових захворюваннях.

7.Мікробіологічна діагностика стафілококових захворювань.

8.Профілактика і лікування стафілококових інфекцій. Препарати для специфічної профілактики і терапії.

Б.Тести для самоконтролю (І-ІІ рівень)

В. Задачі для самоконтролю (ІІ-ІІІ рівень)

1.У хірургічному відділенні виникла підозра на наявність внутрішньолікарняної стафілококової інфекції, джерелом якої є медичний персонал. На яке середовище слід висіяти матеріал з носоглотки працівників відділення для виявлення носійства патогенних стафілококів?

1)Жовточно-сольовий агар.

2)Середовище Ендо.

3)М’ясо-пептонний бульйон.

4)Середовищн Ресселя.

5)Кров’яний агар.

2.До лікарні госпіталізовано дитину з діагнозом „стафілококовий сепсис». На яке живильне середовище треба посіяти кров хворого з метою виділення збудника?

1)Цукрово-пептонний бульон

2)М’ясо-пептонний агар

3)Середовище Плоскірєва

4)Середовище Бучіна

5)Жовточно-сольовий агар

3.У чоловіка 36 років, що страждає на хронічний активний гепатит з'явилося ускладнення - стафілококова пневмонія. Виділена з мокротиння культура стафілокока високо чутлива до тетрацикліну, пеніциліну і стрептоміцину. Який препарат слід призначити для лікування цього хворого?

1)Стрептоміцин

2)Пеніцилін

3)Тетрациклін

4)Комплексне використання всіх означених антибіотиків

5)Будь-який з означених антибіотиків f- протигрибковий препарат 4.У декількох дітей, що одержували харчування з молочної кухні відзначене захворювання, що характеризується нудотою, блювотою, підвищенням температури. В молочних продуктах виявлені Гр+ коки, що утворюють гроноподібні скупчення , однак з організму хворих збудник виділити не вдалося. Найбільш імовірною причиною захворювання є накопичення її продуктах:

1)Альфа-токсину

2)Токсичного білка А

3)Ендотоксину

4)Ентеротоксину

5)Еритрогенного токсину 5.У декількох дітей, що одержували харчування з молочної кухлі

відзначене захворювання, що характеризується нудотою, блювотою, підвищенням температури. В молочних продуктах виявлені Гр+ коки, що утворюють гроноподібні скупчення, однак з організму хворих збудник виділити не вдалося. Який засіб дасть найбільш вірогідний результат для з'ясування етіології захворювання?

1)Біопроба

2)Р-ція нейтралізації на тваринах

3)Р-ція преципітації в пробірці

4)Р-ція преципітації в гелі

5)РПГА з антитільним діагностикумом 6.У чоловіка 26 років на третю добу після апендектомії по ходу шва

з'явилася гіперемія і інфільтрація, з рани при легкому натискуванні виділяється гній. В гної виявлені Гр+ коки, що утворюють скупчення неправильної форми. Який препарат слід використати для місцевої специфічної терапії?

1)Антистафілококова плазма

2)Антибіотик, до якого чутливий збудник

3)Стафілококовий антифагін

4)Рідкий стафілококовий бактеріофаг

5)Стафілококова аутовакцина

59.У молодої жінки зі строком вагітності 8 місяців на слизовій статевих органів виявлено золотавий стафілокок. Який препарат найбільш доцільно використати для специфічної профілактики можливих післяпологових ускладнень?

1)Антисептичні засоби, місцево

2)Стафілококова аутовакцина

3)Стафілококовий анатоксин

4)Стафілококовий бактеріофаг

5)Антибіотик, до якого збудник найбільш чутливий

4. Матеріали для аудиторної самостійної роботи 4.1. Навчальні завдання, які необхідно виконати на практичному занятті:

1.Приготувати препарат із гною, забарвити за Грамом, мікроскопіювати і замалювати.

2.Зробити посів гною на кров'яний і жовтково-сольовий м’ясо-пептонний агар з метою одержання ізольованих колоній.

3.Зробити посів крові від хворого з підозрою на сепсис у цукровий м’ясопептонний бульйон для виділення гемокультури.

4.Заповнити бланк направлення в бактеріологічну лабораторію досліджуваного матеріалу від хворого з підозрою на сепсис.

5.Охарактеризувати імунобіологічні препарати для специфічної профілактики та лікування стафілококових інфекцій.

4.2. Професійні алгоритми (орієнтовна карта), щодо опанування навичками та вміннями.

Завдання

Вказівки

Примітки

Оволодіти методикою

Виконувати в такій послідовності:

Бактеріологічну петлю перед

виготовлення

1.Предметне скло перед приготуванням мазка

і після приготування мазка

препаратів для

простерилізувати в полум’ї пальника.

обов’язково стерилізувати в

мікроскопічного

2.На охолоджене обезжирене предметне скло,

полум’ї пальника.

дослідження

додержуючись загальноприйнятих прийомів,

Патологічний матеріал на

патологічного

бактеріологічною петлею нанести патологічний

поверхні предметного скла

матеріалу (гній).

матеріал і рівномірно його розподілити на

розподілити на площі

 

поверхні скла. Мазок з оберненої сторони скла

діаметром 1 – 1,5 см.

 

окреслити склографом.

 

 

3.Висушити мазок над полум’ям пальника.

 

 

4.Зафіксува мазок в полум’ї пальника.

 

 

Виконувати в такій послідовності:

 

 

1.На фіксований мазок нанести фільтрувальний

Звернути увагу на те, що

 

папір (2+2 см) просочений генціан-фіолетом на 2

забарвлення за Грамом

Забарвити препарат

хвилини.

наводиться у модифікації

складним методом (за

2.Зняти папір і нанести розчин Люголя на !

Синьова. Ознайомлення і

Грамом)

хвилину.

оволодіння цим методом

 

3.Обезбарвити спиртом 96 С – 30 сек.

забарвлення здійснювали під

 

4.Пролити мазок водою.

час вивчення основ загальної

 

5.Дофарбувати фуксином (1-2хв.).

мікробіології (див. відповідні

 

розділи).

 

6.Пролити водою і висушити препарат

 

 

 

фільтрувальним папером.

Звернути увагу: опанування

 

Виконувати в такій послідовності:

 

правилами роботи з

 

1.Візуально оцінити контури виготовленого і

 

світловим мікроскопом при

 

забарвленого за Грамом препарату і нанести на

 

використанні імерсійного

Мікроскопія препаратів

нього краплю імерсійного масла.

об’єктива здійснювали під

2.На предметний столик підготовленого до

у світловому

час вивчення основ загальної

мікроскопі з

роботи світлового мікроскопа покласти вивчає

мікробіології (див. відповідні

імерсійним об’єктивом

мий препарат.

розділи).

 

3.Промікроскопіювати препарат під імерсійним

 

 

об’єктивом; відзначити морфологію і

 

 

тинкторіальні властивості виявлених

 

 

мікроорганізмів.

 

 

4.Одержані результати занести в протокол

 

 

практичного заняття (малюнок і відповідні до

 

 

нього позначення).

Звернути увагу: посів пат.

 

Виконувати у такій послідовності:

 

1.За допомогою бактеріологічної петлі зробити

Матеріалу на тверді живильні

 

посів гною на кров’яний і жовтково-сольовий

середовища здійснити за

 

МПА з метою одержання ізольованих колоній.

методом Голда (див.

Посів досліджуваного

2.Зробити посів крові хворого з підозрою на

відповідний розділ загальної

матеріалу на тверді і

сепсис в цукровий МПБ з метою виділення

мікробіології). Методика

рідкі живильні

гемокультури.

посіву в рідкі живильні

середовища

Заповнити бланки направлення матеріалу в лабораторію

Визначити напрямки застосування імунобіологічних препаратів (вакцин, сироваток) при даній інфекційній патології

Виконувати таким чином: у відповідні пункти бланка внести дані з метою направлення матеріалу від хворого для дослідження в бактеріологічній лабораторії.

Виконувати у такій послідовності: 1.Визначити тип кожного імунобіологічного препарату.

2.Визначити складові кожного конкретного препарату.

3.Вказати мету застосування кожного імунобіологічного препарату.

4.Вказати направленість відтворюємого імунітету.

середовища див. практикум в відповідному розділі.

При заповненні бланка звернути увагу на правильність визначення виду досліджуваного матеріалу.

Характеристика складу та інші особливості імунобіологічного препарату наводиться в інструкції, яка додається до нього.

4.3. Навчальні задачі, тести (ІІ – ІІІ рівнів), що доповнюють самостійну роботу на практичному занятті, а також довідкові матеріали ( інструкції: “Правила протиепідемічного режиму і техніка безпеки у

мікробіологічній лабораторії”; “Правила щодо забору і транспортування матеріалу для дослідження в бактеріологічній лабораторії”; методи підготовки різного патологічного матеріалу для бактеріоскопічного і бактеріологічного дослідження).

5.Матеріали післяаудиторної самостійної роботи. Теми науково-дослідної роботи студентів:

1.”Виявлення носійства патогенного стафілококу серед студентів медичного факультету”.

2.”Виявлення носійства патогенного стафілококу серед студентів стоматологічного факультету”.

3.”Виявлення носійства патогенного стафілококу серед студентів педіатричного профілю”.

Теми учбово-дослідної роботи студентів:

1.”Особливості біологічних властивостей госпітальних штамів стафілокока”.

2.”Принципи профілактики і лікування стафілококових інфекцій. Боротьба з стафілококовим носійством”.

3.”Стафілококові інфекції в клініці та їх профілактика”.

4.”Імунна відповідь на стафілококові антигени в нормі і при певних захворюваннях”.

5.”Адгезивність стафілокока і місцева імунна відповідь на стафілокок”. 6.”Фагоцитоз як важливий неспецифічний фактор захисту організму людини від стафілокока”.

Методичну розробку склала доц. Звягольська І.М.

Українська медична стоматологічна академія

Кафедра мікробіології, вірусології та імунології

Затверджено

Навчальний

предмет

 

на засіданні кафедри

мікробіологія,

“____” __________ 200__ р.

вірусологія та

протокол № ____

імунологія___

Зав. кафедри _____________

 

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

МЕДИЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ

Тема: Мікробіологічна діагностика стрептококових інфекцій.

Тема: Мікробіологічна діагностика стрептококових інфекцій.

Кількість навчальних годин: __2__

1.Актуальність теми: Стрептококи є надзвичайно поширеними коками, які спричиняють нагнійні процеси, раньові ускладнення, ангіну, бешиху, скарлатину, ревматизм та інші небезпечні хвороби, що обумовлює необхідність вивчення даної теми.

Особливої уваги потребують питання оволодіння вміннями і навичками мікробіологічної діагностики стрептококових інфекцій, постановки антибіотикограм, організації заходів по профілактиці і лікуванню захворювань, спричинених стрептококами.

2.Навчальні цілі:

Знати, засвоїти: морфо-фізіологічні властивості стрептококів, епідеміологію, патогенез захворювань, спричинених ними, особливості імунітету при стрептококових інфекціях; мікробіологічну діагностику стрептококових захворювань, основи їх профілактики і лікування (α=ІІ).

Вміти, опанувати навичками, вміннями: 1.Виділення чистих культур аеробних бактерій.

2.Виготовлення препаратів для мікроскопічного дослідження із патологічного матеріалу.

3.Фарбування препаратів складними методами (за Грамом).

4.Мікроскопія препаратів у світловому мікроскопі з імерсійним об'єктивом.

5.Диференціація мікроорганізмів за морфологічними і тинкторіальними ознаками.

6.Посів досліджуваного матеріалу петлею на тверді живильні середовища.

3. Матеріали доаудиторної самостійної роботи.

3.1. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми

Дисципліна

Знати

Вміти

Анатомія

Знати будову всіх

Застосовувати набуті знання

 

систем органів

при висвітлені питань

 

організму людини.

патогенезу і клінічних проявів

 

 

стрептококових інфекцій.

Гістологія

Знати будову клітин і

Застосувати набуті знання при

 

тканин будь-якого

вивченні впливу факторів

 

органу організму

патогенності стрептококів на

 

людини.

клітини і тканини організму

 

 

людини з метою розкриття

 

 

механізмів патогенезу при

 

 

захворюваннях, спричинених

Біологія

 

цим мікроорганізмом.

 

Знати основи цитології,

Застосувати набуті знання при

 

екології.

висвітлені питань

 

 

деструктивного впливу

 

 

стрептококів на організм

 

 

людини на клітинному рівні;

Біохімія

 

розповсюдження і

 

Знати класифікацію і

резистентність стрептококів.

 

властивості ферментів.

Застосувати набуті знання для

Загальна

 

обґрунтування біохімічної

мікробіологі

Знати будову і

активності стрептококів.

я

фізіологію бактерій;

Застосувати набуті знання при

 

основи вчення про

висвітлені питань морфо-

 

інфекцію, основи

біологічних властивостей

 

імунології, методи

стрептокока, його антигенної

 

мікробіологічних

будови; фактори патогенності;

 

досліджень.

питань епідеміології, патогенезу

 

 

та імунітету при

 

 

стрептококових інфекціях, їх

 

 

специфічної профілактики і

 

 

терапії, свідомо вибрати певні

 

 

мікробіологічні методи для

Нормальна

 

лабораторної діагностики

фізіологія

 

захворювань, стрептококової

 

Фізіологію окремих

етіології.

 

органів і систем органів

Застосувати набуті знання при

 

 

висвітлені питань патогенезу

 

 

при стрептококовій інфекції

 

 

(зокрема, шляхи генералізації

 

 

інфекції, порушення

 

 

функціонування уражених

 

 

органів та їх систем).

 

 

 

3.2.Структурно-логічна схема змісту заняття “Мікробіологічна діагностика стрептококових інфекцій”.

Стрептококові інфекції

Біологічні властивості стрептококів

Класифікація стрептококів

Фактори патогенності стрептококів

Роль стрептококів в патології людини

Епідеміологія стрептококових інфекцій

Патогенез стрептококових інфекцій

Бешиха

Скарлатина

Ревматизм

Етіологія і патогенез

Імунітет при стрептококових інфекціях

Мікробіологічна діагностики стрептококових захворювань

Бактеріоскопічний метод

Бактеріологічний метод

Серологічний метод

Алергічний метод

Профілактика стрептококових інфекцій

Лікування стрептококових інфекцій

3.3. Рекомендована література

Основна (навчальна):

225. Пяткін К.Д., Кривошеїн Ю.С. Мікробіологія з вірусологією та імунологією. - Київ.: Вища школа, 1992. – 432 с.; с.145-158; 177-179.

226.Коротяев А.Н., Бабичев С.П. Медицинская микробиология, иммунология и вирусология. – Санкт-Петербург.: Специальная литература, 2000. – 545 с.; с.165-186; 193-198; 232-233; 238.

227.Руководство к практическим занятиям по медицинской микробиологии и лабораторной диагностике инфекционных болезней.

/Под ред. Ю.С. Кривошеина. – К.: Вища школа, 1986. – 376 с.44-46;

63.

228.Руководство к лабораторным занятиям по микробиологии. /Под ред. Л.Б. Борисова. – М.: Медицина, 1984. – 256 с.; с.112-113; 115-117.

229.Тимаков В.Д., Левашов В.С., Борисов Л.Б. Микробиология. – М.: Медицина, 1983. – 497 с.; с.177-200; 220-221; 223.

230.Пяткин К.Д., Кривошеин Ю.С. Микробиология. – М.: Медицина, 1981. – 512 с.; с.170-181; 194-195; 197-200.

231. Пяткин К.Д. с соавт. Руководство к практическим занятиям по медицинской микробиологии. – М.: Медицина, 1969. – 239 с.; с.141-147.

8. Вороб’єв А.А., Кривошеін Ю.С.,Широбоков В.П. Руководство по медицинской и санитарной микробиологии. М.,2002. 17.Букринская А.Г. Вирусология. М.,1986.

10.Лобань Г.А., Федорченко В.І., Звягольська І.М., Полянська В.П., Книш О.В. Посібник для практичних занять з мікробіології, вірусології та імунології (ч. І, ІІ). Полтава, тов. “Укрпромторгсервіс”, 2003.

11.Лобань Г.А. Медична вірусологія. Полтава, 1999.

Додаткова:

1.Медицинская микробиология. /Под ред. В.И. Покровского, О.К. Поздеева. – М.: ГЭОТАР Медицина, 1998. – 1183 с.; с.77-89, 103, 107-108.

2.Вернигора А.Е. Общая иммунология.- Киев, 1998.

3.Воробьев А.А. с соавт. Микробиология.- М., 1994.

4.Медицинская микробиология, виусология, иммунология. /под ред. Л.Е. Борисова.- М., 1994.

5.Биргер М.О. Справочник по микробиологическим и вирусологическим методам исследования.- М., 1986.

6.Балаклієць Н.І., Циганенко А.Я., Мінухін В.В. Загальна мікробіологія. Харків,2002.

7.Вершигора А.Е., Общая иммунология. Киев, 1990.

232.Красильников А.П. Микробиологический словарь-справочник. Минск,1986.

233.Пастер Е.У. Иммунология. Практикум.Киев.1989.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]